Справа № 344/6369/22
Провадження № 2/344/2341/22
03 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 23 серпня 2014 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у нього з відповідачем народилася дочка - ОСОБА_4 . Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 28.03.2017 року позивача оголошено усиновлювачем дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спочатку їхнє сімейне життя складалось добре, проте протягом останніх кількох років сімейні стосунки між ними погіршились, що в кінцевому результаті призвело до постійного непорозуміння та, як наслідок, до фактичного припинення між нами шлюбних відносин. Спільне життя з Відповідачем не склалося з причин відсутності взаєморозуміння між ними, байдужості до життя та проблем кожного. Більше того, вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Рішення про розірвання шлюбу він прийняв остаточно і змінювати його не має намірів, оскільки примирятись з відповідачем вони пробували неодноразово та протягом останніх двох років, однак все безрезультатно. А тому, подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, і є таким, що суперечить його інтересам, інтересам відповідача та інтересам їхніх дітей. Майнового спору не має. Просить суд про розірванню шлюбу з відповідачем.
Позивач подав заяву в якій позов підтримав та просив розглянути справу у його відсутності. Зазначивши, що примирення між сторонами неможливе, а подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи. Від відповідача неодноразово надходили заяви про відкладення розгляду справи. 03.10.2022 року через канцелярію суду надійшла заява про надання сторонам строку на примирення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Положеннями ч. 3 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно свідоцтва про шлюб, виданого повторно, Серії НОМЕР_1 від 01.04.2022 року сторони зареєстрували 23 серпня 2014 року шлюб у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 453.
Згідно копії свідоцтва про народження, виданого повторно від 01.04.2022 року, Серія НОМЕР_2 , сторони по справі є батьками малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно копії свідоцтва про народження, виданого повторно від 01.04.2022 року, Серія НОМЕР_3 , сторони по справі є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що через непорозуміння в сім'ї сторони припинили взаємовідносини як подружжя.
03.10.2022 року від відповідача надійшла заява, відповідно до якої вона просить суд надати їй та позивачу строк на примирення та відновлення стосунків протягом шести місяців.
Згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи.
Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено частиною сьомою статті 240 ЦПК України.
Отже, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
У свою чергу, побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).
Згідно положень ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Вирішуючи питання про надання строку на примирення суд враховує, що сторони проживають окремо.
З моменту звернення позивача до суду 31 травня 2022 року сторони не дійшли спільної згоди щодо збереження шлюбу. Вказана обставина підтверджується, у тому числі, заявами позивача, в яких він категорично заперечив проти надання строку на примирення.
Беручи до уваги те, що позивач ОСОБА_1 не бажає зберігати подружні відносини із ОСОБА_6 , відповідачем не наведено беззаперечних доводів щодо необхідності надання строку на примирення подружжю, суд вважає доводи відповідача про призначення подружжю строк для примирення безпідставними.
У свою чергу, судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, вони разом не проживають, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
За визначенням ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що однією із ознак сім'ї є спільне проживання та спільний побут подружжя.
Враховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, можливість покладення судом в рішенні обов'язку збереження сім'ї на одного з подружжя при наявності на це його категоричного заперечення, суперечило б інтересам іншого із подружжя, та призвело б до порушення одного із принципів побудови сімейних та шлюбних відносин, зокрема принципу вільної згоди та добровільності їх існування.
Суд вважає, що визначальним в даному випадку є вільна згода на побудову та підтримання сімейних відносин.
Виходячи з обставин встановлених судом, категоричної позиції позивача з приводу розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що сім'я сторін розпалася, її збереження не можливо, а тому позов слід задовольнити.
В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 серпня 2014 року шлюб у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 453 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: О.А. Татарінова