Справа № 761/350/22
Провадження № 1-кп/761/2147/2022
09 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_5,
суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020101060000157 від 14.05.2020, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алма-Ати Республіки Казахстан, громадянина Республіки Казахстан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Алма-Ати Республіки Казахстан, громадянина Республіки Казахстан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_8,
прокурора - ОСОБА_9,
захисників - ОСОБА_10, ОСОБА_11,
обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перекладача - ОСОБА_12,
Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 146 КК України
Ухвалою суду від 26 липня 2022 року відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожного, було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 23 вересня 2022 року включно.
Прокурор в судовому засіданні оголосив письмові клопотання та просив продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , кожного, під вартою, обумовлюючи обставинами кримінального правопорушення, його ступенем тяжкості, наслідками його вчинення, даними, які характеризують обвинувачених та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, експертів та свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше, або продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується.
Захисник ОСОБА_10 заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказував, що не отримував копій клопотань прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно його підзахисних.
Захисник ОСОБА_11 у судовому засіданні заперечувала щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 . Просила суд звернути особливу увагу на те, що стан здоров'я ОСОБА_3 погіршується. Наголошувала на тому, що ОСОБА_3 не переховувався від органів слідства, намірів ухилятись в подальшому - також не має. Просила визначити її підзахисному розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав захисника.
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав захисника. Зазначив, що йому важко дихати, у нього каміння в нирках, болі в області живота. Просив суд посприяти у отриманні ним медичної допомоги.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисника, вказував, що неодноразово звертався із заявами щодо проведення йому медичного обстеження. Водночас наголошував, що у ДУ «Київський слідчий ізолятор» він не отримує необхідної медичної допомоги. Скаржився на болі у попереку та головний біль. Вказував, що має міцні соціальні зв'язки і просив визначити йому розмір застави.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст. 183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.
Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які утворюють сукупність тяжких та особливо тяжких злочинів, покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років із конфіскацією майна, яка може бути призначена обвинуваченим у разі доведення їх винуватості, та усвідомлення ними цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, вчинити нове кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому вони обвинувачуються.
При цьому колегією суддів у контексті вирішення питання, щодо наявності ризику вчинити нове кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому вони обвинувачуються, враховується, що в рамках інших кримінальних проваджень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожен окремо, підозрюються у вчиненні умисних кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, зокрема таких, які пов'язані із застосуванням насильства.
При цьому суд нагадує про те, що свідки та потерпілі у кримінальному провадженні не були допитані в судовому засіданні, оскільки така стадія судового розгляду ще не настала, а тому існує висока ймовірність настання ризику вчинення незаконного тиску на останніх.
Крім того, колегія суддів вважає за потрібне окремо зупинитись на доводах захисника ОСОБА_10 щодо того, що йому не було вручено копії клопотань прокурора про продовження строку тримання щодо його підзахисних - обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. При цьому, до клопотання додаються: копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
При цьому, суд бере до уваги, що чинним КПК прямо не передбачено обов'язку прокурора заздалегідь надсилати захисникові копію клопотання. Водночас така вимога випливає з права обвинуваченого на справедливий суд, зокрема на належний захист професійним та підготовленим до розгляду клопотання захисником
Разом із тим до клопотання долучено належним чином засвідчені документи про направлення прокурором електронної копії клопотання на електронну пошту захисника ОСОБА_10
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.
Згідно з п. 3.1.4. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №26 від«17» грудня 2012 року, до ЄРАУ вносяться відомості про адреси робочих місць адвоката (із зазначенням основної та/або додаткових адрес робочого місця), номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти.
В матеріалах кримінального провадження (т. 4 а.с. 1) міститься витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, відповідно до якого адреса електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_4 » належить адвокатові ОСОБА_4 і є офіційним засобом зв'язку з останнім.
Таким чином заява захисника ОСОБА_10 про неможливість розгляду клопотань про продовження запобіжних заходів стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з підстав невручення захисникові копій відповідних клопотань, не відповідає дійсності та не підлягає задоволенню.
З'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожного окремо, на які послався прокурор у своєму виступі, обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та чи переважають характеризуючі дані щодо осіб обвинувачених ці ризики, колегія суддів враховує, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
Враховуючи наявні ризики, колегія суддів доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинувачених на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
Висунення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожному окремо обвинувачення у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичні обставини за яких їм інкримінується вчинення цих правопорушень та наслідки їх вчинення, міра покарання, яка загрожує кожному з них у разі визнання винуватими у скоєнні цих кримінальних правопорушень, у сукупності свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у разі застосування до кожного більш м'якого запобіжного заходу.
Отже, колегія суддів, розглянувши питання про можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо кожного з обвинувачених та оцінивши доводи кожної сторони, з урахуванням наведених вище доводів, прийшла до обґрунтованого висновку про те, що прокурором доведено, що при застосуванні до кожного обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не можна буде запобігти вказаним ризикам.
Висунення ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичні обставини за яких йому інкримінується вчинення цих правопорушень та наслідки їх вчинення, міра покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєнні цих кримінальних правопорушень, у сукупності з даними про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який не має зареєстрованого місця проживання в Україні, є громадянином іншої держави, відсутність у суду даних про сталі соціальні зв'язки останнього, свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинуваченого ОСОБА_1 у разі застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу.
Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_1 , не спростовують можливих ризиків неправомірної його поведінки.
А тому на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_1 .
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_1 для запобігання ризикам, наведеним вище.
Висунення ОСОБА_2 обвинувачення у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичні обставини за яких йому інкримінується вчинення цих правопорушень та наслідки їх вчинення, міра покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєнні цих кримінальних правопорушень, у сукупності з даними про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який не має зареєстрованого місця проживання в Україні, є громадянином іншої держави, відсутність у суду даних про сталі соціальні зв'язки останнього, свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинуваченого ОСОБА_2 у разі застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу.
Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_2 , не спростовують можливих ризиків неправомірної його поведінки.
А тому на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_2 .
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_2 для запобігання ризикам, наведеним вище.
Висунення ОСОБА_3 обвинувачення у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичні обставини за яких йому інкримінується вчинення цих правопорушень та наслідки їх вчинення, міра покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєнні цих кримінальних правопорушень, у сукупності з даними про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинуваченого ОСОБА_3 у разі застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу.
Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_3 , перебування його у шлюбі, наявність на утриманні малолітньої дитини, постійного місця проживання, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
А тому на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_3 .
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_3 для запобігання ризикам, наведеним вище
Відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Суд при вирішенні питання щодо можливості визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом, враховує фактичні обставини кримінальних правопорушень, інкримінованих кожному з обвинувачених, поєднаних із насильством та погрозою застосування насильства, а також підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України щодо високого ступеню ризику ухилення обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожного, від суду з урахуванням в тому числі даних про особу кожного обвинуваченого.
З урахуванням наведеного, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні для обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожного.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом також враховуються вік та стан здоров'я кожного з обвинувачених, відомості щодо соціальних та сімейних зв'язків.
Об'єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в умовах тримання під вартою - відсутні.
При цьому щодо тверджень захисника ОСОБА_11 та обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про неможливість забезпечення обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належної медичної допомоги в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» суд нагадує, що питання щодо наявності чи відсутності таких обставин вже досліджувалось судом під час розгляду даного провадження, при цьому кожного разу судом наголошується на тому, що право обвинувачених на належну медичну допомогу в жодному разі не ставиться під сумнів колегією суддів і так само не може ставитись під сумнів іншими учасниками кримінального провадження, більш того, з метою дотримання такого права, як вже неодноразово зазначалось колегією суддів раніше - суд готовий сприяти усіма можливими способами забезпеченню обвинуваченим повної, своєчасної та необхідної медичної допомоги в межах своїх повноважень, визначених чинним КПК України.
Так, діючим законодавством України передбачено охорону прав осіб, які утримуються під вартою, в тому числі право на належну медичну допомогу, обов?язок забезпечення якої покладено на адміністрацію місць попереднього ув?язнення.
Зокрема, відповідно до статті 1 Закону України «Про попереднє ув?язнення» тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Згідно статті 11 цього Закону медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
За змістом вимог статті 21 вказаного Закону адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, зокрема, забезпечити належну охорону та режим тримання осіб, взятих під варту; створити особам, взятим під варту, необхідні житлово-побутові умови відповідно до встановлених норм, забезпечити їх харчуванням та медичним обслуговуванням.
Таким чином необхідність надання ОСОБА_2 або ОСОБА_3 необхідної спеціалізованої медичної допомоги чи додаткового медичного обстеження поза межами медичної частини Київського СІЗО, не унеможливлює утримання обвинувачених під вартою, натомість зобов'язує адміністрацію Державної установи «Київській слідчий ізолятор» забезпечити ув?язненим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належне медичне обслуговування та надання медичної допомоги у обсязі, необхідному для дотримання прав останніх, гарантованих статтею 49 Конституції України та статтею 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
При цьому, питання щодо стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_2 вже перевірялось судом під час розгляду даного кримінального провадження та є предметом постійної уваги з боку суду.
Так, судом направлявся відповідний запит до ДУ «Київський слідчий ізолятор» та філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області, в якому судом вимагалось провести обвинуваченому ОСОБА_2 належне медичне обстеження та, у випадку потреби, надати останньому необхідну медичну допомогу.
Разом з тим, у відповідь на такі вимоги суду, від філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області 18.07.2022 року надійшов лист про те, що стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_2 розцінюється як задовільний. Стаціонарного лікування як в умовах Київської міської медичної частини так і в лікарняних закладах МОЗ України він не потребує. За станом здоров'я може брати участь в судових засіданнях без обмежень. При цьому у суду немає підстав піддавати сумніву якість чи повноту такого висновку начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області, оскільки саме філія ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області» забезпечує постійне надання медичної допомоги особам, які утримуються в ДУ «Київський слідчий ізолятор» та здійснює контроль за їх здоров'ям, а тому фахівці філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області» знаходяться у кращому становищі, щоб надавати оцінку стану здоров'я, чи призначати лікування обвинуваченому ОСОБА_2 , а докази чи аргументи, що вони діяли недобросовісно, відсутні (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Гук проти України» [Комітет] (Guk v. Ukraine) [Committee], заява № 16995/05, пункт 72, від 08 грудня 2016 року, «Комаров проти України» [Комітет] (Komarov v. Ukraine) [Committee], заява № 4772/06, пункт 117, від 19 січня 2017 року, та «Садков проти України» (Sadkov v. Ukraine), заява № 21987/05, пункт 85, від 06 липня 2017 року).
Водночас, враховуючи нові скарги обвинуваченого ОСОБА_2 на стан його здоров'я, а також доводи захисника ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_3 , про те, що наразі у обвинуваченого ОСОБА_3 погіршується стан здоров'я, колегія суддів, з метою забезпечення дотримання прав обвинувачених, вважає за необхідне зобов?язати начальника філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області та начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор», іншої установи попереднього ув?язнення за місцем утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , негайно забезпечити додержання права ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , кожного окремо, на належну медичну допомогу, зокрема в частині проведення медичного обстеження кожного з зазначених осіб, та забезпечення можливості відповідного лікування згідно встановленого діагнозу, у зв?язку із чим надає свою згоду на етапування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кожного окремо, до відповідного медичного закладу для надання медичної допомоги згідно призначень лікаря. Про вжиті заходи повідомити суд.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожного обвинуваченого слід встановити до 07 листопада 2022 року включно.
Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 07 листопада 2022 року включно.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 07 листопада 2022 року включно.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 07 листопада 2022 року включно.
Зобов?язати начальника філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області та начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор», іншої установи попереднього ув?язнення за місцем утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , негайно забезпечити додержання права ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , кожного окремо, на належну медичну допомогу, зокрема в частині проведення медичного обстеження кожного з зазначених осіб, та забезпечення можливості відповідного лікування згідно встановленого діагнозу, у зв?язку із чим надає свою згоду на етапування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кожного окремо, до відповідного медичного закладу для надання медичної допомоги згідно призначень лікаря. Про вжиті заходи повідомити суд.
Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи «Київський слідчий ізолятор», філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області.
Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченими, їх захисниками.
Повний текст ухвали оголосити 13 вересня 2022 року о 13 год. 50 хв.
Судді: