Справа №: 343/508/22
Провадження №: 3/0343/292/22
04 жовтня 2022 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
судді Монташевич С.М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника особи, яка притягується до адмінвідповідальності, - адвоката Воробця Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, розлученого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, до адміністративної відповідальності притягнутий 18.03.2022 за ч. 1 ст. 126 КУпАП,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
25 березня 2022 року у Долинський районний суд Івано-Франківської області поступили матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 458052 від 18.03.2022, ОСОБА_1 18 березня 2022 року о 22.25 годині у м. Долина по вул. Б.Хмельницького, 25-Б на АЗС "ВОГ" керував транспортним засобом "Audi А6", д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, мови, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотестер 6810 та проведення такого огляду відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення:
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину в поставленому йому у провину правопорушенні не визнав, вказавши, що 18 березня 2022 року він з друзями поїхав по свою дівчину ОСОБА_2 у смт Вигода. Коли вони зустрілися, за кермо сіла дівчина і вони відправилися у м. Долина. По дорозі вони побачили службовий автомобіль, ОСОБА_3 злякалася, тому звернула на заправку, де просила його помінятися з нею місцями. На місце водія він пересів після того, як вони вже зупинилися на території заправки. Ззаду них під'їхав та зупинився службовий автомобіль поліції, включивши проблискові маячки. Коли до них підійшов працівник поліції, він дійсно сидів на водійському сидінні. Поліцейський запропонував пройти йому огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогю приладу Драгер, однак він відмовився, оскільки не керував транспортним засобом, про що неодноразово вказував працівникам поліції і просив на підтвердження цього відібрати пояснення у його дівчини. Останні не звертали на його пояснення уваги та неодноразово пропонували йому пройти огляд на місці зупинки. Він вказував, що не відмовляється від такого, але проходити такий він не зобов'язаний, оскільки не керував транспортним засобом. Після його відмови від огляду працівниками поліції за домогою приладу Драгер, проходити огляд у лікувальному закладі йому не пропонували, тому він не міг відмовитися від проходження такого. Він не бачив як і які документи складали працівники поліції, їх не пред'являли для ознайомлення та підписання. ОСОБА_4 забрали у службовий автомобіль, вона плакала, перелякалася, тому йому не відомо, чому і при яких обставинах вона підписала пояснення, в яких вказувалося, що вона не керувала автомобілем. З її слів, її запевнили, що якщо вона це підпише, їм нічого не буде, всіх відпустять. Протокол на місці йому не вручили, як і не дали його підписати, будь-яких пояснень не відбирали. Просив закрити справу, оскільки він не керував транспортним засобом, від огляду в медичному закладі не відмовлявся, оскільки на такий його не направляли та не вважає себе винуватим.
Захисник Воробець Р.М. просив закрити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що подав письмове клопотання. Свою позицію мотивував тим, що ОСОБА_1 не керував транспотним засобом, а здійснювала це Клим Х., що підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а сам факт перебування біля автомобіля не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченго ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підтвердження винуватості його довірителя до матеріалів справи долучено відеозаписи, які являють собою фрагментальну нарізку відео, частково без дати та часу, які складаються з декількох частин, з великими інтервалами між собою, частково змонтовані і не відповідють часу та обставинам огляду водія, здійснені, у тому числі з невідомого пристрою, що суперечить Закону України "Про Національну поліцію України" та іншим нормативно-правовим актам.
Так, відеозапис складається з п'яти частин, три з яких з яких без встановленого часу та дати, кожна собою являє окремі процесуальні дії. Два файли використані з камер спостереження без дати та часу. При цьому в матеріалах адміністративної справи відсутні запити про витребування відеозаписів з камер спостереження, а тому вказані відеофайли не можуть являтись допустимим доказами у даній справі, оскільки здобуті з порушенням норм чинного законодавства. Два відеофайли являються записами з боді-камер поліцейських. При перегляді вказаних відеофайлів встановлено, що вони являють собою дві окремі частини з перервою між собою понад 40 хвилин. На одному відеофайлі поліцейський декілька раз пропонує водію ОСОБА_1 пройти огляд на місці з застосуванням спецприладу «Драгер». ОСОБА_1 відмовляється від проведення огляду із його застосуванням вказаного приладу, мотивуючи тим, що автомобілем він не керував. Після цього поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. На вказаному файлі відеозапису не зафіксовано жодних даних про те, що поліцейський пропонував водію проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і не зафіксовано відмови ОСОБА_1 проїхати в медичний заклад. На іншому відеофайлі, запис на якому проведено через 40 хвилин, поліцейський зачитує ОСОБА_1 протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.І КУпАП. При цьому на відеофайлі жодних даних про складання поліцейськими акту огляду водія та направлення в медичний заклад для проведення огляду не зафіксовано, що ще раз підтверджує пояснення ОСОБА_1 про те, що поліцейські не пропонували йому проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння.
У протоколі поліцейський також не зазначив, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, що є обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу у медичний заклад, однак у ньому не зазначено посадову особу, яка його склала, та відсутній підпис такої посадової особи. Вказане підтверджує, що під час проведення огляду водія на місці, поліцейським не було запропоновано останньому проїхати у медичний заклад для проведення огляду і він не відмовлявся від проходження такого.
До цього ж у протоколі про адміністративне правопорушення свідки правопорушення не вказані, письмові пояснення свідків до матеріалів адміністративної справи не долучено, вказано відомості про те, що здійснювалась відеофіксація, однак не зазначено приладу, його серію та номер. Також у ньому відсутній підпис ОСОБА_1 , не зазначено про відмову останнього від підпису, що є обов'язковою умовою, передбаченою ч. 3 ст. 256 КУпАП.
ІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:
на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в судове засідання надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 458052 від 18.03.2022, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , що описана вище. Посвідчення водія не вилучалось, тимчасовий дозвіл не видавася. Підпис ОСОБА_1 на ньому відсутній, як і відсутня відмітка про відмову від такого (а.с. 1);
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 18.03.2022, відповідно до якого огляд проведений у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова слів, різка зміна забарвлення обличчя, за допомогою Драгер 6810. Від огляду на стан сп'яніння водій відмовився. У графі "з результатами згоден" зазначено ПІП особи, однак відсутні дані чи погоджувався з ними ОСОБА_1 чи відмовлявся від підпису. Під час складання акта проводилася відеофіксація (а.с. 2);
- свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/7810, яке чинне до 04.10.2022, та свідчить, що Газоаналізатор Alcotest 6810 відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 (а.с. 8);
- пояснення ОСОБА_7 від 18.03.2022, в яких остання вказала, що 18.03.2022 близько 20.40 год вона знаходилась у будинку своєї тітки у с. Кропивник. До неї приїхав її хлопець ОСОБА_1 . У зв'язку з поганою погодою він запропонував їй сісти у належний йому автомобіль марки "Audi А6", д.н.з. НОМЕР_3 . Коли вона сіла у транспотний засіб, то побачила скляні бутилки зі спиртним, однак не запідозрила, що ОСОБА_1 міг вживати спиртне. Після цього вони поїхали у м. Долина. За кермом знаходився ОСОБА_1 . Коли він рухався по вул. Б.Хмельницького, вони помітили автомобіль працівників поліції. ОСОБА_1 увімкнув лівий поворот та повернув ліворуч на АЗС. В цей час патрульний автомобіль розвернувся та поїхав за ними з увімкненими проблисковими майчками. ОСОБА_1 вийшов з автомобіля. Підтверджує, що до зупинки транспортного засобу ним керував ОСОБА_1 . Сказане ним про те, що вона перебувала за кермом є неправдою (а.с. 3). Суд викликав ОСОБА_7 для дачі показів в якості свідка, однак вона, будучи повідомленою у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка про отримання поштового відправлення (а.с. 40), в судове засідання не з'явилася, на телефонні виклики на вказаний нею у поясненнях номер телефону не відповідає (а.с. 37);
- направлення, складене о 22.50 год 18.03.2022 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складене у зв'язку з виявленими поліцейським ознаками сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, мови, почервоніння шкірного покриву обличчя, в якому відсутні дані про медичний заклад, в який направлялося ОСОБА_1 , та про посадову особу, яка складала дане направлення(а.с. 4);
- оптичний диск DVD-R (а.с. 9), на якому містяться п'ять відеозаписів:
на відеозаписі (0000000_000000202203118225803_0124) з нагрудної боді-камери працівника поліції з часом з 22.58 до 23.01 год 18.03.2022 зафіксовано як водієві пропонують пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер 6810, оскільки він керував автомобілем "Audi А6", д.н.з. НОМЕР_2 . Однак, ОСОБА_1 вказав, що вказаним транспортним засобом не керував. Його знову запитують, чи буде він проходити огляд на місці зупинки, повідомляють, що він може проїхати у найближчий лікувальний заклад і пройти такий огляд, а також може відмовитись від такого проходження і така відмова прирівнюється до керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Працівник поліції знову запитує водія, чи буде він проходити тест за допомогою Драгера 6810, на що останній вказує, що транспортним засобом не керував, а керувала його дівчина. Намагається пояснити, що він є тільки власником даного автомобіля, однак працівник поліції перебиває та ще кілька раз запитує, чи буде ОСОБА_1 проходити тест на визначення алкоголного сп'яніння на місці зупинки і звертає увагу на те, що ухилення від відповіді трактуватиметься як відмова від проходження такого огляду. Ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова слів, почервоніння шкіри обличчя. ОСОБА_1 відповідає, що він нічого не уникає, ні від чого не відмовляється, просто не розуміє для чого це. Він транспортним засобом не керував. Випив пиво, оскільки це дозволено. Поліцейський вкотре роз'яснює, що у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, тому є всі підстави для проходження ним тесту на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки. Не отримавши згоди на проходження огляду, поліцейський повідомляє, що ухилення від відповіді він трактує як ухилення від проходження тесту, роз'яснює зміст ст. 63 Конституцією України, на підставі якої він може відмовитись від дачі показів та повідомляє, що зі змістом протоколу його буде ознайомлено;
на відеозаписі (0000000_00000020220318234220_0125) з нагрудної боді-камери працівника полації з часом з 23.42 до 23.46 год 18.03.2022 зафіксовано як ОСОБА_1 ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постановою за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Водій вказав, що хоче ознайомитися з доказами, які підтверджують факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, на що отримав відповідь, що такі будуть надані в суді. Від отримання копії протоколу та постанови ОСОБА_1 відмовився, як і відмовився від підписання протоколу. Поліцейський повідомив, що транспортний засіб буде доставлено до ВП;
на відеозаписі (WhatsApp Video 2022-03-22 at 14.08.42) з часом 22.20 год зафіксовано рух автомобіля "Audi А6", який повертає ліворуч на АЗС, за ним їде патрульний автомобіль з проблисковими маячками;
на відеозаписі (WhatsApp Video 2022-03-22 at 14.17.14) з часом 23.23 до 23.28 год 18.03.2022 зафіксовано рух автомобіля "Audi А6", за яким їде патрульний автомобіль з проблисковими маячками, та зупиняється. До транспортного засобу підходить працівник поліції. З автомобіля виходять двоє чоловіків, водій та пасажир з боку нього залишаються у автомобілі. Потім з транспортного засобу виходить водій чоловічої статі;
на відеозаписі (WhatsApp Video 2022-03-22 at 16.05.23) зафіксовано як ОСОБА_1 виходить з водійського місця автомобіля "Audi А6", закриває дверку та вказує, що він є водієм. Після прохання поліцейського надати водійське посвідчення ОСОБА_1 вказує, що не є водієм даного тарнсопрного засобу, не керував ним та розмовляє по телефону.
На підтвердження своєї невинуватості ОСОБА_1 надав у судовому засіданні пояснення, його захисник заявив клопотання про закриття справи, які описані вище, а також клопотав про допит свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також працівника поліції, який склав протокол.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що 18.03.2022 він був з ОСОБА_1 , з яким вони їхали по його дівчину у смт Вигода. Там вони випили пиво, тому з Вигоди до Долини за кермом уже їхала ОСОБА_4 . ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, пересів за кермо тільки після його зупинки, оскільки ОСОБА_3 не хотіла, щоб у неї були проблеми, в тому числі, щоб дома не дізнались про це. Коли вони мінялися місцями він, ОСОБА_5 , перебував у автомобілі на задньому сидінні. Про це він вказував працівникам поліції, однак ті не звертали на це уваги і забрали його у воєнкомат, а Христину запросили до службового автомобіля, де вона завжди плакала. З ОСОБА_1 розмовляли на вулиці, однак не пропонували проходити огляд у медичному закладі.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що 18.03.2022 вони зустрілися з ОСОБА_1 та поїхали з с. Кропивник до селища Вигоди по дівчину останнього. Вони випили пиво, тому з Вигоди до Долини за кермом вже їхала дівчина. По дорозі вони побачили поліцейську машину. Дівчина злякалась, тому звернула і з'їхала на територію заправки, де на її місце за кермо пересів ОСОБА_1 . Коли останній пересідав за кермо, автомобіль уже стояв, а він, ОСОБА_6 , сидів на задньому сидінні. Коли до них підійшли працівники поліції, то він вказував на те, що ОСОБА_1 не керував транспорним засобом, їхала його дівчина, однак його слухати не хотіли. Їхнього друга ОСОБА_5 , який також вказував про те, що ОСОБА_1 не їхав за кермом, кудись повезли, дівчину ОСОБА_3 запросили до службового автомобіля.
Судом вживалися заходи для виклику ОСОБА_7 та її допиту у судовому засіданні, шляхом направлення поштових рекомендованих повідомлень, яке отримано іншоб особою, та телефонограми, однак така у судове засідання не з'явилась, на телефонні дзвінки не відповідала (а.с. 37, 39, 40). Як вказав ОСОБА_1 , вона знаходиться за кордоном. Судом викликався в якості свідка і працівник поліції ОСОБА_8 (а.с. 38, 41), однак такий у судове засідання не з'явився.
Ш. Оцінка суду:
оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.
За змістом ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, встановлює чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Положення зазначених статей визначають систему процесуальних механізмів, які в сукупності з наведеними конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення.
Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62 Конституції України).
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність аналогічно, як і за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Однак, зміст відеозапису та досліджені письмові докази дозволяють дійти висновку про те, що працівниками поліції не було дотримано як вимог, передбачених ст.266 КУпАП, так й приписів Інструкції, в частині процедури проведення огляду, оскільки працівник поліції вказав водієві про три альтернативи його дій: або пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, або пройти такий у медичному закладі, або відмовитись від проходження такого, хоча, як передбачено згаданими вище нормативними актами, працівники поліції після пропонування пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», повинні були отримати чітку відповідь про погодження пройти огляд або відмову від проходження огляду, й в залежності від відповіді провести огляд на місці, у разі якщо водій погодився, або запропонувати пройти огляд в медичному закладі, у разі якщо водій відмовився проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер». Не отримавши від ОСОБА_1 згоди на проходження огляду працівниками поліції за допомогою приладу Драгер, особі не було запропоновано пройти такий у медичному закладі, не було виписано направлення на такий огляд, що чітко зафіксовано на відеозаписі та підтверджується долученим до матеріалів справи бланком такого направлення, який не заповнений, зокрема у ньому відсутні дані про медичний заклад, куди направляється особу, посадову особу, яка складає таке направлення та яка доставлятиме особу на огляд, не зазначено результати такого огляду, як і про відмову від нього. Не зафіксовано таку відмову від проходження огляду і на відеозаписі, що свідчить про порушення вищеописаної процедури.
При цьому, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 неодноразово вказував, що він не керував транспортним засобом, оскільки таким керувала його дівчина ОСОБА_9 . Судом вживалися заходи з метою встановлення спроможності його показів у цій частині, однак остання до суду не з'явилася, тому її пояснення, які долучені до метеріалів адміністартивної справи не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки порушуватиметься принцип безпосередньості, як і не з'явився працівник поліції, який був присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, натомість, будучи допитаними у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які були присутні при вказаній події, підтвердили про перебування за кермом ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , що свідчить про протиріччя, які не представилось можливим усунути під час розгляду справи, як і встановити беззаперечний факт керування ОСОБА_1 транспортним замобом.
Більше того, з відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 не роз'яснювалися його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, що є прямим порушенням вимог закону (ст. 256, 266, 268 КУпАП), які свідчать про порушення прав ОСОБА_1 та ставить під сумнів одержану доказову інформацію.
Наявні в матеріалах провадження письмові докази, а саме: акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які складені одноособово поліцейським, не є беззаперечними доказами винуватості ОСОБА_1 . Так, не має жодних доказів їх складення у присутності ОСОБА_1 . В акті огляду відсутній підпис ОСОБА_1 , як і не вказано, що він відмовляється від його підписання. У направленні не має підпису особи, яка їх складала, як і не має вказівки до якого саме медичного закладу було направлено ОСОБА_1 для проходження огляду. Суд зазначає, що направлення має правове значення для лікаря медичного закладу, який повинен провести медичний огляд, і не впливає на правову оцінку дій водія транспортного засобу, який відмовився проходити такий огляд на вимогу поліцейського, однак факт складення/нескладення такого направлення свідчить про дотримання/недотримання процедури огляду водія загалом. При цьому, суд звертає увагу на те, що в акті вказано, що доказом його складення є відеофіксація, хоча, як встановлено вище, з відеозапису не вбачається, що такий складався, ОСОБА_1 погоджувався з його результатами та відмовлявся від підпису.
Щодо наявних у матеріалах справи відеозаписів, то суд звертає увагу на таке. На відеозаписі WhatsApp Video 2022-03-22 at 14.08.42 зафіксовано рух автомобіля "Audi А6", який повертає ліворуч на АЗС о 22.20 год, на відеозаписі WhatsApp Video 2022-03-22 at 14.17.14 рух вказаного автомобіля - о 23.23, у постанові ж про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від огляду о 22.25 год. Відеозапис 0000000_000000202203118225803_0124, на якому зафіксовані дії ОСОБА_1 та поліцейського в частині процедури проведення огляду, триває з 22.58 до 23.01 год, тобто біля трьох хвилин, о 23.05 год вже складено протокол про адміністративне правопорушення. Відеозапис 0000000_00000020220318234220_0125, на якому зафіксовано ознайомлення з матеріалами адмінсправи, триває з 23.42 до 23.46 год. Доказів про фіксування подій, які мали місце між вказаними проміжками часу, які б свідчили про проведення безперервного відеозапису, не надано. Крім того, складаючи направлення на огляд водія о 22.50 год, що свідчить про проведення працівником поліції процедури огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння до моменту включення відеозапису обо взагалі непроведення його, адже доказів фіксування такої не надано, що суперечить приписами п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у якій визначено, що включення портативного відеореестратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Вказане, з врахуванням вищевикладених обставин, свідчить про порушення прав особи при складенні адмінматеріалів, недотримання встановленої процедури огляду, що є підставою для визнання згаданих вище письмових доказів недопустимими.
Долучений ж до матеріалів рапорт фактично є документом внутрішнього користування і його зміст полягає в тому, що працівник поліції інформує начальника ВП про правомірність дій працівників поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і, у розумінні статті 251 КУпАП, не може вважатися належним і допустимим доказом учинення адміністративного правопорушення (ВС/КАС у справі № 524/5741/16-а від 20.05.2020).
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Крім того, навіть і в протоколі йдеться тільки про відмову від огляду на місці зупинки.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Таким чином, в сукупності досліджені обставини не підтверджують факту беззаперечного керування ОСОБА_1 транспортним засобом, як і його відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, зафіксованої у встановленому законом порядку, тому суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом беззаперечними та допустимими доказами, здобутими у встановленому законом порядку, наявність в діях ОСОБА_1 складу поставленого йому в провину адміністративного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного вважаю, що провадження у даній справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі вище викладеного, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 62, 63 Конституції України, ст. 1, 7, 9, 23, 33, 130, 245, 251, 252, 254, 266, 280 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженій наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 та, керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя: С.М. Монташевич