Справа № 183/1930/22
№ 1-і/183/121/22
04 жовтня 2022 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12021221080000530 від 09 грудня 2021 року про продовження строку тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Волохів Яр Чугуївського району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, маючого неповну середню освіту, не працюючого, не одруженого, раніше засудженого, останній раз 07 квітня 2017 року Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого 06 березня 2018 по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,-
в провадження Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Балаклійського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, строком на 60 діб.
Згідно з поданим клопотанням, органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 09 грудня 2021 року о 03 годині 49 хвилин до ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_5 , повторно, незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , що був розташований поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 .
13 грудня 2021 року у справі № 610/3857/21 слідчим суддею Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
06 вересня 2022 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 жовтня 2022 року, визначено розмір застави у сумі 99240,00 грн.
Прокурор посилається на те, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, на даний час в провадження Балаклійського районного суду Харківської області передано обвинувальний акт, судовий розгляд не закінчено. Вказав на те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні скеровано до Балаклійського районного суду Харківської області, однак матеріали кримінального провадження знаходяться у розпорядженні органів досудового розслідування.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання. Вказав на те, що прокурором не обґрунтовано ризики щодо можливості переховування від суду, як і не обґрунтовано ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого. Крім того, матеріали кримінального провадження, характеризуючи матеріали суду не передано, докази наявності ризиків до суду не передавалися.
Обвинувачений в судовому засіданні заперечував наявність ризиків, визначених прокурором, посилаючись на те, що у період воєнного стану та тимчасової окупації він не має жодного наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, виїздити до місця свого проживання, де ведуться бойові дії. Зазначив, що до моменту обрання запобіжного заходу та з моменту повідомлення йому про підозру чотири дні він мешкав за адресою свого проживання, не ухилявся від явки до слідчого. Також не має він і наміру незаконно впливати на свідків чи потерпілого, оскільки потерпілому викрадене майно він повернув та відшкодував завдану шкоду. Просив не продовжувати строк дії запобіжного заходу, оскільки має бажання бути з рідними.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до такого.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ, в подальшому продовжений неодноразово. Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює деякі особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, не охоплюючи всіх питань, які можуть виникати. Так, стаття 34 КПК України передбачає передачу кримінального провадження на розгляд іншого суду у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема під час режиму воєнного стану, проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях).
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Отже, в умовах воєнного стану клопотання прокурора має вирішуватися виходячи із загальних засад кримінального провадження.
Згідно зі ст. 193 КПК України клопотання про продовження строку запобіжного заходу розглядається за участі прокурора, підозрюваного/обвинуваченого та його захисника. Однак, КПК України окремо не регулює питання розгляду такого клопотання в умовах, коли: в Україні введений воєнний стан; учасники кримінального провадження з причин воєнного стану не мають фактичної можливості дістатися до судової установи для участі у судовому засіданні, технічної можливості взяти в ньому участь в режимі відеоконференції або це може становити загрозу їх життю і здоров'ю.
До загальних засад кримінального провадження віднесені, серед іншого, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність (ст. 12 КПК України), змагальність сторін (ст. 22 КПК України) та диспозитивність (ст. 26 КПК України), доступ до правосуддя (ст. 21 КПК України).
Так, згідно зі ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
На підставі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Сторони кримінального провадження мають рівні права на подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом…Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
В свою чергу, засада диспозитивності полягає в тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. А слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Всі ці правила закріплені паралельно з доступом до правосуддя, що розкривається через встановлені гарантії права на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. На підставі статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Верховний Суд у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» зазначив, що усі клопотання, які надходять на розгляд судів, мають розглядатись у межах строків, установлених КПК України, однак за можливості - невідкладно… Якщо через об'єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз'яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. На підставі статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в редакції чинній з 07 березня 2022 року - у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Балаклійського районного суду Харківської області і визначено Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області (справа № 610/116/22).
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На підтвердження наявності вказаних обставин, що свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; достатність підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, прокурором надано: копію вступної та резолютивної частин ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 жовтня 2022 року. Судом досліджено і матеріали провадження № 1-і/183/103/22, які містять повний текст вказаної ухвали.
Також, судом з відомостей ЄДРСР встановлено, що 13 грудня 2021 року у справі № 610/3857/21 слідчим суддею Балаклійського районного суду Харківської області застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, але не пізніше ніж по 10 лютого 2022 року включно. Визначено заставу у розмірі 99 240 гривень, яку необхідно внести до закінчення строку тримання під вартою на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 26 січня 2022 року у справі № 610/116/22 у підготовчому судовому засіданні, зокрема, судовий розгляд справи призначено на 15.00 годину 31.01.2022 в залі судових засідань у приміщенні Балаклійського районного суду Харківської області за адресою: Харківська область Ізюмський район м.Балаклія, вул.Соборна, 87. Тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 25 березня 2022 року. Визначено заставу у розмірі 99 240,00 грн з умовами її внесення відповідно до ухвали слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 13 грудня 2021 року.
17 травня 2022 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15 липня 2022 року.
11 липня 2022 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 вересня 2022 року.
06 вересня 2022 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 жовтня 2022 року, визначено розмір застави у сумі 99240,00 грн.
Водночас вказані ухвали свідчать, що з 17 травня 2022 року у провадження Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України не передано, з Балаклійського районного суду Харківської області вказані ухвали не надходили.
Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що вказані у клопотанні прокурора ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не є доведеними.
Так, вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, суд керується, окрім вимог кримінально-процесуального законодавства, практикою ЄСПЛ.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором у судовому засіданні не доведено те, що неможливо запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам, шляхом обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із повною ізоляцією підозрюваного від суспільства.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений у даному кримінальному провадженні перебуває під вартою з 13 грудня 2021 року.
Як вказано вище, суд встановив, що кримінальне провадження можливо перебуває на стадії судового розгляду в Балаклійському районному суді Харківської області і до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області не передано, будь-яких відомостей щодо місцезнаходження кримінального провадження більше ніж 180 днів немає. Таким чином суд позбавлений законної можливості оцінити наведені у клопотанні обставини та дослідити обґрунтованість ризиків, на які посилається прокурор. Виходячи з викладеного, суд позбавлений можливості застосування і будь якого іншого запобіжного заходу.
Завданнями кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Суд вважає, що прокурор не довів недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_5 . Так, судом встановлено, що в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області відсутнє кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 і точних відомостей про його знаходження суд не має. А тому встановити строк судового засідання або винесення вироку по справі не можливо, як не можливо встановити і обставини щодо обґрунтованості ризиків, покладених в обґрунтування клопотання прокурором, сталість соціальних зв'язків, існування ризиків на час розгляду клопотання. Тому, певний і тривалий час ОСОБА_5 перебуваючи під вартою буде позбавлений свого права на повний розгляд справи в межах розумного строку, що в своє чергу тягне порушення його права, як обвинуваченого.
Суд розглядає клопотання прокурора про продовження вже обраного запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, яке можливо перебуває у провадженні Балаклійського районного суду Харківської області і у зв'язку зі зміною Головою Верховного Суду підсудності судових справ, до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області не передано і не надходило.
Щодо заходів, які вживались стороною обвинувачення з метою забезпечення розумних строків його розгляду, у даному кримінальному провадженні, прокурором не надано жодних доказів, що такі заходи вживалися більше, ніж 180 днів.
Як визначено ч.4, 5 ст.28 КПК України, кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи або щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Відтак, тримання під вартою обвинуваченого, кримінальне провадження стосовно якого з об'єктивних причин не розглядається упродовж розумного строку, суд вважає не виправданим та таким, що порушує ст.5 та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підстави для застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів відсутні з підстав зазначених вище. А тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 193, 197, 199, 331, 369-372, 615 КПК України, суд,-
у задоволенні клопотання прокурора Балаклійського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 07 вересня 2022 року об 14.45 год.
Суддя ОСОБА_1