Постанова від 03.10.2022 по справі 618/586/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 618/586/21 Номер провадження 22-ц/814/2937/22Головуючий у 1-й інстанції Гніздилова Ю.М. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Коротун І.В.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтаві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз»

на рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 03 грудня 2021 року, ухвалене суддею Гніздиловим Ю.М., повний текст рішення складено - 08 грудня 2021 року

у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» Куп'янського відділення до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) обсягу природного газ, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2021 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» Куп'янське відділення звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) обсягу природного газу.

Позовна заява мотивована тим, що 15 листопада 2018 року під час проведення робіт з контрольного огляду лічильника та технічного обстеження підвідного газопроводу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками АТ «Харківгаз» у присутності споживача ОСОБА_2 (власник домоволодіння ОСОБА_1 ) було виявлено несанкціоноване втручання в газопровід - ввід виконано шляхом свердлення отвору на глибині 43 см від поверхні ґрунту, який заглушено болтом, про що було складено акт про порушення № 680/18 від 15 листопада 2018 року, після чого домоволодіння відключене від газопостачання. 26 грудня 2018 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення комісією було прийнято рішення про його повне задоволення та проведення донарахувань ОСОБА_1 об'ємів необлікованого природного газу за цінами закупівлі природного газу АТ «Харківгаз» за період з 09 листопада 2016 року до 15 листопада 2018 року вартістю 60 424,34 грн. Оскільки ОСОБА_1 як власник домоволодіння у добровільному порядку кошти за наявність несанкціонованого прихованого газопроводу не сплатив, то позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 (так зазначено в позовній заяві) вказані кошти та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Ухвалою Дворічанського районного суду Харківської області від 09 листопада 2021 року клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача задоволено, первісного відповідача ОСОБА_2 було замінено на належного відповідача ОСОБА_1 .

Рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 03 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» Куп'янського відділення до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) обсягу природного газу - відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, як було встановлено під час судового розгляду справи і не заперечується сторонами, виявлений болт був на глибині 43 см від поверхні ґрунту і для його виявлення виконувалися роботи з демонтажу бетонної подушки та розриття ґрунту, час його виготовлення не встановлено, з'єднання з газовими приладами в будинку було відсутнє, що свідчить про неможливість його використання для несанкціонованого споживання природного газу, тому доводи позивача в обґрунтування заявлених вимог не ґрунтуються на доказах та встановлених обставинах справи. Крім того, з акту про порушення №680/18 встановлено, що при виявленні порушення здійснювалась фото- та відеофіксація, однак матеріали справи цього не містять і під час судового розгляду їх також не надано. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження виявленого ним факту несанкціонованого втручання в роботу ГРС шляхом свердлення отвору та встановлення болту саме відповідачем ОСОБА_1 , не надано доказів саме його вини, неправомірності його дій та безпосереднього причинного зв'язку між ними і шкодою, а тому не доведено обґрунтованість своїх позовних вимог. За таких обставин, враховуючи ненадання позивачем таких доказів, беручи до уваги заперечення представника відповідача і надані на їх підтвердження докази, суд визнав, що відповідачем не здійснювалися відповідні дії по несанкціонованому відбору газу та відсутній факт несанкціонованого втручання в роботу ГРС з боку відповідача.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оператор ГРМ за порушення споживачем Кодексу ГРС у вигляді несанкціонованого втручання в газотранспортну систему має право здійснити донарахування і на нього не покладено жодного зобов'язання надання будь-яких доказів. Всі роботи по зварюванню та обслуговуванню газопроводів виконуються безпосередньо тільки тими співробітниками, які мають конкретні кваліфікаційні ознаки, своє фірмове тавро та відповідне посвідчення з подальшим відображенням своїх робіт у виконавчій документації до кожного оберту окремо, яку ОСОБА_1 не надав ні членам комісії, ні до суду. Отже, відповідно до ст. 264 ЦПК України судом першої інстанції в рішенні не відображено результати оцінки цього доказу, не наведено мотивів їх прийняття або відмови у прийнятті. Вважає, що акт про порушення №680/18 від 15.11.2018 року містить вичерпну інформацію, яка дає змогу розуміти, яким саме чином був можливий несанкціонований відбір природного газу поза межами засобів вимірювальної техніки та слугував одним із основних факторів при винесенні рішення комісією. Посилається на відповідні висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 лютого 2021 року у справі №626/1739/17.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалами Харківського апеляційного суду від 22.02.2022 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (а.с. 106,108).

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

З 01.08.2022 року дана справа перебуває у провадженні Полтавського апеляційного суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05.08.2022 року справа призначена до розгляду на 03.10.2022 року, без повідомлення учасників справи (а.с. 114).

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що згідно з заявою-приєднанням до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) від 27 жовтня 2016 року споживач ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30 вересня 2015 року на офіційному сайті НКРЕКП, сайті Оператора ГРМ в мережі Інтернет та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності «Трибуна трудящих» в номері від 31.12.2015 року, приєднався до умов Договору з наведеними персоніфікованими даними (а.с. 18).

Відповідно до довідки про склад сім'ї № 782 від 22 травня 2019 року, наданої Новоєгорівською сільською радою Дворічанського району Харківської області, ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 , сином ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22).

Згідно з повідомленням про призначення субсидії на ЖКП до особової справи № 5468 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 призначено житлову субсидію з жовтня 2018 року до квітня 2019 року (а.с. 73-76).

15 листопада 2018 року працівниками АТ «Харківгаз» за участю споживача ОСОБА_2 під час проведення робіт з контрольного огляду лічильника та технічного обстеження підвідного газопроводу на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено несанкціоноване втручання в газопровід, ввід виконано шляхом свердлення отвору на глибині 43 см від поверхні ґрунту, який заглушено болтом, про що було складено акт про порушення №680/18 від 15 листопада 2018 року, а домоволодіння відключене від газопостачання( а.с. 7-10).

Згідно з вищевказаним актом, несанкціоноване втручання в роботу ГРМ було виконано шляхом пошкодження газопроводу вводу на глибині 28 см у вигляді отвору діаметром 12 мм, який було заглушено за допомогою болта. Пошкодження знаходиться на подвір'ї домоволодіння та знаходиться на відстані 120 см від різьбового з'єднання газопроводу вводу та 43 см від підземної горизонтальної ділянки газопроводу вводу. Газопровід ввід знаходиться біля гаража, який прибудовано до будинку. Пошкодження виконано в напрямку будинку. При демонтажі болту з отвору відбувається витік газу, що дає змогу для несанкціонованого відбору природного газу поза лічильником. Пошкодження було приховане, для його виявлення виконувалось розриття ґрунту. В місці пошкодження відбувається витік газу, який виявити при проведені планово-механічних робіт та зняття показників неможливо. Зі слів господаря, ніяких робіт працівниками газового господарства з моменту газифікації до виявлення пошкодження не виконувалось.

Споживачем було висловлено свої зауваження до акта, згідно з якими зауважень до роботи бригади він не мав, однак до пошкодження ніякого відношення не має, де і коли воно з'явилося він не знає.

Цей акт засвідчений підписами представників Оператора ГРМ та підписом споживача домоволодіння (а.с. 7-8).

У матеріалах справи міститься службова записка ст. майстра групи обстеження газових мереж та ліквідації витоків газу управління експлуатації ПАТ «Харківгаз» ОСОБА_3 , в якій він надав ідентичні пояснення з приводу несанкціонованого втручання, які були зазначені в акті про порушення № 680/18 від 15 листопада 2018 року (а.с. 9).

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Мартопляс В. В. пояснив, що на території домоволодіння ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено несанкціоноване втручання в газопровід - ввід виконано шляхом свердлення отвору на глибині 43 см від поверхні ґрунту, який заглушено болтом. Болт піддається механічному впливу (викручується), при демонтажі відбувається вільний витік природнього газу, який неможливо зафіксувати ніяким приладом, що призводить до значних втрат природнього газу. Вказане підключення було приховане. Для виявлення несанкціонованого газопроводу виконувалися роботи по демонтажу бетонної подушки та розриття ґрунту. Однак, самого несанкціонованого газопроводу і несанкціонованого споживання газу дійсно не було, споживання газу здійснювалося через лічильник. При цьому зазначив, що збитки нараховуються незалежно від вини абонента в їх заподіянні, оскільки достатньо, що порушення виявлені в його домоволодінні.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ст. майстер групи обстеження газових мереж та ліквідації витоків газу управління експлуатації АТ «Харківгаз» ОСОБА_3 показав, що дійсно під час проведення робіт з контрольного огляду лічильника та технічного обстеження підвідного газопроводу на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно було здійснено розриття ґрунту та виявлено несанкціоноване втручання в роботу ГРМ шляхом пошкодження газопроводу вводу на глибині 43 см у вигляді отвору діаметром 12 мм, який було заглушено за допомогою болта. Пошкодження знаходилося на подвір'ї домоволодіння. Однак, самого несанкціонованого газопроводу і несанкціонованого споживання газу виявлено не було, споживання газу здійснювалося через лічильник. Свідок ОСОБА_3 не підтвердив, але й не спростував той факт, що після розриття ґрунту біля стояка саме ОСОБА_2 надала членам бригади ніж, за допомогою якого у подальшому було здерто смолу на стояку та виявлено отвір, який був заглушений болтом. Окрім того зазначив, що також не пам'ятає, який склад ґрунту був біля стояка та чи була територія двору заасфальтована. Цю обставину він пояснив тим, що з моменту обстеження домоволодіння ОСОБА_1 пройшов тривалий час, а носій з відеофіксацією цієї події втрачено при проведенні реорганізації ПАТ «Харківгаз».

При цьому, судом першої інстанції враховано, що відповідач з самого початку категорично заперечував свою вину у виявленому факті несанкціонованого відбору газу, стверджував і продовжує стверджувати про відсутність факту несанкціонованого втручання в роботу ГРС, надавши при цьому відповідні пояснення, квитанції про оплату рахунків за послуги газопостачання та документи про наявність субсидії. А позивач, не дивлячись на заперечення відповідача і відсутність будь-яких доказів саме його несанкціонованого втручання в газопровід, не вчинив інших необхідних дій для встановлення часу свердлення отвору та встановлення болта, а також встановлення особи, яка вчинила ці дії, посилаючись при цьому тільки на положення Кодексу газорозподільних систем, яким передбачено складання акту про порушення, зокрема про наявність несанкціонованого газопроводу, і у разі його задоволення відповідного розрахунку не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу внаслідок такого порушення і його вартості.

З врахуванням викладеного, за результатами розгляду справи по суті позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновок позивача про заподіяння відповідачем збитків газопостачальній організації фактично ґрунтується на припущеннях (про можливий несанкціонований відбір газу у разі демонтажу болта), оскільки самого несанкціонованого газопроводу і несанкціонованого споживання газу виявлено не було, споживання газу здійснювалося через лічильник, що не відповідає положенням ч. 6 ст. 81 ЦПК України, згідно з якою доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Предметом даного спору є стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму газу.

Правовідносини, що склалися між сторонами у справі регулюються ст. 714 Цивільного кодексу України, Кодексом газорозподільних систем, Правилами постачання природного газу, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 року № 2496, Положенням про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженим Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 619, Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕ та КП № 2498 від 30.09.2015 року, Порядком відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 року № 2494.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України «Про ринок природного газу».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Згідно з ст. ст. 37, 39, 40 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах. Оператор газорозподільної системи не може провадити діяльність з видобутку, транспортування або постачання природного газу. Оператор газорозподільної системи має бути юридично та організаційно незалежним від інших видів діяльності на ринку природного газу, не пов'язаних з розподілом природного разу. Розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором (НКРЕКП).

Згідно матеріалів справи та не заперечується сторони, що ОСОБА_1 є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та сім'єю у складі 3-х осіб є споживачем комунальних послуг з газопостачання, які надає позивач.

Кодекс газорозподільних мереж (Кодекс ГРМ) визначає взаємовідносини оператора ГРМ із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні основи функціонування газорозподільчих систем, зокрема, умови забезпечення, тощо.

Пунктом 5 глави 5 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок та інших об'єктів всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання службових обов'язків, передбачених законодавством.

Для належного виконання Оператором ГРМ функцій щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій споживач зобов'язаний забезпечити доступ на власні об'єкти представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання службових обов'язків, зокрема, для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання.

Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом. Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами.

Відповідно до підпункту 1 розділу 2 глави XI Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать наявність несанкціонованого газопроводу.

Несанкціонований газопровід - це самовільно під'єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі, без наявного підключеного газового обладнання, фізично з'єднаний, зокрема, вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).

Несанкціонований відбір природного газу є підставою для припинення газопостачання на об'єкт споживача (пункт 1 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем).

Згідно з пунктом 1 розділу 3 глави XI Кодексу у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об'єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

Прихованими визнаються несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.

Пунктом 2 розділу 5 глави XI Кодексу передбачено, що акт про порушення після пред'явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.

У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням.

Згідно з пунктом 8 розділу 5 глави ХІ Кодексу ГРС акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

Відповідно до пункту 11 розділу 5 глави ХІ Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акту про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.

При складанні акту-розрахунку вартості необлікованих (донарахованих) обсягів природного газу враховується таке: 1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу; 2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається об'ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником. Виключенням є об'єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути компенсована оператору ГРМ за цінами закупівлі ним природного газу в поточному календарному місяці.

Відповідно до абзацу 2 пункту 12 глави 5 розділу ХI Кодексу ГРС вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акту про порушення, зазначається в окремому рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформляється у довільній формі.

Згідно матеріалів справи, 15 листопада 2018 року працівниками АТ «Харківгаз» за участю споживача ОСОБА_2 під час проведення робіт з контрольного огляду лічильника та технічного обстеження підвідного газопроводу на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено несанкціоноване втручання в газопровід ввід - виконано шляхом свердлення отвору на глибині 43 см від поверхні ґрунту, який заглушено болтом, про що було складено акт про порушення № 680/18 від 15 листопада 2018 року, а домоволодіння відключене від газопостачання.

На момент виявлення отвору підключення до нього газоспоживних приладів не було.

У Кодексі ГРС термін «несанкціонований газопровід» визначений як самовільно під'єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі, без наявного підключеного газового обладнання, фізично з'єднаний, зокрема, вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).

Проте, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції товариством не надано належних та допустимих доказів того, що на подвір'ї ОСОБА_1 виявлено саме самовільно під'єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі, без наявного підключеного газового обладнання, фізично з'єднаний, зокрема, вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання. Матеріали фото та відеозапису суду не надані.

Працівниками Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» виявлено лише отвір у газопроводі, без будь-яких під'єднань. З наданих до суду матеріалів не вбачається, яким чином цей отвір міг використовуватися ОСОБА_1 як несанкціонований газопровід, споживання природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу). При цьому, колегія суддів враховує, що вказаний отвір знаходився на глибині 43 см у землі та для його виявлення необхідно було проводити роботи з демонтажу бетонної подушки та розриття ґрунту. Вільного доступу до нього, як вбачається з матеріалів справи, у ОСОБА_1 не було.

Доводи Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про те, що актом підтверджено факт несанкціонованого втручання в газопровід - ввід виконано шляхом свердлення отвору на глибині 43 см від поверхні ґрунт, який заглушено болтом, болт піддається механічному впливу (викручується), при демонтажі відбувається вільний виток природного газу, який неможливо зафіксувати ніяким приладом вимірювальної техніки, що призводить до значних втрат природного газу, то ці доводи колегія суддів не приймає до уваги, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» не доведено факту несанкціонованого відбору та витрати природного газу ОСОБА_1 через самовільно під'єднаний газопровід в обхід газового лічильника, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про те, що оператор ГРМ за порушення споживачем Кодексу ГРС у вигляді несанкціонованого газопроводу має право здійснити донарахування і на нього не покладено обов'язку з надання доказів, є необґрунтованими, оскільки для стягнення вартості необлікованого газу, тобто відшкодування збитків необхідно встановлення складу цивільного правопорушення, що неможливо без відповідних доказів.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності врахування правової позиції, висловленої Верховним Судом у справі №626/1739/17, то ці доводи також не заслуговують на увагу, оскільки фактичні обставини у справах не є тотожними.

Таким чином, доводи та вимоги апеляційної скарги, в межах яких суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» - залишити без задоволення.

РішенняДворічанського районного суду Харківської області від 03 грудня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 жовтня 2022 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов

Попередній документ
106606639
Наступний документ
106606641
Інформація про рішення:
№ рішення: 106606640
№ справи: 618/586/21
Дата рішення: 03.10.2022
Дата публікації: 06.10.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Полтавський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (14.01.2022)
Дата надходження: 14.01.2022
Предмет позову: за позовною заявою акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» Куп’янського відділення до Бездольного Володимира Володимировича про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) обсягу природного газу
Розклад засідань:
15.09.2021 10:00 Дворічанський районний суд Харківської області
04.10.2021 09:30 Дворічанський районний суд Харківської області
22.10.2021 09:30 Дворічанський районний суд Харківської області
09.11.2021 09:30 Дворічанський районний суд Харківської області
30.11.2021 10:00 Дворічанський районний суд Харківської області
03.12.2021 13:30 Дворічанський районний суд Харківської області
03.10.2022 00:00 Полтавський апеляційний суд