27 вересня 2022 року м. Харків Справа № 922/4183/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В.
за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ" (вх.№403 Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2022 у справі № 922/4183/21, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Чистяковою І.О., повний текст складено 21.01.2022,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ", м. Харків,
про визнання права власності,
Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.12.2021 у справі №922/4183/21 позов задоволено повністю. Визнано за ТОВ "ІНБІКО" право власності на майнові права Об'єкту нерухомості - другий під'їзд блоку громадського призначення у складі комплексу житлових будинків та об'єктів торгово-адміністративного та соціально-культурного призначення з підземною парковкою (II, III черги будівництва) по вулиці Серповій в місті Харкові (II черга) на земельних ділянках за кадастровим номером: 6310136300:07:006:0050 та за кадастровим номером: 6310136300:07:006:0051 (складові елементи Об'єкту нерухомості: усі нежитлові приміщення підвалу, загальною проектною площею 694,05 кв.м; усі нежитлові приміщення першого поверху, загальною проектною площею 540,30 кв. м), загальна вартість яких становить 14 233 822,60 грн. Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 213 507,34 грн покладені на відповідача ТОВ "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ". Стягнуто з ТОВ "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" судовий збір у розмірі 213 507,34 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 11.01.2022 у справі №922/4183/21 вирішено покласти на відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу понесені позивачем у справі у розмірі 197138,22 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 197138,22 грн.
Не погодившись з вказаним додатковим рішення місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2022 у справі № 922/4183/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "ІНБІКО" про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ", повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 29.03.2022 о 10:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №104.
Судова колегія зазначає про те, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який було продовжено Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-IX від 15.03.2022.
За таких обставин, судове засідання призначене на 29.03.2022, не відбулось.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2022, із посиланням на вищевказані обставини, а також на обставини перебування Харківської міської територіальної громади в районі проведення воєнних (бойових) дій - згідно із відповідним Переліком територіальних громад, затвердженим Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України - було повідомлено учасників справи, що дата наступного відкритого судового засідання з розгляду справи буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку для життя і здоров'я учасників судового процесу.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2022, у зв'язку із відпусткою судді Здоровко Л.М. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ" (вх.№403 Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2022 у справі №922/4183/21 відбудеться "27" вересня 2022 р. об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132.
З огляду на зазначені вище обставини, пов'язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", справа розглядається у розумний строк.
12.08.2022 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв'язку від представника ТОВ "ІНБІКО", адвоката Мамай А.С., надійшла заява (вх. №4401ел.2367), в якій заявник просить надати йому можливість брати участь у судовому засіданні 27.09.2022 о 11:00 годині в режимі відеоконференції, яка задоволена ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2022.
У судове засідання 27.09.2022 до Східного апеляційного господарського суду представники учасників справи не прибули.
27.09.2022 представником ТОВ "ІНБІКО", засобами електронного зв'язку подано до суду апеляційної інстанції заяву, в якій адвокат Мамай А.С. просить розглянути апеляційну скаргу за відсутність представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення, а також інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
Крім того, з інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті АТ "Укрпошта", вбачається, що поштове відправлення №6102257096385 (ухвала суду апеляційної інстанції від 27.07.2022) надіслане на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ", яка зазначена в ЄДР, надійшло до точки видачі 12.08.2022, проте не вручено під час доставки з підстав: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали господарської справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про таке.
З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ", в якій просило суд визнати за позивачем право власності на майнові права Об'єкту нерухомості - другий під'їзд блоку громадського призначення у складі комплексу житлових будинків та об'єктів торгово-адміністративного та соціально-культурного призначення з підземною парковкою (II, III черги будівництва) по вулиці Серповій в місті Харкові (II черга) на земельних ділянках за кадастровим номером: 6310136300:07:006:0050 та за кадастровим номером: 6310136300:07:006:0051 (складові елементи Об'єкту нерухомості: усі нежитлові приміщення підвалу, загальною проектною площею 694,05 кв.м.; усі нежитлові приміщення першого поверху, загальною проектною площею 540,30 кв. м.), загальна вартість яких становить 14 233 822,60 грн.
Разом з цим, у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" вказало, що орієнтовний розмір понесених та таких, що будуть понесені, позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката (Адвокатського об'єднання) складає 162 338 грн. 22 коп., з яких 20 000 грн. - це вартість фактично наданих Адвокатським об'єднанням та отриманих позивачем юридичних послуг під час підготовки господарського позову, а 142 338,22 грн. - це додаткова винагорода Адвокатського об'єднання («гонорар успіху»).
Рішенням господарського суду Харківської області від 29 грудня 2022 року по справі №922/4183/21 позов задоволено повністю та, зокрема, призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати сторони на професійну правничу допомогу на 11 січня 2022 року.
31.12.2021 до Господарського суду Харківської області від представника позивача у справі надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. №30879), в якій він просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 197 138,22 грн, з яких 54800 грн - це вартість фактично наданих та отриманих позивачем юридичних послуг, а 142338,22 грн - це додаткова винагорода ("гонорар успіху").
11.01.2022 до Господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшов відзив на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення (вх. №118), в якому відповідач просив відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Інбіко» про відшкодування витрат на правничу допомогу повністю. Відповідач зазначив, що представником позивача не доведено той факт, що зазначений розмір витрат на правничу допомогу був необхідним, обов'язковим і співмірним з наданими адвокатами послугами в даній справі. Представник відповідача зазначив, що в завданнях (калькуляціях-рахунках) та в актах не конкретизовано в достатній мірі послуги, які надавалися представником позивача. Також, відповідач зазначив, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача на підставі договору про надання правової допомоги сума "гонорару успіху" не є безумовною підставою для відшкодування її в зазначеному розмірі з позивача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
11.01.2022 Господарським судом Харківської області ухвалено додаткове рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/4183/21, яким вирішено покласти на відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу понесені позивачем у справі у розмірі 197138,22 грн та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 197138,22 грн.
Місцевий господарський суд приймаючи оскаржуване додаткове рішення прийшов до висновків, що представником позивача до матеріалів справи надані документи, які підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу наданих адвокатом у розмірі 197 138,22 грн. Посилаючись на пункт 1 частини 4 статті 129 ГПК України та на те, що рішенням від 29.12.2021 у справі №922/4183/21 було задоволено позов повністю, суд першої інстанції зазначив, що судові витрати позивача, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги слід покласти на відповідача. Судом також враховано, що так званий "гонорар успіху" обумовлений сторонами договору є складовою частиною гонорару адвоката та належить до судових витрат та на думку суду, він є співмірним з ціною позову (1% від суми позитивного результату), складністю справи та її значенням для позивача. Натомість відповідачем не доведено неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, як то передбачено ч. 6 ст. 126 ГПК України.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ" подана на додаткове рішення суду першої інстанції, мотивована тим, що представник позивача не надав до суду доказів та обґрунтувань, що саме такий розмір витрат на правничу допомогу необхідний та невідворотній. На думку відповідача позивачем не надано до суду розрахунків із зазначенням конкретної кількості часу, який було потрачено на ту, чи іншу роботу, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг адвоката; посилався на обставин недобросовісної поведінки позивача, з огляду на здійснення штучного розбиття однієї юридичної послуги на частини з метою завищення суми адвокатської винагороди. Відповідач зазначив про невідповідність розміру витрат на правничу допомогу в сумі 54 800,00 грн середньому розміру плати за послуги адвокатів при представництві інтересів клієнтів в судах в рамках подібних судових справ в регіоні, а також про невідповідність Рекомендаціям щодо застосування рекомендованих ставок адвокатського гонорару, затвердженого Рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 року. Крім того, представник позивача не довів, що саме такий розмір адвокатських послуг співмірний з наданими позивачу юридичними послугами, посилався на невідповідність заявленої суми витрат на правничу допомогу у вигляді «гонорару успіху» критерію розумної необхідності таких витрат.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване додаткове рішення суду, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
Статтею 131-2 Конституції України встановлено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Відповідно ст. 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом п. 4 ч. 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 29.12.2021 у справі №922/4183/21 позов задоволено повністю.
У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" зазначило про орієнтовний розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу та просило судові витрати по справі покласти на відповідача.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав заяву про стягнення судових витрат та докази на підтвердження розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу до Господарського суду Харківської області 31.12.2021, тобто у відповідності до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, а саме протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції на суму 197138,22 грн Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" надало:
- договір про надання професійної правової (правничої) допомоги №14/04/04-02/2021/МСП від 04.02.2021; - договір про надання професійної правової (правничої) допомоги (приєднання до договору про надання професійної правничої допомоги) від 04.02.2021; - додаткову угоду від 08.11.2021 до договору про надання професійної правової (правничої) допомоги №14/04/04-02/2021/МСП від 04.02.2021; - завдання (калькуляція - рахунок) №4 від 11.10.2021 до договору про надання професійної правової (правничої) допомоги №14/04/04-02/2021/МСП від 04.02.2021; - звіт (акт) №4 від 18.10.2021 наданих правничих (правових) послуг до договору про надання професійної правової (правничої) допомоги №14/04/04-02/2021/МСП від 04.02.2021; - рахунок на оплату №72 від 18.10.2021 на суму 20000,00 грн; - платіжне доручення №125 від 04.11.2021 на суму 20000,00 грн; - завдання (калькуляція - рахунок) №5 від 30.11.2021 до договору про надання професійної правової (правничої) допомоги №14/04/04-02/2021/МСП від 04.02.2021; - звіт (акт) №5 від 06.12.2021 наданих правничих (правових) послуг до договору про надання професійної правової (правничої) допомоги №14/04/04-02/2021/МСП від 04.02.2021; - рахунок на оплату №89 від 06.12.2021 на суму 24000,00 грн; - звіт (акт) №6 від 29.12.2021 наданих правничих (правових) послуг до договору про надання професійної правової (правничої) допомоги №14/04/04-02/2021/МСП від 04.02.2021 та рахунок на оплату №96 від 29.12.2021.
Так, остаточний розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката (Адвокатського об'єднання) склав 197 138,22 грн, з яких 54 800,00 грн - цє вартість фактично наданих Адвокатським об'єднанням та отриманих позивачем юридичних послуг, а 142338,22 грн - це додаткова винагорода Адвокатського об'єднання ("гонорар успіху"), яку вій отримає у разі досягнення позитивного результату у справі.
Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання Адвокатським об'єднанням професійної правничої допомоги позивачу у даній справі, виходячи з такого.
Відповідно до умов договору про надання професійної правової (правничої) допомоги №14/04/04-02/2021/МСП від 04.02.2021, укладеного між адвокатським об'єднанням "Мамай, Самілик та партнери" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО", одна сторона (адвокатське об'єднання) зобов'язується виключно за Завданням другої сторони (клієнта) надати правову допомогу щодо представництва та захисту інтересів клієнта, іншої правової допомоги та послуг в рамках розгляду та вирішення виниклого у клієнта із його контрагентом ТОВ "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ" господарського спору щодо виконання та/або розірвання (припинення) укладеного між ними договору купівлі - продажу майнових прав №52/3 від 07 вересня 2019 року, які визначаються у завданні, а клієнт зобов'язується оплатити адвокатському об'єднанню зазначену послугу, в порядку та на умовах, визначених цим договором та/або завданням (п.1.1. договору).
Відповідно до п.6.1. договору за надання правової допомоги клієнт (замовник) здійснює оплату послуг адвокатського об'єднання, зокрема по господарським справам від 1500 грн за одну годину фактично наданих послуг. За загальним правилом, якщо інше не передбачено сторонами в узгодженому завданні, у разі досягнення адвокатським об'єднанням позитивного або частково позитивного результату на користь клієнта, клієнт зобов'язаний в порядку та строки, визначені в п.п. 6.3.-6.5. цього договору, сплатити на користь адвокатського об'єднання додатковий гонорар успіху в розмірі 10% від суми (розміру) майнової вигоди, яку отримав клієнт в результаті надання йому адвокатським об'єднанням правових послуг.
Сторонами в укладеному та погодженому між ними завданні та/або в звіті (акті) приймання - передачі наданих правових послуг гонорар успіху може бути визначено у твердій грошовій сумі (у фіксованому розмірі).
Оплата послуг, гонорару успіху, фактичних витрат здійснюється згідно із узгодженим сторонами завданням, яке є додатком до цього договору, в безготівковій формі, згідно з договором, у триденний строк після підписання завдання та/або виставлення відповідного рахунку, якщо інший строк не передбачений завданням та/або звітом (актом) про надання професійної правничої (правової) допомоги.
У п.6.3. договору сторони домовились, що за загальним правилом, якщо інше не передбачено сторонами в узгодженому завданні, оплата гонорару успіху здійснюється у наступному порядку:
- протягом 15 днів від дня досягнення адвокатським об'єднанням позитивного або частково позитивного результату, незалежно від факту набрання відповідним судовим рішенням законної сили чи виникнення правової визначеності в узгодженій сторонами іншій події, клієнт зобов'язаний сплатити адвокатському об'єднанню 25% від узгодженої суми гонорару успіху, визначеної договором та/або завданням;
- після набрання судовим рішенням законної сили або виникнення правової визначеності в узгодженій сторонами іншої події протягом 5 днів сплачує адвокатському об'єднанню 75% від суми гонорару успіху, визначеної договором та/або завданням.
Згідно додаткової угоди від 08.11.2021 до договору про надання професійної правової (правничої) допомоги №14/04/04-02/2021/МСП від 04.02.2021, за надання правової допомоги Клієнт (Замовник) здійснює оплату послуг адвокатського об'єднання, зокрема, у розмірі: від 1500 грн за годину фактично наданих послуг по господарським справам та у фіксованому розмірі від 2700 грн за участь в судовому засіданні в межах міста де розташоване постійне (тимчасове) місце робити адвоката (одиниця виміру «судодень»).
Так, між адвокатським об'єднанням "Мамай, Самілик та партнери" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" були складені звіти (акти) наданих правничих (правових) послуг по договору №14/04/04-02/2021 МСП від 04.02.2021 про надання професійної правничої (правової) допомоги, а саме №4 від 18.10.2021 на суму 20000,00 грн, №5 від 06.12.2021 на суму 24000,00 грн та №6 від 29.12.2021 на суму 10800,00 грн.
Згідно вказаних звітів (актів) №4 від 18.10.2021, №5 від 06.12.2021 та №6 від 29.12.2021 позивачу були надані наступні послуги на загальну суму 54800,00 грн.:
- інтерв'ювання Клієнта (його керівника), збір та правовий аналіз інформації, що стосується суті виниклого у Клієнта із його контрагентом господарського спору (кількість потраченого часу 1 година, вартість наданих послуг 1500 грн.);
- вивчення та детальний правовий аналіз первинної та іншої правової документації Клієнта, первинний збір додаткової необхідної для надання належної правової допомоги інформації та документації (кількість потраченого часу 1 година, вартість наданих послуг 1500 грн.);
- вивчення та фактичне застосування до спірних правовідносин нормативно - матеріальної та процесуальної бази, відповідної судової практики судів касаційної інстанції та міжнародних судових установ (кількість потраченого часу 1 година, вартість наданих послуг 1500 грн.);
- складення від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" досудової вимоги (господарської претензії), що стосується суті виниклого у Клієнта із його контрагентом господарського спору та організація його направлення контрагенту (кількість потраченого часу 2 години, вартість наданих послуг 3000 грн.);
- підготовка і складення від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ" про визнання права власності на майнові права (кількість потраченого часу 7 годин, вартість наданих послуг 10500 грн.);
- підготовка та оформлення письмових матеріалів, що додаються до позовної заяви (кількість потраченого часу 1,33 години, вартість наданих послуг 2000 грн.);
- складання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 922/4138/21, виїзд адвоката до Господарського суду Харківської області (кількість потраченого часу 2 година, вартість наданих послуг 3000 грн.);
- інтерв'ювання клієнта з урахуванням заперечень відповідача, додатковий збір та правовий аналіз інформації, додаткове надання правової інформації, консультації з правових питань клієнту (кількість потраченого часу 1 година, вартість наданих послуг 1500 грн.);
- вивчення та правовий аналіз відзиву відповідача на позов, уточненням підсумкової правової позиції у справі (кількість потраченого часу 1 година, вартість наданих послуг 1500 грн.);
- додатковий збір, вивчення та фактичне застосування до спірних правовідносин сторін нормативно-матеріальної та процесуальної правової бази, відповідної судової практики судів касаційної інстанцій та міжнародних судових установ, на якій мають ґрунтуватися заперечення позивача проти відливу відповідача на позов(кількість потраченого часу 2 години, вартість наданих послуг 3000 грн.);
- підготовка і складення від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" відповіді па відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ" (кількість потраченого часу 8 годин, вартість наданих послуг 12000 грн.);
- підготовка і направлення сторонам відповіді позивача на відзив відповідача, подання цієї заяви по суті спору до суду (з доказами направлення сторонам) (кількість потраченого часу 2 години, вартість наданих послуг 3000 грн.);
- представлення інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" адвокатом (представником) безпосередньо у судових засіданнях (участь представника позивача здійснено у чотирьох судових засіданнях, вартість наданих послуг 10800 грн., із розрахунку 2700 грн за участь в одному судовому засіданні).
Отже, у зазначених актах Адвокатським об'єднанням зазначено кількість витраченого часу стосовно кожної наданої послуги та її вартість, що спростовує доводи скаржника стосовно відсутності розрахунків із зазначенням конкретної кількості часу, який було потрачено на ту, чи іншу роботу та вартість наданих послуг адвоката, як і доводи стосовно недобросовісної поведінки позивача.
Крім того, згідно Рішення Ради адвокатів Харківської області №13/1/17 від 21.07.2021, розмір адвокатського гонорару за годину робити становить 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати.
Відповідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень.
Отже, узгоджена вартість послуг Адвокатського об'єднання, зокрема, у розмірі від 1500 грн за годину фактично наданих послуг по господарським справам, відповідає рекомендаціям наведених у рішенні Ради адвокатів Харківської області №13/1/17 від 21.07.2021, що спростовує доводи скаржника про невідповідність розміру витрат на правничу допомогу рекомендованим ставкам адвокатського гонорару.
Також, обсяг зазначених в звітах (актах) наданих правничих (правових) послуг по договору №14/04/04-02/2021 МСП від 04.02.2021 №4 від 18.10.2021, №5 від 06.12.2021 та №6 від 29.12.2021, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: наявною в матеріалах справи складеною від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО" досудовою вимогою від 13.10.2021 р. №01-13/10-21, наявною позовною заявою та заявою про ознайомлення із матеріалами справи, поданою відповіддю на відзив, протоколами проведених судових засідань від 1230.11.2021, від 14.12.2021, від 21.12.2021, від 29.12.2021, якими підтверджується участь у судових засіданнях адвоката Мамай А.С., як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБІКО".
Доводи скаржника стосовно того, що представником позивача вже надавались послуги з правничої допомогою позивачу в межах іншої господарської справи №922/780/21, у спорі який склався між ТОВ "ІНБІКО" та ТОВ "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ", не спростовують висновки суду щодо необхідності та реальності понесених витрат на правничу допомогу в межах даної справи №922/4183/21.
При цьому, колегією суддів також відхиляються доводи представника відповідача про те, що вказаний представником позивача витрачений час є значно завищеним, не відповідає принципам співмірності та розумності. Так, у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, викладено правову позицію, згідно з якою від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання апелянта як на підставу для скасування додаткового рішення, що представник позивача не надав до суду доказів та обґрунтувань, що саме такий розмір витрат на правничу допомогу необхідний та невідворотній.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, додатковій постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/5229/19.
Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.
З приводу аргументів скаржника стосовно того, що ознайомлення із матеріалами справи представником позивача відбувалось через невеликий проміжок часу після подання позовної заяви, суд зазначає, що вказані дії обумовлені необхідністю ознайомлення із відзивом на позовну заяву та не суперечать ГПК України.
При цьому, відповідач не зазначає обґрунтованих доводів стосовно неспівмірності, нерозумності визначених сторонами у договорі про надання правової допомоги та звітах (актах) наданих правничих (правових) послуг вартості послуг (написання позовної заяви, аналіз судової практики, надання усних консультації, участі у судовому засіданні) та понесених у зв'язку з цим витрат заявником. Доводи скаржника ґрунтуються на особистій оцінці наданих позивачем доказів понесення ним витрат на правничу допомогу адвоката.
Апеляційний суд зазначає, що пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до висновків об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за змістом п. 1 ч. 2 ст.126, ч. 8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу), дана позиція є усталеною і підтверджується, зокрема, постановами Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №923/560/17, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 01.09.2021 у справі №178/1522/18.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.
Таким чином, під час апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції додаткового рішення, відповідачем не доведено неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу адвоката на суму 54800 грн.
З приводу доводів скаржника стосовно необґрунтованості розміру «гонорару успіху», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
В своїй постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визначаючи суть виключної правової проблеми, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що поняття «гонорар успіху» не містить чіткого врегулювання та навів судову практику як приклад неоднозначного вирішення зазначеного питання судами касаційної інстанції щодо стягнення сум, передбачених договором, та щодо визнання недійсними умов договору про надання правничої допомоги у залежності від результатів розгляду справи.
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду в зазначеній вище постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 також зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Апеляційний суд відзначає, що у цій справі підставою для звернення із заявою про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є приписи статей 126, 129, 244 ГПК України, і вимога ТОВ "ІНБІКО" обумовлена саме необхідністю вирішити питання про розподіл сплачених ним судових витрат (визначених як професійна правнича допомога), що відповідно до вказаних норм процесуального права підлягають розподілу між сторонами.
Як вже зазначалось судом вище, пунктом 6.1 договору надання професійної правової (правничої) допомоги №14/04/04-02/2021/МСП від 04.02.2021 передбачено, що за загальним правилом, якщо інше не передбачено сторонами в узгодженому завданні, у разі досягнення адвокатським об'єднанням позитивного або частково позитивного результату на користь клієнта, клієнт зобов'язаний в порядку та строки, визначені в п.п. 6.3.-6.5. цього договору, сплатити на користь адвокатського об'єднання додатковий гонорар успіху в розмірі 10% від суми (розміру) майнової вигоди, яку отримав клієнт в результаті надання йому адвокатським об'єднанням правових послуг.
Крім того, у завданні (калькуляції - рахунку) №4 від 11.10.2021 сторони дійшли згоди зменшити розмір гонорару успіху за загальним правилом, який визначено відповідно до абз. 2 п. 6.1 Договору і вирішили, що при ухваленні судового рішення на користь Клієнта, Клієнт зобов'язаний сплатити на користь Адвокатського об'єднання гонорар успіху у розмірі 1% від суми майнової вигоди (позитивного результату), яку отримає Клієнт в результаті повного або часткового задоволення позовної заяви (у разі подання і задоволення судом позовної заяви або у разі добровільного задоволення контрагентом Клієнта вимог останнього - залежно від того, яка із вказаних подій настане раніше). У випадку, якщо суд частково задовольнить позовні вимоги Клієнта, розмір гонорару успіху має бути зменшений пропорційно до тієї частини позовних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено.
Рішенням суду першої інстанції в межах вказаної справи №922/4183/21 задоволено позов та визнано за позивачем - ТОВ "ІНБІКО", право власності на майнові права об'єкту нерухомості, загальна вартість яких становить 14 233 822,60 грн.
Так, пунктом 4 частини 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Заявлена додаткова винагорода Адвокатського об'єднання ("гонорар успіху") на суму 142338,22 грн відповідає 1 відсотку від суми майнової вигоди (позитивного результату), яку отримає клієнт в результаті повного задоволення позовної заяви, отже на думку апеляційного суду відповідає критерію розумності та є співмірною із ціною позову та значенням справи для сторони.
Апеляційний суд зазначає, що вчинені представником позивача дії в межах розгляду справи в суді першої інстанції, можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, є актуальними під час звернення із позовною заявою та розгляду її в суді першої інстанції, за результатами якого заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, до складу яких було включено і «гонорар успіху».
Отже, беручи до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 щодо можливості віднесення до судових витрат додаткової винагороди, передбаченої договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, колегія суддів погоджується із висновками наведеними судом першої інстанції у додатковому рішенні, що так званий "гонорар успіху" обумовлений сторонами договору є складовою частиною гонорару адвоката та належить до судових витрат, він є співмірним з ціною позову (1% від суми позитивного результату), складністю справи та її значенням для позивача.
Так, за приписами частини 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17).
Розглянувши доводи скаржника, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновків, що оскаржуване додаткове рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ" без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2022 у справі №922/4183/21 без змін.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ" залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2022 у справі № 922/4183/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.10.2022.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя О.В. Шевель