номер провадження справи 5/87/22
03.10.2022 Справа № 908/1213/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс.Капітал” (вул. Колективна, буд. 10, м. Полтава, 36023; код ЄДРПОУ 37686922)
До відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 13622789)
про стягнення 10 464,91 грн.,
Без участі представників сторін
28.07.2022 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс.Капітал” № 07486 від 18.07.2022 (вх. № 1341/08-07/22 від 28.07.2022) до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” про стягнення 10 464,91 грн.
28.07.2022 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Господарський суд Запорізької області не припинив здійснювати судочинство.
Ухвалою суду від 29.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1213/22 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Вирішено розгляд справи по суті розпочати з 23.08.2022, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
15.08.2022 Верховна Рада ухвалила Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб - до 21 листопада 2022 року.
16.08.2022 від ТДВ «СК “КРЕДО” до суду надійшов відзив на позовну заяву № 2322 від 15.08.2022 (вх. № 9535/08-08/22 від 16.08.2022), в якому відповідач визнав позовні вимоги про стягнення 10 464,91 грн. та просить зменшити розмір адвокатських витрат до 1 000,00 грн. Також, відповідач просить суд повернути ТОВ “Маркс.Капітал” з державного бюджету України 50% сплаченого судового збору.
17.08.2022 від ТОВ “Маркс.Капітал” до суду надійшла відповідь на відзив № 07486/2 від 16.08.2022 (вх. № 9608/08-08/22 від 17.08.2022), згідно якої позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
Вказані документи долучені судом до матеріалів справи.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
03.10.2022 судом прийнято рішення.
Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 13.10.2021 у м. Львові по вул. Опришківській, буд. 3 сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортних засобів Audi д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та Peugeot д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . ДТП трапилась внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 13.1. Правил дорожнього руху України, затверджених Кабінетом міністрів України від 10.10.2001 №1306, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Львова по справі № 466/9822/21 від 22.11.2021, схемою місця ДТП від 13.10.2021 та відповіддю від Національної поліції України. На момент ДТП автомобіль Audi д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований в Приватному акціонерному товаристві “Страхова компанія “Саламандра” відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) “КАСКО МІНІ” № S152.121826 від 12.12.2020. 13.10.2021 власниця пошкодженого автомобіля звернулась до ПрАТ “СК “Саламандра” із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку.
На виконання умов договору та на підставі протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу від 21.10.2021, ремонтної калькуляції від 30.10.2021 № 0036643.10, страхового акту від 15.12.2021 № 0036643.10.21/1 та розрахунку страхового відшкодування до страхового акту від 15.12.2021 № 0036643.10.21/1, ПрАТ “СК “Саламандра” здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 11 964,91 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ТДВ “СК “Кредо”, що підтверджується полісом № ЕР/202908794. Франшиза згідно умов полісу № ЕР/202908794 становить 1 500,00 грн. Таким чином, сума заборгованості складає 10 464,91 грн. 02.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Маркс.Капітал” (фактор) та Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Саламандра” (клієнт) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК. У позивача виникло право вимоги до ТДВ “СК “Кредо”. 21.12.201 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про виплату страхового відшкодування № 07486, однак погашення вказаної заборгованості станом на 18.07.2022 здійснено не було. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 10 464,91 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
У відзиві на позовну заяву № 2322 від 15.08.2022 (вх. № 9535/08-08/22 від 16.08.2022), в відповідач у повному обсязі визнав позовні вимоги про стягнення 10 464,91 грн. та просить суд зменшити витрати позивача на оплату правничої допомоги адвоката до 1 000,00 грн., посилаючись на неспівмірність заявлених позивачем адвокатських витрат на суму 6 000,00 грн. порівняно із сумою позову. Крім цього, відповідач просить суд повернути ТОВ “Маркс.Капітал” з державного бюджету України 50% сплаченого судового збору.
17.08.2022 від ТОВ “Маркс.Капітал” до суду надійшла відповідь на відзив № 07486/2 від 16.08.2022 (вх. № 9608/08-08/22 від 17.08.2022), згідно якої позивач посилається на заявлену до стягнення суму витрат на адвокатські послуги у розмірі 5 000,00 грн., а не 6 000,00 грн. як зазначено відповідачем у відзиві. Крім цього, між позивачем та адвокатським бюро «ТЕРЗІ ТА ПАРТНЕРИ» погоджено розмір витрат на професійну правничу допомогу, детальний опис робіт (наданих послуг) та підписаний акт наданих послуг по даній справі, що свідчить про реальність надання правової допомоги, її обсяг та вартість. Виконані адвокатом роботи є співмірними, а розмір заявлених витрат на суму 5 000,00 грн. знаходиться в межах розумності. Просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд
02.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю “Маркс.Капітал” (далі - фактор) та Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Саламандра” (далі - клієнт) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1. - 1.4. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов'язується оплатити клієнтові права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що перейшли до клієнта як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договорами страхування (далі - регресні вимоги).
За цим договором фактор займає місце клієнта (як кредитора) по усіх переданих регресних вимогах клієнта, у т.ч. права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Права за регресними вимогами переходять від клієнта до фактора з моменту підписання Акту прийому-передачі документів по відповідній регресній вимозі за формою наведеною у Додатку № 2 до цього договору.
Сума переданих грошових вимог визначається сторонами на основі підписаних Актів прийому-передачі документів у переліках переданих регресних вимог за кожен звітний квартал, згідно п. 2.3. договору.
Фактор зобов'язаний сплатити клієнтові кошти у порядку та в строк, передбачений цим договором (п. 3.3.1. договору).
За передані права регресних вимог до боржників фактор сплачує клієнту грошові кошти у сумі, визначеній переліками переданих регресних вимог, укладених на виконання цього договору та у строк, вказаний у відповідному переліку переданих вимог регресних вимог. Суми сплачуються без ПДВ (п. 4.1. договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 6.1. договору).
28.12.2020 сторонами укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої п.п. 2.2., 3.2.4., 3.3.2. договору викладено в наступній редакції:
Фактор зобов'язаний сповістити боржників про укладання цього договору стосовно переданих прав регресної вимоги і повідомити, що платежі на користь фактора є належними, шляхом направлення боржникам вимоги/заяви про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації або регресу, п. 2.2. договору).
Клієнт має право вимагати від фактора письмово повідомити боржників про відступлення вимоги (вимог) фактору (п. 3.2.4. договору).
Фактор зобов'язаний сповістити боржників, визначених в договорі й повідомити, що платежі фактору є належними, шляхом направлення боржникам вимоги/заяви про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації або регресу, п. 3.3.2 договору).
21.12.2021 сторонами підписано Акт прийому-передачі документів № 55-04, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв оригінали документів, що підтверджують право вимоги фактора, як кредитора за регресними вимогами, згідно страхового випадку 0036643.10.21/1, боржник - ТДВ “СК “Кредо”, сума боргу 10 464,91 грн., дата запису 21.12.2021, номер вимоги 07486_2.
Також, в матеріалах справи міститься перелік переданих регресних вимог № 04-21 за період з 01.10.2021 по 31.12.2021.
Згідно з платіжними дорученнями ТОВ “Маркс.Капітал” перерахувало ПрАТ “СК “Саламандра” грошові кошти за передані права вимоги (№ 541 від 13.10.2021 на суму 34 000,00 грн., № 549 від 20.10.2021 на суму 40 000,00 грн., № 550 від 21.10.2021 на суму 46 500,00 грн., № 551 від 21.10.2021 на суму 300 000,00 грн., № 587 від 29.10.2021 на суму 63 000,00 грн., № 655 від 12.11.2021 на суму 1 150 000,00 грн., № 659 від 16.11.2021 на суму 10 000,00 грн., № 697 від 24.11.2021 на суму 500 000,00 грн., № 732 від 30.11.2021 на суму 250 000,00 грн., № 39 від 17.01.2022 на суму 16 000,00 грн).
13.10.2021 у м. Львові по вул. Опришківській, буд. 3 сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортних засобів Audi д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та Peugeot д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
ДТП трапилась внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 13.1. Правил дорожнього руху України, затверджених Кабінетом міністрів України від 10.10.2001 №1306, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 22.11.2021 по справі № 466/9822/21, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн.
На момент ДТП автомобіль Audi д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований в Приватному акціонерному товаристві “Страхова компанія “Саламандра” відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) “КАСКО МІНІ” № S152.121826 від 12.12.2020.
13.10.2021 власниця пошкодженого автомобіля звернулась до ПрАТ “СК “Саламандра” із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку
На виконання умов договору та на підставі протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу від 21.10.2021, ремонтної калькуляції від 30.10.2021 № 0036643.10, страхового акту від 15.12.2021 № 0036643.10.21/1 та розрахунку страхового відшкодування до страхового акту від 15.12.2021 № 0036643.10.21/1, ПрАТ “СК “Саламандра” здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 11 964,91 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6372 від 20.12.2021.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ТДВ “СК “Кредо”, що підтверджується полісом № ЕР/202908794. Франшиза згідно умов полісу № ЕР/202908794 становить 1 500,00 грн.
Таким чином, сума заборгованості складає 10 464,91 грн.
21.12.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою № 07486 про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації) у розмірі 11 964,91 грн. Вказана заява отримана відповідачем 30.12.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте, відповідач не сплатив страхове відшкодування, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, який є спеціальним законом та регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, передбачено, що настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
З матеріалів справи вбачається, що 21.12.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою № 07486 про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації) у розмірі 11 964,91 грн.
Отже, враховуючи те, що претензію про страхове відшкодування позивачем направлено відповідачу 21.12.2021, 90-денний строк на розгляд вказаної претензії на час звернення до суду з цим позовом сплив, при цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження розгляду та задоволення цієї претензії, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 10 464,91 грн. з урахуванням франшизи на суму 1 500,00 грн. згідно полісу № ЕР/202908794.
За таких обставин, на час розгляду справи в суді сума страхового відшкодування складає 10 464,91 грн., яка підтверджена матеріалами справи.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
14.02.2022 Адвокатським бюро «ТЕРЗІ ТА ПАРТНЕРИ» в особі керуючого бюро Терзі О.С. (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Маркс.Капітал” (далі - клієнт) укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 02/2022-АБ (далі - договір № 02/2022-АБ), відповідно до п. 1.1., 2.3.3. якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати клієнту професійну правничу допомогу на умовах, передбачених цим договором, а саме: надання юридичних консультацій, представництво інтересів клієнта в місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді, у складі якого діють Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд; представництво інтересів клієнта в цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справах, а також справах про адміністративні правопорушення; представництво інтересів клієнта в органах поліції, прокуратури та органах, що реалізують державну податкову політику та політику у сфері державної митної справи; представництво інтересів клієнта перед фізичними та юридичними особами, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами державної виконавчої служби з усіх питань, що стосуються прав та інтересів клієнта; надання іншої професійної правничої допомоги, яка не заборонена чинним законодавством України.
Клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги адвоката, а саме протягом 5 банківських днів за фактом підписання Акту виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.2. договору № 02/2022-АБ, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у додатковій угоді до даного договору.
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 (п. 6.1. договору).
14.02.2022 клієнтом та адвокатом також укладено та підписано додаткову угоду № 1 до договору № 02/2022-АБ, відповідно до якої: клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати клієнту професійну правничу допомогу на умовах, передбачених п. 1.1. договору. Розмір гонорару не є фіксованим та визначається на підставі обсягів фактично наданих послуг, витраченого адвокатом часу та складності опрацьованих адвокатом справ. Обсяг наданих послуг та їх вартість визначається Актом виконаних робіт (наданих послуг). Гонорар сплачується на підставі акту виконаних робіт за результатами надання професійної правничої допомоги у відповідно до п. 3.3. договору.
15.07.2022 клієнтом та адвокатом підписано Акт виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 5 000,00 грн.
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) до Акту надання послуг від 15.07.2022, клієнту надані наступні послуги: 1. підготовка та направлення до Господарського суду Запорізької області позовної заяви про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” шкоди в порядку суброгації в розмірі 10 464,91 грн.
В матеріалах справи міститься ордер серія ВІ № 1086246 від 07.04.2022.
Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач просив зменшити витрати на правничу допомогу до 1 000,00 грн., оскільки вказана справа є малозначною, підготовка відповідної справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, не вимагалось проводити додатковий аналіз великої кількості законів та підзаконних актів та заявлена сума адвокатських витрат неспівмірна із сумою позову.
Позивач заперечив проти зменшення суми витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі/West проти України від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об'єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
Відповідно до позиції, викладеної у постанові об'єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд прийшов до висновку про необхідність його часткового задоволення з огляду на те, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу складає 50 % від ціни позову та те, що справа є малозначною, справа розглядалась без виклику сторін, тому стягненню з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн. Також, суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів невідповідності заявлених до стягнення витрат. Крім того, позивач набув право вимоги до відповідача на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК від 02.01.2020. Відповідно до Додатку до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи № 296 серія ФК від 19.01.2015 ТОВ “Маркс.Капітал” має право здійснювати наступні види послуг: надання гарантій, надання поручительств, надання позик, факторинг, фінансовий лізинг, надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів, залучення фінансових активів юридичних осіб із зобов'язаннями щодо наступного їх повернення. Виплати зі страхового відшкодування не відносяться до основних видів діяльності позивача.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Як вже зазначалося судом вище, матеріали справи містять відзив відповідача, відповідно до якого відповідач підтвердив факт невиконанням ним зобов'язання щодо виплати позивачу страхового відшкодування в заявленому у позові розмірі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
В той же час, приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.
Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Маркс.Капітал” з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення № ЗНО0082942 від 18.07.2022, що складає 1 240,50 грн., про що постановити відповідну ухвалу.
Керуючись ст., ст. 46, 123, 126, 129, 130, 191, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 13622789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс.Капітал” (вул. Колективна, буд. 10, м. Полтава, 36023; код ЄДРПОУ 37686922) 10 464 (десять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 91 коп. страхового відшкодування, витрати по сплаті судового збору на суму 1 240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.