04 жовтня 2022 року Київ № 320/16007/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УК Лад-2» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УК Лад-2» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною постанову відповідача про накладення штрафу від 08.11.2021 № 144 на позивача у розмірі 170, 00 грн.;
- скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 08.11.2021 № 144 на позивача у розмірі 170, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог про протиправність оскаржуваної постанови позивач зазначив, що не брав участі у перевірці, за наслідками якої відповідачем винесено постанову. Висновки відповідача про безпідставне недопущення превіряючих до проведення позапланової перевірки є необґрунтованими з огляду на наявність у товариства підстав для недопуску, а саме у зв'язку з тим, що товариство перебуває на дистанційній роботі, про що було наголошено у листах до посадових осіб відповідача та проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) заборонено.
Позивач також звертав увагу, що направлення акта перевірки поштовим зв'язком, враховуючи, що посадові особи позивача не відмовлялися від його отримання, не передбачено чинним законодавством України.
Ухвалою суду від 24.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.05.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за результатом вивчення змісту якого судом установлено, що відповідач позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Зазначив, що в установленому порядку призначив проведення позапланових перевірок позивача, видав відповідним посадовим особам направлення на перевірку, якими вживались заходи щодо пред'явлення та вручення службових посвідчень та інших документів, що стосується призначення та проведення перевірок уповноваженій особі позивача. Позивач від отримання указаних документів ухилявся, надсилав листи про перебування на дистанційній роботі, захворювання директора, створюючи таким чином перешкоди для проведення позапланових перевірок.
Відповідач відмітив, що за скаргою громадянина ОСОБА_1 на предмет дотримання законодавства про захист прав споживачів така перевірка призначена вперше.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
До відповідача надійшла скарга громадянина ОСОБА_1 (вх. № 16.04.2021 № Л-569-2021), у якій він стверджував, що у квитанціях за 2020-2021 опалювального сезону ТОВ «УК Лад-2» окрім показів квартирного теплолічильника, довільно нараховує централізоване опалення місць загального користування (хоча місця загального користування не мають опалювальних приладів) та доплату за максимальне споживання централізованого опалення. Вказував, що ТОВ «УК Лад-2» нараховує заборгованість та виставляє рахунки за житлово-комунальні послуги за вищим тарифом як боржнику.
Відповідачем на підставі погодження Держпродспоживслужби від 16.04.2021 № 15.3-8/8927 видано наказ «Про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» від 26.04.2021 № 1770-ОД.
Визначено провести позапланову перевірку ТОВ «УК Лад-2» за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Європейська, 31-А, в період з 29.04.2021 по 30.04.2021 на предмет дотримання законодавства про захист прав споживачів.
Видано направлення (посвідчення) на проведення заходу від 26.04.2021 № 1432, у якому зазначено, предмет здійснення заходу: дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів стосовно питань, викладених у звернення громадянина ОСОБА_1 .
Листом від 29.04.2021 позивач повідомив відповідача, що з 14.03.2020 по теперішній час правилами внутрішнього трудового розпорядку встановлено дистанційний графік роботи.
Директор та бухгалтер не знаходяться за місцем юридичної адреси, прийом мешканців не проводять, а працюють дистанційно за місцем, яке обрали самостійно.
У листі вказано, що директор із 08.04.2021 по теперішній час знаходиться на лікарняному.
Відповідач направляв позивачу листи від 05.05.2021 № 10-05.3/4226-21, 19.05.2021 № 10-05.5/4559-21, 11.06.2021 № 10-05.2/5344-21 і пропонував директору позивача або уповноваженій особі з'явитися за місцем провадження господарської діяльності для участі у здійсненні позапланового захисту державного нагляду (контролю) на 19.05.2021, 16.06.2021, 01.07.2021 відповідно. Вказані листи направлялися позивачу, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень за адресою: АДРЕСА_1 .
01.07.2021 відповідачем складено акт № 10-05.3/000154 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів (далі - акт перевірки).
З матеріалів справи вбачається, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) проводився на підставі наказу від 01.07.2021 № 2595-ОД та направлення (посвідчення) на проведення заходу від 01.07.2021 № 2113. Дата заходу з 01.07.2021 по 02.07.2021.
В акті перевірки зафіксовано, що уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомлені про дату перевірки, але своїм правом бути присутньою не користалась.
В акті зафіксовано, що посадові особи відповідача намагалися декілька разів провести позаплановий захід, кожного разу про дату та час його проведення повідомляли уповноважену особу позивача, які не з'являлись на проведення заходу, а лише повідомляли про дистанційну роботу суб'єкта господарювання чим створили перешкоди службовим особам у проведенні перевірки.
Позивач подав заперечення на акт перевірки (вих. № 44/д-21 від 12.07.2021) і вказав, що акт перевірки складений в порушення вимог чинного законодавства та є таким, що суперечить Конституції України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідач 07.09.2021 за № 10-05.5/1175/П направив позивачу запрошення на розгляд справи про накладення стягнення на 18.10.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано 13.09.2021 уповноваженою особою позивача.
За клопотанням представника позивача розгляд справи про накладення стягнення перенесено на 08.11.2021. Рекомендовані відправлення були відправлені за адресою представника позивача - адвоката Горячева О.А. та за адресою місцезнаходження суб'єкт господарювання і отримані 26.10.2021 та 29.10.2021 відповідно.
08.11.2021 на адресу відповідача надійшли пояснення від директора ТОВ «УК Лад-2», відповідно до яких суб'єкт господарювання вважає, що не допуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) був правомірним у зв'яжу з повторністю такого позапланового заходу.
08.11.2021 відповідачем винесено постанову № 144 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої накладено стягнення у розмірі 170 грн. за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування.
Не погоджуючись із постановою відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, саме в частині встановлених порушень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» суд виходив із такого.
Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі - Закон № 1023-XII), держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди (частина третя статті 5 Закону № 1023-XII).
Відповідно до вимог підпункту 2 та 13 частини першої статті 26 Закону № 1023-XII, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема, перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Частинами восьмою, одинадцятою, дванадцятою статті 4 Закону № 877-V визначено, що органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу. Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання).
Згідно зі статтею 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Згідно із частинами першою, другою, п'ятою та шостою статті 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Суд критично ставиться до доводів позивача, що акт перевірки протиправно направлявся поштою, оскільки позивач не відмовлявся від його отримання. Так, Закон № 877-V не містить обов'язку відповідача вручати особисто уповноваженій особі суб'єкта господарювання як акт перевірки, так і всі інші документи, які стали підставами для проведення заходу. Основним правом, яке не може бути порушено є право бути обізнаним з підставою для проведення перевірки, метою такого заходу і отримати всі відповідні документи.
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно із частиною першою статті 23 Закону № 1023-XII, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже посадові особи під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, посадові особи суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язані дотримуватись чітко визначених у законодавстві положень щодо цього. Разом з тим, їх недотримання може слугувати підставою для суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу.
Частиною першою статті 11 Закону № 877-V визначено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
За змістом статті 10 Закону № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо (вказані позивачем як підстави для задоволення позовних вимог):
орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Судом встановлено, що з 20.05.2019 по 21.05.2019 проводилась позапланова перевірка позивача з питань підтримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з питань, викладених у колективному зверненні ОСОБА_2 , яке підписано у тому числі і Лісецьким В.В.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 21.05.2019 № 2154-1, відповідно до якого порушення законодавства про захист прав споживачів не встановлено.
Суд констатує, що перевірка у 2019 році проводилась Держпродспоживслужбою в м. Києві, що є окремим територіальним органом.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі - Положення № 667), Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику, поміж іншого, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Згідно з підпунктом 6 пункту 4 Положення № 667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів: перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів; передає матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування;
Згідно з приписами пункту 7 Положення № 667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, затверджене наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 № 153, Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.
Ураховуючи викладене, відповідач наділений повноваженнями перевіряти додержання позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів у межах своєї територіальності та у разі виявлення ним порушень накладати на нього стягнення.
На момент проведення перевірки позивач зареєстрований у Київській області, звернення ОСОБА_1 стосується порушень його прав споживача і нарахування завищених сум у квитанціях за 2020-2021 опалювального сезону з ТОВ «УК Лад-2», а не 2019 і перевірка відповідачем проводилась вперше.
У зв'язку з викладеним, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач здійснював повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю).
З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позицією, викладеною в акті перевірки, в частині створення перешкод службовим особам відповідача для проведення заходу державного нагляду (контролю), а недотримання порядку проведення перевірки й оформлення її висновків та постанови судом не установлено.
При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Згідно з вимогами частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Натомість, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи спростовані фактичними обставинами справи і не можуть бути підставами для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору у випадку відмови у позові.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «УК Лад-2» відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.