Справа № 755/6140/22
Провадження №: 3/755/3609/22
"28" вересня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Високі Байраки, Кропивницького р-ну, Кіровоградської обл., громадянки України, працюючої ФОП ОСОБА_2 , продавцем, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.166-?? КпАП України, -
ОСОБА_1 , 07 липня 2022 року, приблизно о 09 годині 40 хвилин, за адресою: АДРЕСА_2 , займаючи посаду продавця в ФОП ОСОБА_2 , перебуваючи на торгівельному місці - ярмарці, допустила обіг непридатних харчових продуктів - мацарели, зіпсованої у результаті фізичних факторів: частина кисломолочної продукції /сири «Мацарела» та «Фета»/ реалізуються без дотримання належних температурних режимі, згідно з маркуванням від 0? до +6?, реалізується при +18?.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2 ч.2 ст.37, п.п.1, 5 ч.2 ст.20, п.2 ч.2 ст.43 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів.
У судове засідання ОСОБА_1 на неодноразові виклики не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини не явки суд не повідомила, крім того, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно вимог ст.268 КпАП України.
Зокрема, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи щодо ОСОБА_1 було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Главою 21 КпАП України передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» /рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»/.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи /ст.277 КпАП України/.
Як убачається із матеріалів адміністративної справи, суд 3 рази відкладав судові засідання через неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, разом із тим як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов?язана із розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов?язки, проте ОСОБА_1 достовірно знаючи про розгляд адміністративної справи відносно неї у Дніпровському районному суді міста Києва, фактично протягом більш ніж 2 місяці не цікавилася справою у суді.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, копії -акту перевірки №17839/26-15-07-02-04-17/38519216 від 04.03.2021 року, приходить до наступного.
Стаття 7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною 2 статті 166-?? КпАП України, передбачена адміністративна відповідальність за обіг непридатних харчових продуктів.
Як вбачається із копій фото, які містяться у матеріалах адміністративної справи, кисломолочні продукти харчування зберігаються без додержання температурного режиму /а.с.2-3/.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.166-?? КпАП України.
При накладенні стягнення, відповідно до ст.33 КпАП України, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю вважає, що на неї має бути накладено стягнення у виді штрафу.
Крім того, згідно ст. 40-? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
Керуючись ст.ст.7, 33, ч.2 ст. 166-??, 252, 283-285, 289, 291, 294 КпАП України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.166-?? КпАП України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі сорока п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 765 /сімсот шістдесят п'ять/ гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 496 гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: