Номер провадження 3/754/3167/22
Справа №754/7653/22
Іменем України
04 жовтня 2022 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 156 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серія ВАБ № 887688 від 15.08.2022, складеного відносно ОСОБА_1 , 15.08.2022 приблизно о 16.00 годині за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 26, ОСОБА_1 здійснював торгівлю цигарками без марок акцизного збору. Чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти вмотивоване законне рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з п. 226.5 п. 226.6 ст. 226 ПК України маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць.
Пунктом 226.3 статті 226 ПК України встановлено, що виготовлення, зберігання і продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, відповідно до пункту 226 статті 226 Податкового кодексу України, затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Частина перша статті 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає дії суб'єкта підприємницької діяльності щодо порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами без ліцензії або марок акцизного збору.
Суб'єктами даного правопорушення можуть бути громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю у цих галузях.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Із змісту ст. 15 цього Закону вбачається, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, може бути лише суб'єкт господарювання.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів наявності чи відсутності у ОСОБА_1 необхідних документів для продажу алкогольних напоїв.
Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 працює продавцем цигарок, будь-яких доказів того, що він є суб'єктом підприємницької діяльності, суду не надано.
Водночас, на підтвердження факту правопорушення до суду надано протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАБ № 887688 від 15.08.2022, який містить одноосібні висновки без конкретизації, кому саме ОСОБА_1 здійснив роздрібну торгівлю, яку виручку отримав.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Сутність правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, у протоколі визначена як роздрібна торгівля тютюновими виробами без марки акцизного податку, однак жодним належним та допустимим доказом не підтверджена.
Відповідно до приписів ст. 156 КУпАП за вказане адміністративне правопорушення передбачене адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Проте, з матеріалів справи не вбачається виконання вимог ст. 156 КУпАП щодо конфіскації виручки.
Окрім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 травня 2018 року у справі №760/9462/16-а вказав на те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень. Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Допущені працівником Деснянського УП ГУНП в м. Києві порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 позбавляють суд можливості встановити фактичні обставини події та наявність чи відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного та того, що зазначені вище обставини позбавляють суд можливості належно оцінити наявні матеріали для прийняття законного та обґрунтованого рішення, у зв'язку з чим матеріали підлягають поверненню відповідному органу для належного оформлення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП,-
Матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, повернути до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві для належного оформлення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Панченко