печерський районний суд міста києва
Справа № 389/108/22-ц
29 вересня 2022 року суддя Печерського районного суду міста Києва Соколов О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ «Укрзалізниця» Виробничого підрозділу «Знам'янська дирекція Залізничних перевезень» Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про визнання незаконними та скасування наказів про відсторонення від роботи та стягнення невиплаченої заробітної плати за період відсторонення від роботи, -
У січні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до АТ «Укрзалізниця» Виробничого підрозділу «Знам'янська дирекція Залізничних перевезень» Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про визнання незаконними та скасування наказів про відсторонення від роботи та стягнення невиплаченої заробітної плати за період відсторонення від роботи.
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.01.2022 року цивільну справу № 389/108/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ «Укрзалізниця» Виробничого підрозділу «Знам'янська дирекція Залізничних перевезень» Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про визнання незаконними та скасування наказів про відсторонення від роботи та стягнення невиплаченої заробітної плати за період відсторонення від роботи передано за підсудністю до Приморського районного суду м.Одеси.
Ухвалою Примормького районного суду міста Одеси від 03.03.2022 року цивільну справу № 389/108/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ «Укрзалізниця» Виробничого підрозділу «Знам янська дирекція Залізничних перевезень» Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про визнання незаконними та скасування наказів про відсторонення від роботи та стягнення невиплаченої заробітної плати за період відсторонення від роботи передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Відповідно до ст. ст. 14, 33 ЦПК України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Соколову О.М.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Перевіривши позовну заяву, встановлено що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
В порушення наведеного положення, позовна заява не містить: адреси електронної пошти позивачів, за наявності.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачі, просить суд стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату за час відсторонення їх від роботи проте, в прохальній частині не зазначають в якому саме розмірі необхідно стягнути з відповідача кошти.
Тому позивачам слід зазначити розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який вони просить суд стягнути з відповідача, по кожному з позивачів окремо, розрахований хоча б на день подання позовної заяви до суду.
Суд звертає увагу позивачів на те, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, звертаючись з вказаним вище позовом позивачі сплатили судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, а саме про визнання незаконним та скасування наказів відповідача про відсторонення від роботи.
Проте за вимоги майнового характеру, а саме стягнення з відповідача невиплаченої заробітної плати за період відсторонення від роботи, судовий збір не сплатили, посилаючись на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі звільнені від його сплати.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 року за № 13 "Про практику застосування судами законодавства " якщо буде встановлено, що на порушення ст.46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст.235 КЗпП).
Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки позовна заява була подана до суду у січні 2022 року, ставки судового збору визначаються станом на 2022 рік.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з 1 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481 грн. 00 грн.
Таким чином, позивачам необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги майнового характеру в розмірі відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
З урахуванням наведеного, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачам строк для усунення зазначених недоліків, а саме чітко визначити прохальну частину позовної заяви, надати квитанції про сплату судового збору за дві вимоги майнового характеру, вказати про виконання інших вимог ст. 175-177 ЦПК України.
Реквізити для перерахування судового збору:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA228999980313181206000026007
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) та надати документ, що підтверджує сплату судового збору.
У разі усунення недоліків, позовну заяву в новій редакції необхідно подати разом із копіями позовної заяви відповідно до кількості учасників процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позову протягом десяти днів з дня вручення позивачу копії цієї ухвали.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві згідно з положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, -
Позовну ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ «Укрзалізниця» Виробничого підрозділу «Знам'янська дирекція Залізничних перевезень» Регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про визнання незаконними та скасування наказів про відсторонення від роботи та стягнення невиплаченої заробітної плати за період відсторонення від роботи -залишити без руху.
Надати строк на усунення недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Ухвала, в частині визначення розміру судових витрат, може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М.Соколов