Єдиний унікальний номер справи 185/4865/21
Провадження № 1-в/185/153/22
22 вересня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у період воєнного стану заяву ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2021 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
засудженої ОСОБА_3 ,
02 серпня 2022 року засуджена ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2021 року, посилаючись на те, що згідно із ст. 34 КВК України нею виконанні вимоги суду: посвідчення водія нею здано, вона працює офіційно в ТОВ «Укртехавіа» на посаді менеджер по персоналу, відповідні документи, пов'язані з виконанням додаткового покарання нею надано до Павлоградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, нею повідомлено уповноважений орган з питань пробації про місце роботи і проживання, вона своєчасно з'являлася за викликом. За місцем роботи та проживання вона характеризується позитивно, вину у скоєному злочині визнала повністю, розкаюється у вчиненому.
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_3 заяву підтримала та просила звільнити її умовно-достроково від відбуття додаткового покарання на невідбутий строк покарання. Зазначила, що майнову шкоду потерпілому відшкодувала у повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти умовно-дострокового звільнення ОСОБА_3 від додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України суду надано право під час виконання вироків вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України та п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване лише після повного, всебічного вивчення даних про особу засудженого та після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин.
У відповідності до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2021 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено їй покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Відповідно до ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
При винесенні вироку судом застосовано вимоги ст. 77 КК України та призначено додаткове покарання при звільненні засудженої від відбування основного покарання з випробуванням.
Разом із тим, правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачені ст. 78 КК України, частиною 1 якої встановлено, що засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання після закінчення іспитового строку.
Як вбачається з цієї норми закону законодавцем не визначено, від якого виду покарання - основного чи додаткового, звільняється засуджений, а тому, на думку суду, таке звільнення має застосовуватись до обох цих видів покарання лише після закінчення іспитового строку.
Оскільки на час звернення до суду з цим клопотанням встановлений вироком суду іспитовий строк не закінчився, і фактично основне покарання не відбуте, від його відбування вона не звільнена, передбачені законом підстави звільнення ОСОБА_3 умовно-достроково від відбування додаткового покарання відсутні.
За таких обставин суд вважає, що клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, не обґрунтоване та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, призначеного за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2021 року - відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляцію в Дніпровський апеляційний суд через Павлоградський міськрайонний суд протягом семи діб від дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1