про залишення позовної заяви без руху
03 жовтня 2022 року м. Київ № 855/7/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов гр. ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди ,-
До Шостого апеляційного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
- визнати вимоги Окружного адміністративного суду м. Києва щодо необхідності надання інформаційного запиту українською мовою фактом його дискримінації по мовному признаку;
- зобов'язати Окружний адміністративний суд м. Києва виконати його інформаційний запит, викладений російською мовою;
- стягнути з Держави Україна моральну шкоду у розмірі 65 000, 00 грн
Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв'язку з наступним.
Так, зі змісту ч.5 ст. 160 КАС України слідує, що у позовній заяві зазначається:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ст. 15 КАС України мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".
Згідно ч. 1 , ч.2 ст. ЗУ «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Відповідно до ч. 1, ч. 6, ч. 7 та ч. 8 ст. 1 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисне застосування її з порушенням вимог українського правопису і стандартів державної мови, а також створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.
Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.
Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.
Згідно ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою.
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова.
Статтею 14 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Як слідує з позовної заяви, позивачем позовна заява викладена російською мовою, зокрема, і реквізити, які зазначені у ч. 5 ст. 160 КАС України.
Отже, позивачу необхідно викласти позовну заяву державною мовою.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Законом України "Про судовий збір".
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як слідує з прохальної частини позову, позивачем об'єднано у позовній заяві дві позовні вимоги немайнового характеру, при цьому одна з них є похідною.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 992, 40 грн.
Проте, позивачем не надано доказів сплати судового збору.
При цьому позивач разом з позовною заявою надав клопотання про звільнення його від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Позивачем надано до суду довідку про доходи № 5392993362341719, з якої слідує, що пенсія з січня 2021 по грудень 2021 складає 27267, 40 грн.
Отже, 5% від річного доходу позивача становить 1363,37 грн.
Таким чином, суд доходить висновку про необгрунтованість клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення позивачу копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лапій С.М.