Справа № 761/13181/22
Провадження № 3/761/4708/2022
16 вересня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Притула Наталія Григорівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, громадянки:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та встановлено в судовому засіданні, 18.06.2022 року о 17 год. 05 хв. в м. Києві, по вул. Стрілецькій, 4, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «КІА», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснила ДТП з транспортним засобом «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_2 та залишила місце події, чим порушила пункт 2.10а ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в порушенні ПДР не визнала. 05.09.2022 року до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких вона зазначає, що залишила місце пригоди неумисно, оскільки їй невідкладно необхідно було передати ліки своєму батьку, який на той момент перебував на стаціонарному лікуванні.
В судовому засідання, яке відбулось 05.09.2022 року ОСОБА_2 зазначив, що на його думку в діях ОСОБА_1 є порушення п.2.10.а ПДР України, оскільки вона місце пригоди залишила. В той час ОСОБА_1 називала іншу причину для залишення місця приходи - похорони. Як зазначено в поясненнях ОСОБА_2 , наданих в день пригоди, коли він о 17:35 підійшов до власного автомобіля, автомобіля «КІА», державний номерний знак НОМЕР_1 не було на місці пригоди, водій лише залишила номер телефону. Водій автомобіля «КІА», державний номерний знак НОМЕР_1 прибула на місце пригоди через 30 хв. після прибуття працівників поліції. При спілкуванні з ОСОБА_1 по телефону, вона повідомляла «Я не хотіла, розбирайтесь самі». Однак коли вона дізналась про приїзд поліції, повернулась на місце пригоди.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 2.10а ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо- транспортної пригоди особами, до якої вони причетні.
Відповідно до Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати швидку медичну допомогу, а якщо це неможливо, звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; г) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г", відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також стан транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Суб'єкт адміністративного проступку - фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
У власних поясненнях ОСОБА_1 зазначала, що вона вимушена була залишити місце пригоди. У поясненнях суду вона зазначила для того, щоб довезти ліки батьку, однак в день пригоди вона пояснила, що поспішала на похорон. В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечувала що вона надавала такі пояснення в день пригоди.
Крім того варто зазначити, що в поясненнях, які ОСОБА_1 надала в день пригоди, залишення місця пригоди вона пояснила що поспішала на важливу зустріч і заважала проїзду по вулиці, вона від'їхала до сусідньої вулиці.
В той же час діюче законодавство не надає можливості водію, на його розсуд залишати місце пригоди, обгрунтовуючи різними причинами.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, враховуючи зазначене вище, вина ОСОБА_1 у порушенні п.2.10.а ПДР України підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, поясненнями ОСОБА_2 та власними поясненнями ОСОБА_1 .
Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушником за адміністративне правопорушення, не встановлено.
З огляду на вищевикладене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення у вигляді штрафу.
Крім того, у відповідності до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 496,20 грн., оскільки судом не встановлено підстав для звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 122-4 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Строк пред'явлення до виконання даної постанови три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови через Шевченківський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Н.Г. Притула