Справа № 195/1239/22
2-а/195/8/22
28.09.2022 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Дєєвої Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10 липня 2022 року поліцейським УПП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Мурава Романом Валентиновичем було винесено Постанову серії ЕАР № 5593447 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (далі - Постанова), якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Підставою для застосування адміністративного стягнення стало начебто те, що 10.07.2022 року о 14.13 год. він керуючи ТЗ порушив вимогу ДЗ 3.34 «Зупинку заборонено», а саме здійснив зупинку в зоні дії знаку, а також на вимогу не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП є незаконним, а Постанова підлягає скасуванню з наступних підстав.
Позивач зазначає, що постанову винесено без урахування вимог ст.ст. 34-35 КУпАП, та не виконані вимоги ст. 280 КУпАП. Крім того, відповідачем не надано жодних належних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення. Він взагалі був позбавлений можливості надати будь-які пояснення по суті ситуації, що склалася.
Позивач зазначає, що він взагалі не керував транспортним засобом, та відповідно не повинен був надавати посвідчення водія.
Позивач просить суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але подав до суду відзив на позовну заяву та додав до матеріалів справи для огляду диск DVD-R відео з нагрудної камери до оскаржуваної постанови, як доказ підтвердження скоєного водієм правопорушення і витяг із Дислокації технічних засобів регулювання дорожнім рухом по вул. Соборна в м.Хмельницький. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в зв'язку з безпідставністю.
Неприбуття у судове засідання учасників справи, повідомлених належним чином відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи даної категорії.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.
Як вбачається з постанови серії ЕАР № 5593447 від 10.07.2022, складеної поліцейським УПП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Мурава Романом Валентиновичем, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП, який є позивачем у справі, останній 10.07.2022 року о 14.13 год. він керуючи ТЗ порушив вимогу ДЗ 3.34 «Зупинку заборонено», а саме здійснив зупинку в зоні дії знаку, а також на вимогу не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.4а ПДР України та застосовано до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Під час розгляду справи судом досліджені наступні докази: оскаржувана постанова, диск DVD-R з відеозаписом з нагрудного відеореєстратора.
Як встановлено з наданого відповідачем відеозапису події, поліцейським УПП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Мурава Романом Валентиновичем було встановлено факт зупинки транспортного засобу Audi A6 д.н.з НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку 3.34 ПДР України «Зупинку заборонено» та повідомлено про це водія ОСОБА_1 . Крім того, на прохання поліцейського не надав посвідчення водія, та відповів, що він не є водієм вказаного автомобіля.
Відповідно до п. 2.4 а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а)пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно п.2 ч.1 ст. 32 ЗУ “Про національну поліцію” поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Згідно ст. 16 Закону України “Про дорожній рух” водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ст.73 КАС України, суд вважає належними доказами постанову, диск DVD-R з відеозаписом з нагрудного відеореєстратора, так як вони стосуються факту накладення на позивача адміністративного стягнення та мають відношення до справи.
З огляду на те, що в силу п.9 ч.1 ст.31 та ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» відеоспостереження за дотриманням позивачем ПДР України поліцейським зафіксовано у встановленому законом порядку, суд визнає його як належний та допустимий доказ.
Згідно зі ст.75 КАС України, постанову та диск DVD-R з відеозаписом з нагрудного відеореєстратора суд вважає достовірними доказами.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення відповідно до п.2 Р. ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853.
На відео з нагрудного відеореєстратора відповідача, що додається до матеріалів справи, зафіксовано порядок розгляду оскаржуваної постанови. Позивачу дійсно було роз'яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Скористатись будь яким з прав позивач не виявив бажання.
В оскаржуваній постанові в графі 7 зазначено технічний засіб за допомогою якого здійснено відеозапис, а саме зазначено номер нагрудної камери VB475040, на якій зафіксовано розгляд справи та вчинене позивачем правопорушення.
Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як вбачається з наданого відповідачем відеозапису, на ньому дійсно відображено факт скоєння позивачем вищевказаного адміністративного правопорушення, а отже, в розумінні приписів ст.ст 73-76 КАС України є належним, допустимим і достатнім доказом по справі.
Згідно ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) забезпечує всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, зокрема підлягають з'ясуванню чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
На думку суду правомірність прийнятої постанови серії ЕАР № 5593447 від 10.07.2022 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відповідачем доведено в повній мірі. При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності
За таких обставин суд дійшов висновку, що постанова серії ЕАР № 5593447 від 10.07.2022 по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача винесена при наявності події адміністративного правопорушення та вини позивача в його вчинені, розмір адміністративного стягнення накладено правомочною посадовою особою та в межах санкції статті, а тому позовні вимоги щодо скасування постанови задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 72-77, 90, 205, 242, 244-246, 271, 286 КАС України, ст. ст. 14-1, ч.1 ст. 126, 247, 254, 258, 280, 287-289, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області (29000, м.Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2) про скасування постанови серії ЕАР № 5593447 від 10.07.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі в сумі 425 грн. - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Томаківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Л. А. Кондус