СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 6/759/218/22
ун. № 759/357/20
08 вересня 2022 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Єросова І.Ю., розглянувши заяву Комунального підприємства «Київтеплоенерго» (м. Київ, пл. Івана Франка, 5) про виправлення описки у виконавчому документі у справі за позовом Комунального підприємства «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У серпні 2022 року представник КП «Київтеплоенерго» Волонина М.О. звернулась до суду з заявою про приведення у відповідність виконавчого документу - ухвали Святошинського районного суду м. Києва про затвердження мирової угоди від 28.09.2021 р., шляхом внесення до неї відомостей про дату народження, адресу місця проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може за власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
З матеріалів справи вбачається, що у січні 2020 року КП «Київтеплоенерго» звернулось до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В процесі розгляду справи сторони досягли мирової угоди, умови якої були затверджені ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.09.2021 р. Цією ж ухвалою було закрито провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Мирова угода у розумінні змісту статей 202, 203 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою є правочином, а, отже, і підставою виникнення прав та обов'язків сторін, що її уклали, і згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України підлягає обов'язковому виконанню.
За змістом частин 1-4 статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Відповідно до ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/661/20 викладено правову позицію, що мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах.
На відміну від звичайного договору, мирова угода у позовному провадженні укладається в процесі розгляду справи в суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: ухвали у цивільних справах, у випадках, передбачених законом.
Як встановлено ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема, місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Виконавчий лист про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження у справі закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою, сама угода, затверджена ухвалою суду, пред'являється до примусового виконання у порядку, визначеному ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, позивач звернувся до суду із заявою про виправлення помилок у виконавчому документі, зважаючи на те, що ухвала не відповідає вимогам виконавчого документу, визначеним ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
У відповідності до ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПК України ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 28.09.2021 р., як виконавчий документ, не відповідає вимогам виконавчого документу, встановленим Законом України «Про виконавче провадження», що безумовно порушує права заявника, як стягувача, суд приходить до висновку про необхідність на підставі вищенаведених правових норм привести цю ухвалу у відповідність з вимогами, встановленими ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи викладене та керуючись 208, 260-261, 269, 353, 431-432 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву Комунального підприємства «Київтеплоенерго» (м. Київ, пл. Івана Франка, 5) про виправлення описки у виконавчому документі у справі за позовом Комунального підприємства «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Виправити помилки в виконавчому документі - ухвалі Святошинського районного суду м. Києва від 28.09.2021 р. по справі № 759/357/20 за позовом Комунального підприємства «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості, доповнивши резолютивну частину ухвали наступними відомостями : «Боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 ; Стягувач: Комунальне підприємство «Київтеплоенерго», ЄДРПОУ - 40538421, юридична адреса - 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5»
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.Ю. Єросова