Справа № 761/28896/21
Провадження № 2/761/1466/2022
03 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд: стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 7000,00 грн. на дитину щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.05.2010 між позивачем та відповідачем укладено шлюб. Від шлюбу подружжя має дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 . 11.11.2019 між позивачем та відповідачем було розірвано шлюб. На думку позивача, відповідач є здоровим та працездатним, а тому має фінансову можливість сплачувати аліменти на утримання дитини. Позивач, утримуючи дитину самостійно, постійно несе значні витрати, тому вважає, що відповідач також має оплачувати утримання та догляд сина.
Ухвалою суду від 13.12.2021 було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.11.2019 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено.
Шлюб, зареєстрований 08 травня 2010 року Баланівською сільською радою Бершадського району Вінницької області за актовим записом №6 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвано.
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Таким чином, обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Статтею 182 СК України та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини встановлена статтею 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У цій статті закріплюється одна з характерних ознак батьківських прав та обов'язків - їх належність однаковою мірою обом батькам. Концепція рівності ґрунтується на одному з основних принципів сімейного права України - принципі рівності чоловіка та жінки.
Отже, на підставі викладеного, керуючись ст. 7 Сімейного кодексу України відповідно до якого - регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Оскільки позивачем не надано належного обґрунтування стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі саме 7000,00 грн, не доведено в повній мірі обставин, на які вона посилається у позовній заяві, не надано належних доказів на підтвердження можливості сплати відповідачен 7000,00 грн. щомісячно, суд, на підставі викладеного, керуючись ст. 7 Сімейного кодексу України відповідно до якого - регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, суд враховує матеріальне становище сторін, інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, зокрема те, що батьки в рівних частках зобов'язані утримувати дітей в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум, а також враховуючи матеріальне становище сторін, вважає, що з відповідача підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати винесення рішення та до повноліття дитини, з негайним стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, слід задовольнити частково.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
26.05.2022 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Скузь І.І. через канцелярію суду подано заяву про припинення представництва інтересів позивача адвокатом Мельник А.С., оскільки 23.05.2022 позивачем було підписано новий договір про надання правничої допомоги з адвокатом Скузь. І.І.
На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представником позивача надано копії Договору про надання правничої допомоги від 23.05.2022, Протокол погодження договірної ціни від 23.05.2022, Рахунок фактури №22/02 від 22.02.2022, Рахунок фактури №16/06 від 16.06.2022, Рахунок фактури №21/06 від 21.06.2022, Акт прийому наданої правничої (правової) допомоги від 21.06.2022.
Однак, суду не було надано квитанцію до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ про сплату витрат у сумі 45000,00 грн., що позбавляє суд перевірити під час ухвалення рішення проведення оплати гонорара та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, тому відмовляє у їх стягненні.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Зі змісту статті 12 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що складовою принципу змагальності сторін є, в тому числі, ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій, який несе кожна сторона.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України і Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 908, 00 грн.
Керуючись ст.ст. 182-184, 191 СК України, ст. ст. 81, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 279, 352 ЦПК України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 09.08.2021 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 908, 00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 03.10.2022.
Суддя: