майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"22" вересня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1424/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача-1: Желтухін О.В. - головний спеціаліст, наказ № 244/04 від 20.01.2022 та наказ №102/09 від 15.01.2020,
від позивача-2: не прибув;
від відповідача-1: не прибув;
від відповідача-2: не прибув;
прокурор: Ревелюк Т.О., службове посвідчення № 058864 від 21.12.2020.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Кабінету Міністрів України
2) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний Союз"
2) Народицької селищної ради
про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради, зобов'язання повернути земельну ділянку
Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний Союз (БС)" та Народицької селищної ради про:
- визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №1592 від 08.09.2020 про надання ТОВ "Благодійний Союз (БС)" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 31,10 га із земель реформованого СТОВ "Мотійківське" на території Народицької селищної ради;
- зобов'язання ТОВ "Благодійний Союз (БС)" (ід. код 43051760) повернути до земель запасу земельну ділянку загальною площею 31,10 га, яка фактично вибула за актом приймання-передачі від 08.09.2020, розташовану поряд з населеним пунктом с. Христинівка на території Народицької селищної територіальної громади Коростенського району Житомирської області відповідно до викопіювання із плану землекористування Народицької селищної ради шляхом її передачі Кабінету Міністрів України.
В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора зазначив, що в порушення вимог земельного законодавства Народицькою селищною радою прийнято рішення про передачу ТОВ "Благодійний Союз (БС)" земельної ділянки, на яку накладено обмеження у використанні, оскільки має статус радіоактивно забрудненої території.
Також прокурор відзначив, що згідно норм Земельного законодавства без виготовлення проекту землеустрою та без проведення земельних торгів.
Крім цього, прокурор відзначив, що Законом України "Про оренду землі" не передбачено укладення попереднього договору оренди землі, який поміж іншим, не містить ознаки попереднього договору в розумінні ст. 35 ЦК України, а містить ознаки договору оренди, тому його необхідно розцінювати, як договір оренди землі.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
21.01.2022 до суду надійшло клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про розгляд справи без участі їх представника (а.с. 75).
26.01.2022 до суду від відповідача-2 Народицької селищної ради надійшов відзив, відповідно до якого відповідач-2 просив відмовити в задоволенні позову, вважав даний позов незаконним та необґрунтованим з наступних підстав:
- прокурором не доведено ні наявності порушеного інтересу, ні негативних наслідків, до яких призвело таке порушення, що стало б підставою для представництва прокурором інтересів держави. Також відповідач-2 зазначив, що відсутні підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі КМУ та ГУ Держгеокадастру у Житомирській області;
- внаслідок неузгодженості положень ч. 8 ст. 122 ЗК України та ст. 8 Закону України "Про правовий режим території, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" відсутні підстави для доведення наявності порушень, допущеним відповідачем-2;
- вказала, що позивач не подав фактичних обстежень ґрунтів органами ДУ "Інституту охорони ґрунтів" чи іншими уповноваженими органами на підтвердження того, що за своїми показниками зазначені землі відносяться до відповідної категорії забрудненості, не надав доказів для порівняння доаварійного стану ґрунтів і наявного фактичного стану показників забруднення на момент подання позову; не подав доказів щодо здійснення консервації земель, щодо яких прийнято спірне рішення.
03.02.2022 до суду від Кабінету Міністрів України надійшли пояснення щодо позову, відповідно до яких позивач-1 підтримав вимоги позову.
14.02.2022 від Житомирської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого зверталася увага суду на те, що органи, яких прокурор визначив позивачами знали про порушення інтересів держави, але не звернулися до суду з відповідними позовами у розумний строк. Крім цього, прокурор зазначив, що перед зверненням до суду дотримано процедуру, передбачену ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Також прокурор відзначив, що згідно положень Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанови КМУ від 23.07.1991 № 106 спірні земельні ділянки віднесено до зони безумовного (обов'язкового) відселення (п. 2 додатку №1 Постанови №106).
25.02.2022 до суду надійшли заперечення Народицької селищної ради на відповідь на відзив КМУ, у якому вказано, що позивач належним чином не обґрунтував забрудненість та віднесення спірних земельних ділянок до зазначеної у позові категорії забрудненості та не надав доказів для порівняння доаварійного стану ґрунтів і наявного фактичного стану показників забруднення на момент подання позову (а.с.200-201).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 906/1424/21 до судового розгляду по суті.
18.08.2022 до суду повернувся примірник ухвали суду від 25.07.2022, що надсилався ТОВ "Благодійний Союз (БС)" з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, вважає, що потреба визнавати договір недійсним відсутня, оскільки такий договір є нікчемним.
Представник позивача-1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Позивач-2 в судове засідання уповноваженого представника не направив. Як зазначалося раніше, 21.01.2022 до суду надійшло клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про розгляд справи без участі їх представника (а.с. 75).
Відповідач-2 в судове засідання уповноваженого представника не направив. 21.09.2022 на електронну пошту суду надійшла заява з проханням розглядати справу у відсутність їх представника, при вирішення справи покладаються на розсуд суду.
Відповідач-1 в судове засідання уповноваженого представника не направив, 18.08.2022 до суду повернувся примірник ухвали суду від 25.07.2022, що надсилався ТОВ "Благодійний Союз (БС)" з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Таким чином, ухвалу суду від 25.07.2022 відповідачем-1 не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.
Вказана ухвала надсилалася рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".
Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.
У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.
Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
З поштових повідомлень, у яких відповідачу направлялися копії ухвал, судом вбачається, що останні було повернуто поштою суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення ТОВ "Благодійний Союз (БС)" про дату, час та місце проведення судових засідань.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, відповідач-1 вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 906/1424/21 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов'язки.
Проте, відповідач-1 у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов у строки, встановлені ГПК України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне вирішити справу за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивач-1, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Рішенням Народицької селищної ради Житомирської області сорок другої сесії VII скликання № 1592 від 08.09.2020 "Про надання ТОВ "Благодійний Союз (БС)" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 31,10 га" вирішено на період виготовлення проєкту із землеустрою та до укладання довгострокового договору оренди земельної ділянки укласти попередній договір оренди земельної ділянки з ТОВ "Благодійний Союз (БС)" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 31,10 га із реформованого СТОВ "Мотійківське" на території Народицької селищної ради. Пунктами 2, 3 даного рішення встановлено орендну плату у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та укласти попередній договір оренди земельної ділянки (а.с.22) та вирішено укласти попередній договір оренди земельної ділянки.
08.09.2020 між Народицькою селищною радою (далі - орендодавець, відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Благодійний Союз" (далі - орендар, відповідач-1) укладено попередній договір оренди землі № 46 (далі - попередній договір), відповідно якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (землі запасу селищної ради) на підставі рішення сесії Народицької селищної ради від 08.09.2020 № 1592 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Народицької селищної ради Житомирської області, Народицького району, біля населеного пункту смт. Народичі (далі - земельна ділянка або об'єкт оренди) (п.п. 1 попереднього договору) (а.с. 29-32).
За змістом п. 2 попереднього договору, в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення (землі запасу селищної ради) загальною площею 31,10 га, у тому числі: рілля 31,10 га (додаток - викопіювання із плану землекористування Народицької селищної ради).
Згідно з п.8 попереднього договору, договір укладено з 08.09.2020 по08.08.2021 - 11 місяців.
Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та його реєстрації (п. 42 попереднього договору).
08.09.2020 Народицькою селищною радою як орендодавцем передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Благодійний Союз" як орендарем прийнято земельну ділянку площею 31,10 га, яка знаходиться на території Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області біля населеного пункту смт. Христинівка, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Термін оренди з 08.09.2020 по 08.08.2021 - 11 місяців (а.с. 33).
Разом з тим, відносяться до зони радіоактивно забрудненої території, у зв'язку з чим встановлено обмеження у їх використанні на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», строк дії обмеження - безстроково (т.1, а.с.36-82).
У зв'язку з викладеними обставинами, прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
За п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Статтею 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (ч. 1 ст. 84 ЗК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Частиною 2 ст. 123 ЗК України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проєктом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Приписами ст. 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно з ч. 3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 даного Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок (ч. 6 ст. 79-1 ЗК України).
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (ч. 9, ч. 10 ст. 79-1 ЗК України).
Як встановлено судом, земельна ділянка, що є предметом попереднього договору оренди землі від 08.09.2020 не є сформованою, як об'єкт цивільних прав в розумінні ст. 79-1 ЗК України.
Проте, 08.09.2020 між Народицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Благодійний Союз" було укладено попередній договір оренди землі № 46, саме: земельної ділянки сільськогосподарського призначення (землі запасу селищної ради) загальною площею 31,10 га, у тому числі: рілля 31,10 га.
За таких обставин, вважати згаданий договір оренди укладеними та спростовувати презумпцію його дійсності немає жодних правових підстав. Також слід зауважити, що права та обов'язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору, факт якої відсутній.
При розгляді справи встановлено, що спірна земельна ділянка розташована на території Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області біля с. Христинівка, не є землями комунальної власності, за цільовим призначенням віднесені до земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.
При цьому згідно п. 2 Додатку 31 до Постанови КМУ від 23.07.1991 № 106 с. Христинівка Народицького району Житомирської області є зоною радіоактивного забрудненої території. Також слід відзначити, що спірні земельні ділянки розташовані на території Народицької селищної ради поряд з с. Христинівка, який віднесено до зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", землі зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення відмежовуються від суміжних територій і переводяться до категорії радіаційно небезпечних земель. Господарський обіг таких земель може здійснюватися лише з урахуванням особливостей режиму їх використання, визначених цим Законом. У зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення забороняється, серед іншого, здійснення діяльності з метою одержання товарної продукції без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення; ведення сільськогосподарської, лісогосподарської, виробничої та іншої діяльності.
Статтею 15 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що земельні ділянки, розташовані у зоні гарантованого добровільного відселення, належать до радіоактивно забруднених і використовуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, керуючись наведеними нормами, спірні земельні ділянки розташовані в зоні радіоактивно забрудненої території внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В матеріалах справи відсутній дозвіл на здійснення діяльності з метою одержання товарної господарської продукції Державним агентством України з управління зоною відчуження на території Житомирської області.
Окрім того, суд вказує, що така форма документа, як попередній договір не містить юридичних підстав для надання в оренду земель сільськогосподарського призначення і порушує приписи Закону України "Про оренду землі" та Цивільного кодексу України.
Також, відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав. Стаття 126 ЗК України визначає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Однак, у справі відсутня інформація щодо формування земельної ділянки та зареєстрованого права в Державному земельному кадастрі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Народицька селищна рада неправомірно розпорядилась, а відповідач-1 неправомірно набув право користування спірними земельними ділянками, які віднесені до зони радіоактивно забрудненої території. Відтак рішення Народицької селищної ради від 08.09.2020 № 1592 було прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Приписами ч. 1 ст. 393 ЦК України унормовано, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
З підстав наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №1592 від 08.09.2020 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про повернення земельної ділянки, яка за актом приймання-передачі від 08.09.2020 передана ТОВ "Благодійний Союз (БС)", суд вважає за необхідне зазначити.
За змістом ст.ст. 15 і 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України, ч. 2 ст. 152 ЗК України). Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання негаторного позову.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Вказаний спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц).
У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв'язку із фактичним використанням земельної ділянки (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №145/2047/16-ц від 16.06.2020).
Тобто, достатнім для застосування негаторних способів захисту є відсутність факту укладення договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За ст. 14 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Як зазначалося раніше, суд дійшов висновку, що в оренду ТОВ "Благодійний Союз (БС)" передано земельну ділянку, яка несформована як об'єкт цивільних правовідносин в розумінні ст. 79-1 ЗК України, тому договір оренди землі від 08.09.2020 № 1592 (попередній) не може бути розцінено як попередній договір, оскільки не містить ознак такого договору в розумінні ст. 635 ЦК України, зокрема, щодо визначення істотних умов основного договору. Окрім того, Законом України "Про оренду землі" не передбачено укладення такого договору.
З підстав викладеного та керуючись наведеними нормами, вказаний договір не може вважатися укладеним.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (правова позиція Великої Палати Верховного Суду у справі №145/2047/16-ц від 16.06.2020).
Тому, ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення спірних земельних ділянок, які фактично вибули за актом приймання-передачі від 08.09.2020.
Станом на дату розгляду справи по суті докази повернення ТОВ "Благодійний Союз (БС)" спірної земельної ділянки загальною площею 31,10 га суду не подано.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що спосіб захисту порушеного права прокурором обраний вірно, тому позовні вимоги в даній частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо наявності порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором, суд відзначає наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор, зокрема, звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначив, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах
Разом із тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина незвернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
У даному випадку позов пред'явлено в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Обґрунтовуючи наявність порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором, останній зазначив, що Народицькою селищною радою перевищено надані законодавством повноваження при прийнятті рішення та передачі ТОВ "Благодійний союз (БС)" земельних ділянок, які віднесені до зони радіоактивно забрудненої території, що суперечить принципам регулювання земельних відносин, які закріплені ст. 14 Конституції України та ст. 5 ЗК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Згідно зі ст. 13 ЗК України, до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належать, зокрема, а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Пунктом 8 ст. 122 ЗК України передбачено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, в силу положень ст. 122 ЗК України, Кабінет Міністрів України є органом, який від імені держави здійснює розпорядження спірними земельними ділянками, що відносяться до зони безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За таких обставин прокурор правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України.
Також позивачем у даній справі визначено Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії. картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топогрофо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і створено саме з метою реалізації повноважень останньої на території Житомирської області.
Як вбачається з матеріалів справи, Житомирська обласна прокуратура, відповідно до вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", звернулася до КМУ та ГУ Держгеокадастру у Житомирській області з відповідними листами від 21.07.2021 №15/1-614вих-21 і від 22.07.2021 №15/1-626вих-21, у яких повідомила про виявлений факт порушення вимог земельного законодавства з метою вжиття належних заходів відновлення порушених інтересів держави (а.с. 37-42)).
Листом від 27.07.2022 №24419/0/2-21 КМУ повідомив про направлення листа прокуратури до Мін'юсту, Міндовкілля, ДАЗВ, Держгеокадастру для розгляду та відповідного реагування, на що останніми надано відповіді (а.с. 43, 46-59). Так, Міністерство юстиції України зазначило, що ефективне відновлення порушених інтересів держави у даному випадку можливе шляхом звернення органів прокуратури до суду в інтересах держави в особі відповідного органу (лист від 03.09.2021 №75024/11691-4-21/9.1.1); Держгеокадастр з приводу представництва прокурором інтересів держави в суді не заперечив (лист №5-28-0.194-10118/2-21 від 12.08.2021).
Заступником Генерального прокурора на виконання вимог ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" видано письмову вказівку Житомирськiй обласнiй прокуратурі про необхідність застосування представницьких повноважень в інтересах держави в особi КМУ (а.с. 60).
ГУ Держгеокадастру у Житомирській області листом від 27.07.2021 №10-6-0.112-39921 повідомило Житомирській обласній прокуратурі про неможливість звернення з відповідним позовом до суду у зв'язку з обмеженим фінансуванням і відсутністю коштів для сплати судового збору (а.с. 44-45).
Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором дотримано вимоги ст. 3 Закону України "Про прокуратуру" та обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в суді, оскільки позивачі заходів для усунення виявлених порушень шляхом подачі відповідного позову до суду не вжили, про такий намір Житомирську обласну прокуратуру не повідомили, що вказує на їх бездіяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачі не подали суду достатніх доказів на спростування позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у рівних частинах.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Народицької селищної ради №1592 від 08.09.2020 про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Благодійний Союз (БС)" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 31,10 га із земель реформованого СТОВ "Мотійківське" на території Народицької селищної ради.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Благодійний Союз (БС)" (11132, Житомирська область, Овруцький район, с. Покалів, вул. Шляхова, 105, ід. код 43051760) повернути до земель запасу земельну ділянку загальною площею 31,10 га, яка фактично вибула за актом приймання-передачі від 08.09.2020, розташовану поряд з населеним пунктом с. Христинівка на території Народицької селищної територіальної громади Коростенського району Житомирської області відповідно до викопіювання із плану землекористування Народицької селищної ради шляхом її передачі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, ід. код 00031101).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний Союз (БС)" (11132, Житомирська область, Овруцький район, с. Покалів, вул. Шляхова, 105, ід. код 43051760)
- на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ід. код 02909950) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
5. Стягнути з Народицької селищної ради (11401, Житомирська область, смт. Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 175, ід. код 04346480)
- на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ід. код 02909950) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.10.22
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2, 3 - позивачам (рек. з повід.)
4, 5 - відповідачам (рек. з повід)
6 - Житомирській обласній прокуратурі (рек. з повід.)