СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/13170/22
пр. № 1-кп/759/1361/22
04 жовтня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022105080001692 від 01.09.2022 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, офіційно не працюючої, з вищою освітою, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.357 КК України, -
ОСОБА_3 , 13.07.2022, в денний час, знаходячись в кв. АДРЕСА_2 , незаконно заволоділа важливими особистими документами, які належать ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_3 , в 2019 році згідно усного договору оренди надала належну на праві власності її матері ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_4 . Згідно домовленості, ОСОБА_4 , проживаючи в кв. АДРЕСА_2 , зобов'язувався вчасно сплачувати орендну плату та дбайливо користуватись належним ОСОБА_5 майном, яке залишалось в даному житлі.
В липні 2022 року, прибувши до кв. АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 виявила, що належне її матері майно та побутова техніка знаходяться в неналежному стані, а ОСОБА_4 за даною адресою відсутній. Поспілкувавшись з останнім, ОСОБА_3 дізналась, що ОСОБА_4 хворий, у зв'язку з чим проходить курс лікування, а також те, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України в нього виникли певні фінансові негаразди. Припускаючи, що в такий спосіб ОСОБА_4 намагається уникнути вирішення питань про грошову компенсацію завданих її матері збитків, пов'язаних з експлуатацією належного її матері ОСОБА_5 майна, яке знаходилось в кв. АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вирішила заволодіти важливими документами ОСОБА_4 , з метою позбавлення його можливості безперешкодно та непомітно для неї залишити орендоване ним житло.
З метою виконання свого протиправного умислу, ОСОБА_3 13.07.2022, в денний час, прибула до кв. АДРЕСА_2 , та переконавшись у відсутності ОСОБА_4 , оглянула вищевказане помешкання, виявивши особисті важливі документи останнього, а саме: закордонний паспорт виданий на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії № НОМЕР_1 видане 10.04.2014; закордонний паспорт виданий на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , видане 27.10.2017; паспорт Пакістану видане на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_3 , довідка про реєстрацію місця проживання особи видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та розуміючи, що вищевказані документи на ім'я ОСОБА_4 є важливими особистими документами, втрата яких істотно ускладнює реалізацію останнім своїх прав, свобод та законних інтересів, ОСОБА_3 забрала їх, після чого з місця вчинення кримінального проступку зникла.
Обвинувачена в ході досудового розслідування подала особисту заяву, складену в присутності захисника, де зазначила, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини, а також з розглядом обвинувального акта за її відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Прокурор подав клопотання про розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Отже, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, в якому вона обвинувачується, знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом важливими особистими документами .
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до кримінальних проступків, особу обвинуваченої, яка раніше не судимий, офіційно не працює, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є її щире каяття у вчиненому, обставини, що обтяжують покарання - відсутні.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність призначити обвинуваченій покарання у виді штрафу у межах санкції ч.3 ст. 357 КК України, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення ною нових кримінальних правопорушень.
Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 374, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.357 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.
Речові докази по справі - закордонний паспорт виданий на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії № НОМЕР_1 видане 10.04.2014; закордонний паспорт виданий на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , видане 27.10.2017; паспорт Пакістану видане на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_3 , довідка про реєстрацію місця проживання особи видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які передані на відповідальне зберігання потерпілому - зилишити потерпілому ОСОБА_4 за належністю
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1