ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.08.2022Справа № 910/8451/21
За позовом Державного підприємства «Гарантований покупець»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення 7 960 851 697,95 грн
Суддя Шкурдова Л.М.
Секретар с/з: Лисенко А.І.
Представники: згідно з протоколом судового засідання
Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/8451/21 за позовом Державного підприємства «Гарантований покупець» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 7 960 851 697,95 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №0414-09051/52/01 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 26.06.2019 щодо оплати послуги за квітень-липень 2020 року, в зв'язку з чим позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 4 005 100 961,23 грн пені, 1 525 648 878,72 грн 7% штрафу, 585 224 968,41 грн 3% річних та 1 844 876 889,59 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 відкрито провадження у справі №910/8451/21 за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що Законом України «Про ринок електричної енергії» не передбачено зобов'язання відповідача здійснювати витрати на виконання спеціальних обов'язків з інших джерел, аніж отримана плата за послуги з передачі електричної енергії за встановленим тарифом. Відповідач зазначив, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) не було передбачено достатні витрати відповідача на виконання спеціальних обов'язків у структурі тарифу на послуги з передачі електроенергії, що спричинило затримку оплати відповідачем послуги за спірним договором. Окрім того, відповідач вказав, що позивачем допущено помилки у розрахунках штрафних санкцій та інфляційних втрат.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві.
В підготовчому засіданні 06.07.2021 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі №910/8451/21 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - НКРЕКП.
Від НЕК «Укренерго» до суду надійшли заперечення щодо відповіді на відзив, в яких відповідач наголошував на безпідставності позовних вимог.
Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду.
Позивач також подав письмові пояснення, в яких зазначив, що за умовами спірного договору відповідач зобов'язався оплатити надану послугу, а посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини, не може братися до уваги, оскільки відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від виконання договірних зобов'язань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення комплексної судової економічної експертизи; закрито підготовче провадження у справі №910/8451/21 та призначено розгляд справи по суті.
Відповідачем подано письмові пояснення щодо заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог та відповіді на заперечення, до яких додано здійснений відповідачем розрахунок пені, штрафу та інфляційних втрат, а також клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 суд постановив повернутися на стадію підготовчого провадження, зупинити провадження у справі №910/8451/21 до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/3670/21.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі №910/8451/21 ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.21 скасовано, справу повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2022 поновлено провадження у справі №910/8451/21.
Позивач подав до суду письмові пояснення щодо заперечень відповідача проти позовних вимог, а також щодо заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.
В судовому засіданні 30.08.2022 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
26.06.2019 Державним підприємством «Гарантований покупець» (постачальник послуг) і Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (замовник) укладено договір №0414-09051/52/01 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (далі - Договір).
Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2019 № 321 Державне підприємство «НЕК «Укренерго» перетворено на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго»), 100% акцій якого належать державі та не підлягають відчуженню, затверджено статут новоутвореного підприємства. Зазначеним Наказом визначено, що НЕК «Укренерго» є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків Державного підприємства «НЕК «Укренерго».
Сторонами 29.08.2019 укладено додаткову угоду №579/01 до Договору, за умовами якої правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) ДП «НЕК «Укренерго» за Договором є НЕК «Укренерго».
Відповідно до п. 1.1 Договору для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених Договором.
Згідно з п.1.2 Договору замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов Договору.
Вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальником послуг (пункт 2.1 Договору).
За приписами п. 3.3 Договору замовник зобов'язаний, зокрема, у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої Регулятором.
Договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 01.01.2030 (пункт 7.1 Договору).
Відповідно до п.12.4 Порядку з урахуванням умов цієї глави гарантований покупець протягом перших п'яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та направляє оператору системи передачі (ОСП) два примірники акта приймання-передачі, підписані зі своєї сторони. Після отримання двох примірників акта купівлі-продажу, підписаних зі сторони гарантованого покупця, ОСП направляє гарантованому покупцю протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, примірник акта приймання-передачі, підписаний зі своєї сторони уповноваженою особою. За наявності в ОСП зауважень до акта приймання-передачі, наданого гарантованим покупцем, ОСП повідомляє письмово про це гарантованого покупця.
Згідно з п. 12.5 Порядку після отримання від ОСП акта купівлі-продажу, підписаного з його сторони, гарантований покупець протягом одного робочого дня з дати його отримання надає Регулятору розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження.
Пунктом 12.7 Порядку передбачено, що у разі перерахунку гарантованим покупцем вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел укладається акт коригування до акта приймання-передачі з ОСП.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було підписано акти приймання-передачі та акти коригування наданих послуг за квітень-липень 2020 року, розмір вартості якої затверджений НКРЕКП, а саме:
- за квітень 2020 року - акт № 4 від 30.04.2020 (далі - Акт №4), відповідно до якого загальна вартість послуги за квітень 2020 року становила 3 961 130 557, 98 грн (з ПДВ); в подальшому до Акта № 4 внесено коригування вартості наданої послуги за квітень 2020 року; відповідно до акта коригування від 25.05.2020 до Акта №4 загальна вартість послуги за квітень 2020 склала 5 932 855 326, 58 грн (з ПДВ), що затверджена постановою НКРЕКП від 27.05.2020 №995; відповідно до акта коригування від 03.11.2020 до Акта № 4 загальна вартість послуги за квітень 2020 року становила 5 932 884 815,02 грн (з ПДВ), що затверджена постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2414;
- за травень 2020 року - акт №5 від 31.05.2020 (далі - Акт №5), відповідно до якого загальна вартість послуги за травень 2020 року становила 3 532 937 671,40 грн (з ПДВ); в подальшому до Акта №5 внесено коригування вартості наданої послуги за травень 2020 року; відповідно до акта коригування від 16.06.2020 до Акта №5 загальна вартість послуги за травень 2020 року склала 5 204 868 935,06 грн (з ПДВ), що затверджена постановою НКРЕКП від 24.06.2020 №1211; відповідно до акта коригування від 16.11.2020 до Акта №5 загальна вартість послуги за травень 2020 року становила 5 205 758 015,36 грн (з ПДВ), що затверджена постановою НКРЕКП від 09.12.2020 № 2414;
- за червень 2020 року - акт №6 від 30.06.2020 (далі - Акт №6), відповідно до якого загальна вартість послуги за червень 2020 року становила 3 899 135 558,60 грн (з ПДВ); в подальшому до Акта №6 внесено коригування вартості наданої послуги за червень 2020 року; відповідно до акта коригування від 30.06.2020 до Акта №6 загальна вартість послуги за червень 2020 року склала 5 095 823 259,56 грн (з ПДВ), що затверджена постановою НКРЕКП від 22.07.2020 №1435; відповідно до акта коригування від 23.11.2020 до Акта №6 загальна вартість послуги за червень 2020 становила 5 095 890 647,86 грн (з ПДВ), що затверджена постановою НКРЕКП від 13.01.2021 №24;
- за липень 2020 року - акт №7 від 31.07.2020 (далі - Акт №7); відповідно до якого загальна вартість послуги за липень 2020 року становить 4 650 751 603,96 грн. (з ПДВ); в подальшому до Акта №6 внесено коригування вартості наданої послуги за липень 2020 року; відповідно до акта коригування від 31.07.2020 загальна вартість послуги за липень 2020 року склала 5 561 436 460,54 грн (з ПДВ), що затверджена постановою НКРЕКП від 19.08.2020 №1600; відповідно до акта коригування від 11.12.2020 до Акта №7 загальна вартість послуги за липень 2020 склала 5 561 837 361,41 грн (з ПДВ), що затверджена постановою НКРЕКП від 13.01.2021 №24.
Відповідно до п. 12.6 Порядку протягом одного робочого дня з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, ОСП здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100% оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою НКРЕКП від 27.05.2020 №995 затверджено розмір вартості послуги, наданої ДП «Гарантований покупець» у квітні 2020 року, а відтак відповідач був зобов'язаний оплатити послугу 28.05.2020.
Однак НЕК «Укренерго» здійснило оплату послуги, наданої у квітні 2020 року, з порушенням визначених строків, а саме: 40 000 000,00 грн на підставі платіжного доручення від 29.05.2020 №2140, 220 723 200,00 грн на підставі платіжного доручення від 15.07.2020 №1112, 200 000 000,00 грн на підставі платіжного доручення від 22.07.2020 №368, 200 000 000,00 грн на підставі платіжного доручення від 29.07.2020 №1249, 240 000 000,00 грн на підставі платіжного доручення від 31.07.2020 №20, 278 848 657,14 грн на підставі платіжного доручення від 28.01.2021 №4, 1 250 000 000,00 грн на підставі платіжного доручення від 05.02.2021 №290, 3 000 000 000,00 грн на підставі платіжного доручення від 31.03.2021 №2, 503 312 957,88 грн.
Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 №1211 затверджено розмір вартості послуги, наданої ДП «Гарантований покупець» у травні 2020 року, а відтак відповідач був зобов'язаний оплатити послугу 25.06.2020.
Разом з тим, відповідач здійснив оплату послуги, наданої у травні 2020 року, з порушенням визначених строків, а саме: 10 000 000,00 грн на підставі платіжного доручення від 02.06.2020 №2460, 496 687 042,12 на підставі платіжного доручення від 29.04.2021 №4, 4 699 070 973,24 грн на підставі платіжного доручення від 11.11.2021 №301
Постановою НКРЕКП від 22.07.2020 №1435 затверджено розмір вартості послуги, наданої ДП «Гарантований покупець» у червні 2020 року, а відтак відповідач був зобов'язаний оплатити послугу 23.07.2020.
Однак НЕК «Укренерго» здійснило оплату послуги, наданої у червні 2020 року, з порушенням визначених строків, а саме: 10 000 000,00 грн на підставі платіжного доручення від 17.06.2020 №1332, 16 182 800,00 грн на підставі платіжного доручення від 15.07.2020 №1113, 5 069 707 847,86 грн на підставі платіжного доручення від 11.11.2021 №300.
Постановою НКРЕКП від 19.08.2020 №1600 затверджено розмір вартості послуги, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2020 року, а відтак відповідач був зобов'язаний оплатити послугу 20.08.2020.
Відповідач здійснив оплату послуги, наданої у липні 2020 року, з порушенням визначених строків, а саме: 13 094 000,00 грн на підставі платіжного доручення від 15.07.2020 №1114; 5 548 743 361,41 грн на підставі платіжного доручення від 11.11.2021 №5.
В зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг, наданих у квітні-липні 2020 року, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 4 005 100 961,23 грн пені, 1 525 648 878,72 грн 7% штрафу, 585 224 968,41 грн 3% річних та 1 844 876 889,59 грн інфляційних втрат.
Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань за Договором в частині оплати послуги за квітень-липень 2020 року.
Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У п.4.3 Договору сторони погодили, що у разі порушення замовником зобов'язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення; додатково сплачується штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення пені, позивач посилався на те, що Договір укладений у повній відповідності до Типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 зі змінами та доповненнями. Зазначений Типовий договір містить пункт 4.3 у редакції наведений вище. Позивач зазначив, що стаття 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» є спеціальною по відношенню до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а відтак вона має пріоритет у застосуванні при вирішенні даного спору.
Відповідно до ч.7 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат гарантованого покупця на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною гарантований покупець надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Така послуга надається гарантованим покупцем протягом строку дії «зеленого» тарифу та строку дії підтримки виробників, які за результатами аукціону набули право на таку підтримку, відповідно до типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, форма якого затверджується Регулятором.
Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 затверджено Типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, пунктом 4.3 якого передбачено сплату замовником пені в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Як вбачається зі змісту ч.7 ст. 65 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» вона не містить положень, які б регулювали питання відповідальності за порушення договірних зобов'язань, в тому числі щодо встановлення розміру пені.
Отже, граничний розмір пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, визначений Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а відтак при визначені розміру відповідальності за невиконання грошових зобов'язань пріоритет мають норми Закону, а не положення договору.
Позивачем нараховано пеню у загальному розмірі 4 005 100 961,23 грн, з яких: 1 091 645 380,72 грн - за квітень 2020 року, 952 504 352,22 грн - за травень 2020 року, 937 632 086,35 грн - за червень 2020 року та 1 023 319 141,94 грн - за липень 2020 року.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд встановив, що періоди нарахування визначені позивачем правильно, проте суми пені розраховані неправильно, оскільки позивачем безпідставно не враховано положення ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Разом з тим, відповідачем надано контр-розрахунок пені, відповідно до якого загальна сума пені за визначені позивачем періоди становить 1 281 114 653,59 грн. При цьому, відповідачем враховано, що граничний розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
Перевіривши контр-розрахунок відповідача, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, в зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню на суму 1 281 114 653,59 грн.
Враховуючи те, що відповідач прострочив оплату послуг понад 30 днів, позивачем на підставі п. 4.3 Договору нараховано штраф у загальній сумі 1 525 648 878,72 грн, з яких: 415 299 872,86 грн - за квітень 2020 року, 364 340 825,45 грн - за травень 2020 року, 356 707 628,17 грн - за червень 2020 року та 389 300 552,24 грн - за липень 2020 року.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що позивачем нараховано штраф на всю суму вартості послуги, тоді як п. 4.3 Договору передбачено сплату штрафу у розмірі 7% від вартості неоплачених послуг.
Судом також перевірено наданий відповідачем контр-розрахунок штрафу, відповідно до якого загальний розмір штрафу за прострочення виконання зобов'язань з оплати послуг, наданих в квітні-липні 2020 року, становить 1 519 399 502,72 грн, та встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% підлягають задоволенню частково на суму 1 519 399 502,72 грн.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на правові висновки Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 20.11.2020 у справі 910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця , індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця , а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд визнає їх обґрунтованими та арифметично правильними, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 585 224 968,41 грн 3% річних та 1 844 876 889,59 грн інфляційних втрат.
Твердження відповідача про безпідставність заявлених позивачем вимог про стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати послуг суд визнає недоведеними та необґрунтованими.
Так, згідно з укладеним між сторонами Договором відповідач взяв на себе обов'язок у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої позивачем та затвердженої регулятором, у порядку, визначеному відповідно до вимог Порядку, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.
Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини, не може бути прийняте судом, оскільки недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов'язань.
Договір, який укладений між позивачем та відповідачем є двостороннім, в якому не передбачено можливість невиконання зобов'язання, в тому числі уникнення відповідальності у зв'язку з невиконанням зобов'язання третіх осіб перед відповідачем. Договір містить імперативну норму щодо відповідальності відповідача перед позивачем в разі невчасної оплати послуг.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними доказами відсутність своєї вини та, відповідно, необхідність звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання в розумінні ст. 614 ЦК України.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру пені і штрафу на 99% суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
В обґрунтування наявності підстав для зменшення неустойки відповідач посилався на наявність об'єктивних причин, які перешкоджали виконанню відповідачем зобов'язання у встановлений строк, зокрема на те, що НКРЕКП не було передбачено достатніх витрат відповідача на виконання спеціальних обов'язків у структурі тарифу на послуги з передачі електроенергії. Відповідач також зазначив, що позивачем не надано доказів завдання йому збитків відповідачем у розумінні ст.22 ЦК України.
Позивач заперечив проти задоволення клопотання про зменшення штрафних санкцій, зазначивши, що в зв'язку з несплатою відповідачем вартості послуги у 2020 році ДП «Гарантований покупець» не розрахувалося у повному обсязі з виробниками за «зеленим» тарифом, а також не мало можливості здійснити своєчасні розрахунки з ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго», що призвело до ініціювання судових проваджень проти ДП «Гарантований покупець».
Судом враховано, що позивачем зобов'язання виконувались належним чином, проте відповідачем систематично допускались прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати послуг. При цьому матеріали справи не містять доказів, що підтверджують наявність обставин, які є підставою для зменшення штрафних санкцій у визначеному відповідачем розмірі.
Враховуючи наведене, на переконання суду у даному випадку відповідач не довів винятковості випадку та наявності умов, що можуть бути підставою для зменшення розміру неустойки, а відтак в задоволенні клопотання про зменшення розміру пені і штрафу на 99% слід відмовити.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236-240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, код ЄДРПОУ 43068454) 1 281 114 653 (один мільярд двісті вісімдесят один мільйон сто чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят три) грн 59 коп. - пеня, 1 519 399 502 (один мільярд п'ятсот дев'ятнадцять мільйонів триста дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот дві) грн 72 коп. - штраф, 585 224 968 (п'ятсот вісімдесят п'ять мільйонів двісті двадцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн 41 коп. - 3% річних, 1 844 876 889 (один мільярд вісімсот сорок чотири мільйони вісімсот сімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн 59 коп. - втрат від інфляції, 522 020 (п'ятсот двадцять дві тисячі двадцять) грн 08 коп. - витрати зі сплати судового збору.
3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Людмила ШКУРДОВА
Дата складення тексту рішення: 04.10.2022