ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.10.2022Справа № 910/4669/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта"
про стягнення 48 840,82 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" про стягнення 48 840,82 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплатив страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому отримав право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки особа, яка є винною в ДТП, є працівником відповідача, з останнього позивач і просить стягнути суму страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження сторін.
Як вбачається з матеріалів справи поштові відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі були вручені сторонам у справі.
Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
02.07.2020 між ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" та ТОВ "Віаком" було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0101-20-00342, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався відшкодувати матеріальну шкоду заподіяну страхувальнику транспортного засобу Ford Tourneo Connect, днз НОМЕР_1 .
27.10.2020 у місті Києві на проспекті Відрадному відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Ford Tourneo Connect, днз НОМЕР_1 , та за участю мопеда Strongmen, б/н, під керуванням ОСОБА_1 .
Вищезазначена ДТП сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху водієм мопеда Strongmen, б/н, яким керував ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 05.03.2021 у справі №760/2531/21.
16.11.2020 ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" на підставі акту огляду транспортного засобу від 28.10.2020, рахунку на оплату від 10.11.2020, страхового акту №ДККА-73596 від 16.11.2020 та розрахунку суми страхового відшкодування, здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 48 840,82 грн, що підтверджується платіжним дорученням №28349 від 16.11.2020.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , який керував мопедом Strongmen, б/н, перебував при виконанні трудових обов'язків та у трудових відносинах з ТОВ "Нова пошта", а тому особою, відповідальною за збитки, відповідно до ст. 1188 ЦК України є відповідач.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Нормами ст. 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 988 ЦК України встановлено обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування у встановлений договором строк.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за договором страхування транспортного засобу у зв'язку із настанням страхового випадку, на виконання умов договору, виплатив страхове відшкодування в розмірі 48 840,82 грн.
За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Частинами 1 та 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм (Постанова Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №426/16825/16-ц).
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.
Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття, зокрема, перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.
Позивач зазначає, що оскільки винна у ДТП особа на час вчинення ДТП перебувала у трудових відносинах з відповідачем та виконувала свої трудові обов'язки, саме відповідач має відшкодовувати завдану шкоду.
На підтвердження зазначених доводів позивач долучив до матеріалів справи довідку, видану ТОВ "Нова пошта" від 01.06.2021 за №3412.
Із змісту довідки ТОВ "Нова пошта" від 01.06.2021 №3412 вбачається, що ОСОБА_1 , дійсно працював на посаді Водій мототранспортних засобів Ділянка пішої логістики (Захід) (Київ) у період з 20.10.2020 по 17.11.2020.
Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на момент вчинення ДТП ОСОБА_1 виконував свої трудові обов'язки, на транспортному засобі (мопеді), власником якого є відповідач, до матеріалів справи не додано.
Окрім того, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують обставини вчинення спірної ДТП.
Отже, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів виконання винною особою своїх трудових обов'язків під час вчинення ДТП, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність підстав для покладення відповідальності на відповідача, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за покладаються на позивача.
Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" про стягнення 48 840,82 грн.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна