Справа № 761/16631/22
Провадження № 1-кп/761/2903/2022
26 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
представника потерпілого ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_10
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12022100020000976, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2022 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Добеле, Латвія, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
19 серпня 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва з Київської міської прокурори надійшов обвинувальний акт з відповідними додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100020000976 від 29 березня 2022 року.
Шевченківським районним судом м. Києва вказане кримінальне провадження було призначене до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
У судовому засіданні головуючим було поставлено на обговорення питання з приводу можливості призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 заявив суду клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав подальшого існування ризиків згідно ст. 177 КПК України, які було враховано при обранні запобіжного заходу на досудовому розслідуванні. Крім того, прокурор просив направити обвинувальний акт до Київського апеляційного суду для визначення підсудності вказуючи, що злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 був ним вчинений поза межами територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, однак, в силу вимог ч. 9 ст. 615 КПК України, оскільки досудове розслідування кримінального провадження було завершено ГУ НП у м. Києві, яке знаходиться на території Шевченківського району м. Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні було направлено саме до Шевченківського районного суду м. Києва.
Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та представник потерпілих ОСОБА_9, підтримали клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому, а також просили суд не направляти обвинувальний акт до Київського апеляційного суду для визначення підсудності. Оскільки зацікавленні в розгляді обвинувального акту в одному суді.
Захисники ОСОБА_7, та ОСОБА_8 заперечували, щодо клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, захисником ОСОБА_8 заявлено суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки ризики наведенні прокурором у клопотанні не підтвердженні, обвинувачений в повній мірі визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, а тому ризик переховування від суду необґрунтований, крім того має міцні соціальні зв'язки, а завдана шкода потерпілим частково була відшкодована, а тому на думку захисника достатньо відносно останнього застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Разом з тим, не заперечували, щодо направлення обвинувального акту для визначення підсудності.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку своїх адвокатів.
Заслухавши думку присутніх у судовому засіданні учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, про задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, а також вважає за необхідне матеріали даного кримінального провадження направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання визначення підсудності в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України під час підготовчого судового засідання, суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Як убачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_3 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України по проспекту М. Бажана у м. Києві, який територіально розташований в Дарницькому районі м. Києва, що свідчить про те, що на нього не поширюються юрисдикція Шевченківського районного суду м. Києва.
В той же час, у відповідності до ч. 9 ст. 615 КПК України (в редакції Закону № 2236- ІХ від 20 травня 2022 року) під час дії воєнного стану обвинувальні акти розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування.
Параграфом 1 Глави 24 КПК України встановлено форми закінчення досудового розслідування, однією із яких є звернення до суду із обвинувальним актом.
Обвинувальний акт був затверджений прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3, яка територіально розташована у Печерського районі м. Києва та на яку не поширюється юрисдикція Шевченківського районного суду м. Києва.
Крім того, у відповідності до ст. 615 КПК України (в редакції Закону № 2462- ІХ від 25 серпня 2022 року) встановлено, що під час дії воєнного стану обвинувальні акти скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Так, на момент звернення прокурора до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні з відповідними додатками за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, надалі Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України № 341/2022 від 22.05.2022 воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, а Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Із ч. 3 ст. 7 КПК України убачається, що зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом ІХ-1 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням наведеного, а також враховуючи, що суди, які розташовані у місті Києві, можуть здійснювати свої функції у повному обсязі та враховуючи в тому числі правила, визначені статтею34 КПК України, які визначають, що питання про направлення кримінального провадження з одного до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду, матеріали обвинувального акта в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, слід направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення вказаних матеріалів з Шевченківського районного суду м. Києва до іншого районного суду м. Києва для подальшого розгляду згідно з правилами територіальної підсудності.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Так, вирішуючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із урахуванням клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, суд враховує дані про особу ОСОБА_3 його вік, стан здоров'я, сімейний стан, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, а також відведену йому роль у вчиненні інкримінованого правопорушення, з урахуванням чого суддя не знаходить підстав для застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, оскільки враховуючи наявні ризики, підвищену суспільну-небезпеку інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, в даному випадку загальносуспільний інтерес переважає його інтереси на особисту свободу. Слід зазначити, що суддею не встановлено обставин, що за станом здоров'я обвинувачений не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.
Враховуючи, що стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених даних, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, суд приходить до висновку, що сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, свідчить, що на даний час тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, є непоправні наслідки вчиненого, оскільки, відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя та здоров'я є найвищою соціальною цінністю.
Доводи сторони захисту, не спростовують обґрунтованості необхідності та виправданості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не містять відомостей про обставини, які не були враховані під час вирішення питання про обрання та продовження строку його дії під час досудового слідства.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі особисте зобов'язання, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Разом з тим, суд вважає за необхідне визначити заставу обвинуваченому ОСОБА_3 як альтернативу тримання під вартою, в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків, згідно ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 32, 34, 177, 183, 314-316, 615 КПК України, суд,
Клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на особисте зобов'язання - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів.
Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» визначити до 24 листопада 2022 року включно.
Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу - в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 148 860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого, у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;
- утриматись від спілкування з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, визначених відповідно до ст. 194 КПК України, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження №12022100020000976 від 29.03.2022 року до Київського апеляційного суду - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12022100020000976 від 29.03.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з Шевченківського районного суду м.Києва на розгляд до іншого суду згідно правил територіальної підсудності.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення - в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_5