Справа № 761/8759/22
Провадження №1-кп/761/2428/2022
іменем України
28 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100003028 від 03.08.2021, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, Сумської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_4
прокурорів - ОСОБА_5, ОСОБА_6
потерпілого - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
ОСОБА_1 23 квітня 2021 року, приблизно о 05 годині 30 хвилин, більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не надалося за можливе, перебуваючи за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик, 14, неподалік від входу до готелю «Хрещатик», на ґрунті особистих неприязних відносин, які раптово виникли в ході словесного конфлікту з раніше незнайомим йому ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, з метою спричинення шкоди здоров'ю схопив ОСОБА_2 за комір його куртки та намагався заподіяти удар в обличчя. В цей час, ОСОБА_2 відреагував на такі дії ОСОБА_1 , та ухилився від можливого удару, який мав бути нанесений йому в область голови, в результаті чого ОСОБА_1 за інерцією нанесення удару, повною масою свого тіла повалив на землю ОСОБА_2 та впав на праву ногу останнього, заподіявши ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми правого кульшового суглоба, що відповідно до п.п. 2.2.1 та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
Після вказаних дій, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник в невідомому напрямку, а ОСОБА_2 залишився безпосередньо на місці події до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, яка в подальшому перевезла його до закладу охорони здоров'я (КНП «Київська міська клінічна лікарня №7»).
Таким чином, ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_2 , необережне тілесне ушкодження середньої тяжкості, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, визнав повністю та суду про обставини скоєного розказав так, як зазначено в обвинувальному акті. При цьому обвинувачений пояснив, що внаслідок вказаних подій він впав на ногу потерпілого, від чого останній отримав травму, після чого він пішов з місця події, шкодує про вчинене та готовий понести покарання.
Також під час судового розгляду обвинувачений пояснив, що він визнає цивільний позов, заявлений потерпілим, щиро розкаявся і просив вибачення у потерпілого.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, виду і розміру шкоди, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у заподіянні потерпілому необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження, та кваліфікує його дії за ст. 128 КК України.
Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні, дані, які характеризують його особу, те, що він раніше був судимий, однак судимість погашена у встановленому законом порядку, має місце реєстрації та проживання, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, однак з 2018 року неодноразово звертався за наданням наркологічної допомоги до лікарів-наркологів з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, офіційно не працевлаштований, не є особою з інвалідністю, не досяг пенсійного віку, також суду не надано відомостей щодо наявності у ОСОБА_1 тяжких захворювань.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.
З урахуванням наведеного суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нового злочину призначення покарання у виді громадських робіт в межах, передбачених санкцією ст.128 КК України.
Розглядаючи цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
При розгляді цивільного позову ОСОБА_2 , судом встановлено, що потерпілий просить суд стягнути з обвинуваченого відшкодування за майнову та моральну шкоду, завдану внаслідок заподіяння йому тілесного ушкодження середньої тяжкості, у сумі 112682 (сто дванадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 97 коп. і 100000 (сто тисяч) грн. відповідно.
Так, під час судового розгляду потерпілий вказав, що свій позов підтримує в повному обсязі, до позову ним долучено документи щодо понесених ним витрат на лікування на загальну суму 27843 (двадцять сім тисяч вісімсот сорок три) тисячі 76 коп. Також потерпілий зазначив, що потребує ендопротезування кульшового суглобу, мінімальна вартість якого становить 84839,21 грн. Це витрати, які необхідно буде здійснити у майбутньому у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями. Крім того, потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що йому було завдано моральної шкоди, яка викликана зміною звичайного способу життя, неможливістю вільно пересуватись, відчуттям сильного болю, довготривалому лікуванні, порушенні сну, втраті працездатності.
Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду пояснив, що він визнає цивільний позов в повному обсязі, готовий відшкодовувати завдану шкоду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
У своєму позові потерпілий вказує, що розмір фактично завданої йому майнової шкоди становить 112682 (сто дванадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 97 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичною особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що на підтвердження вказаних обставин потерпілим було долучено до позовної заяви документи, що підтверджують фактичні витрати, понесені потерпілим, на загальну суму 27843 (двадцять сім тисяч вісімсот сорок три) тисячі 76 коп.
Крім цього, потерпілий зазначає, що у зв'язку з отриманням травматичного ушкодження голівки стегна правої ноги з крайовим переломом вертлюгової западини йому необхідно придбати ендопротез, мінімальна вартість якого становить 84839 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дев'ять) грн. 21 коп.
Так, положеннями ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Так, судом звертається увага, що потерпілий у своїй позовній заяві вказує, що завдана йому майнова шкода становить 112682 (сто дванадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 97 коп.
Разом з цим, загальна сума майнової шкоди завданої потерпілому даним кримінальним правопорушенням, яка доведена долученими до матеріалів справи доказами, становить 27843 (двадцять сім тисяч вісімсот сорок три) тисячі 76коп.
При цьому суд зауважує, що вимога про відшкодування витрат, пов'язаних із завданням матеріальної шкоди, які потерпілий планує понести у майбутньому, а саме необхідністю в подальшому придбати ендопротез, мінімальна вартість якого становить 84839 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дев'ять) грн. 21 коп., є очевидно передчасною і не може бути задоволена з огляду на приписи ст. 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України, адже такий спосіб захисту є захистом права на майбутнє, що суперечить приписам як кримінального, так і цивільного судочинства.
Таким чином, остаточною сумою, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за завдану майнову шкоду станом на день ухвалення судом вироку у кримінальному провадженні є 27843 (двадцять сім тисяч вісімсот сорок три) тисячі 76коп.
Крім того, у своєму позові потерпілий просить стягнути з ОСОБА_1 відшкодування за завдану ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень, з цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що позивачем має бути зазначено у чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди були сформульовані Верховним Судом у Постанові від 10.04.2019 року у справі № 464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49). Моральна шкода полягає в стражданні або приниженні, які людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52).
Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність моральної шкоди, що її було спричинено потерпілому з боку обвинуваченого внаслідок скоєння останнім кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання, що пов'язані з розміром відшкодування моральної шкоди, суд керується принципами умовної рівності втраченого блага і того, яке може бути надбане за конкретну суму грошей; поміркованості - відповідності вимогам здорового глузду і розважливості; розумності - об'єктивного відображення дійсності, розсудливого, врівноваженого мислення; справедливості - неупередженого ставлення до всіх учасників спору. Принципи розумності і справедливості виявляються в тому, що більш глибоким моральним стражданням відповідає більший розмір відшкодування.
Відтак, враховуючи, що завдана позивачу моральна шкода безпосередньо пов'язана з ушкодженням здоров'я, розмір її відшкодування повинен бути достатнім для забезпечення позивачу можливості втрачене благо відновити, оскільки в інший не грошовий спосіб негативні наслідки у немайновій сфері потерпілим компенсувати неможливо.
Приймаючи до уваги ступінь тяжкості заподіяного потерпілому тілесного ушкодження, що потягло розлад здоров'я на тривалий час, неможливість в інший не грошовий спосіб відшкодувати завдану немайнову шкоду, суд визначає, що сума, заявлена потерпілим у розмірі 100 000 грн. у рахунок її відшкодування, є занадто збільшеною і з урахуванням конкретних обставин справи, вважає за доцільне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого в рахунок відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.
Для стягнення більшого розміру відшкодування суд передбачених законом підстав не встановив, оскільки позивач не підтвердив доказами настання внаслідок травмування невідворотних негативних наслідків.
Таким чином, вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, підлягає частковому задоволенню у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягають процесуальні витрати за проведення судово-медичної експертизи №042-1838-2021 від 19.01.2022 року у розмірі 2344 (дві тисячі триста сорок чотири) грн. 00 коп.
Відомості про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого суду не надано, із клопотаннями про його застосуванням сторона обвинувачення до суду не зверталась. Отже питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Керуючись ст.ст. 369-371 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим за ст. 128 КК України і призначити покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 27843 (двадцять сім тисяч вісімсот сорок три) тисячі 76 коп. на відшкодування майнової шкоди, 30000 (тридцять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-медичної експертизи №042-1838-2021 від 19.01.2022 року у розмірі 2344 (дві тисячі триста сорок чотири) грн. 00 коп.
Речові докази - копію виписки з історії стаціонарного хворого №117773; копію комп'ютерної томографії від 23.04.2021; копія виписки МСКТ кісток тазу від 26.05.2021; копію картки виїзду ШМД від 23.04.2021 року; копію медичної картки стаціонарного хворого №117773 на 31 арк., які зберігаються у матеріалах кримінального провадження №12021100100003028 - залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч.2 ст. 394 КПК України. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_3