04 жовтня 2022 року справа № 340/3940/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду зі заявою до Управління про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати додаткової винагороди на підставі приписів Постанови Уряду України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова) за період з 24 лютого по 26 серпня 2022 року.
Водночас просила суд зобов'язати відповідача нарахувати і виплати кошти, які вважає складовою грошового забезпечення.
Управління заперечило стосовно задоволення позову, надіславши відзив на нього (а.с.24-27).
Стверджує, що нарахування додаткової винагороди не відбулося у зв'язку з відсутністю фінансування таких витрат.
Зазначає, що не існує методики нарахування коштів, а відповідачами мають бути і Служба судової охорони, Державна судова адміністрація України та Міністерство фінансів України, оскільки від них залежить фінансування виплати додаткової винагороди (а.с.20-21).
Ухвалою суду від 29 серпня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.17-18).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, ОСОБА_1 (лейтенант Служби судової охорони) з 21 грудня 2020 року обіймає посаду провідного спеціаліста відділу організації охорони і підтримання громадського порядку Управління (а.с.11).
Перебуває у складі територіальної оборони та виконує завдання, покладені керівництвом Територіальної оборони і Управління, відповідно до Наказу Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 07 березня 2022 року №10 (а.с.11).
Позивач не зазначає, що брала безпосередню участь у бойових діях або забезпечувала здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Упродовж з 24 лютого по 26 серпня 2022 року не нараховувалась додаткова винагорода відповідно до приписів Постанови (а.с.12).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, позивач перебуває у трудових правовідносинах з відповідачем, який нараховує і виплачує грошове забезпечення.
Тому належним відповідачем є виключно Управління.
Отже, не має підстав залучати до участі у справі, як співвідповідачів, інших суб'єктів владних повноважень, від дій і рішень яких залежить фінансування Управління.
Взаємовідносини цих суб'єктів з відповідачем (внутрішні відносини державних інституцій) жодним чином не порушують права позивача, так як на останні впливають дії і рішення працедавця.
Приписами частини 1 статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином грошове забезпечення складається з: щомісячних основних складових; щомісячних додаткових складових; одноразових додаткових складових.
Так, 24 лютого 2022 року Президентом України прийнято Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ).
Відповідно до припису пункту 1 Указу воєнний стан введено в дію із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Приписами пункту 1 Указу Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Отже, воєнний стан тривав з 24 лютого по 26 серпня 2022 року.
28 лютого 2022 року Уряд України прийняв Постанову, яка набрала чинності того ж дня.
Приписами пункту 5 нормативно-правового акту передбачено, що він застосовується з 24 лютого 2022 року.
Приписами пункту 1 Постанови (в первинній редакції) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Отже, працівники Служби судової охорони відносяться до суб'єктів, яким встановлено виплату щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
Додаткову винагороду треба віднести до щомісячної додаткової складової грошового забезпечення, так як воєнний стан триває 7 місяців.
Приписами частини 4 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Таким чином Основний Закон визначає, що за працю людина отримує заробітну плату.
Грошове забезпечення працівника Служби судової охорони є різновидом заробітної плати.
Приписами частини 1 статті 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком.
Водночас Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013 зробив такий правовий висновок.
«В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.»
Отже, до спірних правовідносин не поширюється строк звернення до суду.
Приписи пункту 1 Постанови зазнали ряд змін.
Для вирішення спору треба проаналізувати 4 редакції: первинну; від 24 березня 2022 року; від 08 липня 2022 року; від 19 липня 2022 року.
Первинна редакція зазначена вище за текстом.
Редакцією норми права від 24 березня 2022 року з'явився новий суб'єкт, якому виплачувалась додаткова винагорода.
«Внести зміну до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», доповнивши абзац перший після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». (Постанова Уряду України від 22 березня 2022 року №350).
Ним стала частина осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Редакцією норми права від 08 липня 2022 року уточнено кому з осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби виплачується додаткова винагорода.
«В абзаці першому: слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінити словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» (Постанова Уряду України від 01 липня 2022 року №754).
Словосполучення «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» стосується виключно осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, оскільки словосполучення «зазначеної Служби» вжито в однині.
07 липня 2022 року Уряд України прийняв Постанову №793 (далі - Постанова 2), якою змінено приписи пункту 1 Постанови.
Зміна: «в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»;
Постанова 2 набрала чинності 19 липня 2022 року.
Приписом пункту 2 Постанови 2 передбачено, що застосовується з 24 лютого 2022 року.
Характер зміни підзаконного нормативно-правового акту допускає зменшення розміру додаткової складової грошового забезпечення.
Постає запитання: на які правовідносини у часі поширює дію Постанова 2 (з 24 лютого чи з 19 липня 2022 року)?
Приписами частини 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином Постанова 2, яка є нормативно-правовим актом, не має зворотної дії у часі.
Тому регулює правовідносини, які склались з 19 липня 2022 року.
З 24 лютого по 18 липня 2022 року додаткова винагорода мала виплачуватись у розмірі 30000 грн щомісячно.
За загальним правилом нарахування відбувається пропорційно відпрацьованому часу (якщо особа відпрацювала 15 днів у місяці, то винагорода складає 15000 грн (30000 грн : 30 днів х 15 днів)).
Відсутність коштів та наказу про виплату, на яку особа набула право, не є підставою відмови у захисті порушеного права, оскільки держава, маючи можливість, не скасувала нормативно-правовий акт, що породжує право.
Що стосується правовідносин з 19 липня 2022 року, то суд зазначає наступне.
Припис пункту 1 Постанови (в редакції від 19 липня 2022 року).
«Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).»
У цей період додаткова винагорода не виплачувалась у зв'язку з відсутністю коштів, нормативно-правового акту, що встановлює параметри виплати (до 30000 грн), і наказу про виплату.
Приписами частини 1 статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Сутнісний зміст принципу розкрито у положеннях статті 6 КАС України.
Приписами частин 1 та 4 цієї норми права визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Отже, припис частини 4 статті 6 КАС Україні встановлює для суду заборону щодо відмови у задоволенні позову з підстави відсутності нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії, що визначають параметри виплати (до 30000 грн),
Припис частини 1 статті 6 КАС України змушує суд зробити висновок, що додаткова винагорода має нараховуватись і виплачуватись у сумі 30000 грн до появи згаданого нормативно-правового акту, акту індивідуальної дії або внесення змін до припису 1 Постанови.
Водночас суд повторює, що відсутність коштів та наказу про виплату, на яку особа набула право, не є підставою відмови у захисті порушеного права, оскільки держава, маючи можливість, не скасувала нормативно-правовий акт, що породжує право.
Захист порушеного права полягає у визнанні бездіяльності протиправною і зобов'язанні нарахувати й виплатити додаткову винагороду з урахуванням правового висновку суду.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про задоволення позову.
Сторони не понесли судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до приписів Постанови Уряду України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за період з 24 лютого по 26 серпня 2022 року.
Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Кіровоградській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до приписів Постанови Уряду України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за період з 24 лютого по 26 серпня 2022 року у сумі 30000 грн щомісячно пропорційно відпрацьованому часу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей