ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
03.10.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/457/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001
адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094
представник позивача: Савіхіна Анастасія Миколаївна
вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094
до відповідача: фізичної особи-підприємця Патригури Сергія Степановича
АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в розмірі 72 755 грн 63 коп.
ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Патригури Сергія Степановича про стягнення заборгованості за договором №б/н від 02.01.2019 в розмірі 72 755 грн 63 коп., з яких: 47 153 грн 88 коп. - заборгованість за кредитом, 25 601 грн 75 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
До позовної заяви приєднано клопотання б/н від 07.06.2022 (вх.№7786/22 від 23.06.2022) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2022, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Копії ухвали від 26.07.2022, направлені сторонам за юридичними адресами, вказаними в позовній заяві, що відповідають даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, отримано позивачем 04.08.2022, від відповідача копія ухвали повернулася до суду з відміткою Укрпошти 06.08.2022 "адресат відмовився".
Згідно з п.1, п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.
Таким чином, відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2022 про відкриття провадження у справі є 06.08.2022.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.
Щодо підсудності даної справи.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України (далі - ГК України), громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України).
З аналізу вказаних норм права убачається, що фізичні особи, які на час пред'явлення до них позову не є підприємцями, можуть бути відповідачами в господарському суді. Припинення підприємницької діяльності однієї із сторін до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, але лише в тому випадку, якщо спірні правовідносини виникли за наслідком її господарської діяльності.
Предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 02.01.2019.
Станом на 02.01.2019 Патригура Сергій Степанович зареєстрований, як фізична особа-підприємець.
Господарська діяльність Патригурою Сергієм Степановичем була припинена 11.10.2021, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (номер запису 2001060060001004843) .
За наведених обставин та правових норм, позивач обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу, як ФОП не припинилися.
Зазначена правова позиція також викладена у постановах Великої палати Верховного Суду: від 04 березня 2020 року року у справі № 299/451/19, від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18.
Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в порядку та на умовах, які зазначені в заяві на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", у зв'язку із чим у відповідача станом на 27.05.2022 виникла заборгованість в розмірі 72 755 грн 63 коп., з яких: 47 153 грн 88 коп. - заборгованість за кредитом, 25 601 грн 75 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке:
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
02.01.2019 фізичною особою-підприємцем Патригурою Сергієм Степановичем (клієнт, відповідач) за допомогою електронного цифрового підпису підписано заявку на отримання послуг - "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" (а.с.11-12).
За умовами вказаної заявки, Патригурі С.С. надано овердрафтовий кредит; встановлено мінімальний розмір ліміту: 10 000 грн; максимальний розмір ліміту: 75 000 грн; розмір відсоткової ставки: 30%; розмір щомісячної комісії (в т.ч. в пільговий період): 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць; пільговий період: 55 днів; термін користування кредитом: 12 місяців.
Підписанням вищевказаної заяви ФОП Патригура С.С. на підставі ст.634 Цивільного Кодексу України у повному обсязі приєднався до Умов та правил надання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "Приватбанк" у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із завою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.
Підписанням цієї заявки клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи - підприємця "Підприємницький". Розмір ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбаченій внутрішніми нормативними документами Банку. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом цієї заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.
До матеріалів справи позивачем приєднано витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови та Правила) (а.с.13-19).
Відповідно до п. 3.2.6.1.1. Умов та Правил банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок клієнта на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови або Договір) в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.
Пунктом 3.2.6.1.4. Умов та Правил передбачено, що клієнт приєднується до договору шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та заявки на отримання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи - підприємця "Підприємницький" в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису, що разом з цими Умовам та Правилами становлять кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до послуги шляхом підписання заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту.
Згідно з п. 3.2.6.1.5. Умов та Правил, ліміт встановлюється банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими умовами, клієнт зобов'язується здійснювати погашення кредиту в порядку передбаченому п. 3.2.6.3.5. цього договору.
Відповідно до п. 3.2.6.1.7. Умов та Правил сторони узгодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Приєднавшись до цих умов, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цього договору.
Пунктом 3.2.6.3.5. передбачено, що розрахунок процентів за користування кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається. Сплата процентів за користування кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абз.3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно п. 3.2.6.2.3.10).
Згідно з п.3.2.6.3.8. Умов та Правил, погашення кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України.
Згідно з п. 3.2.6.5.1. Умов та Правил, строк користування кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що банк має право пролонгувати строк користування кредитом. Продовження обслуговування ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови, що по закінченню останнього дня строку на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено проценти та комісію.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п.3.2.6.5.1 Умов та Правил).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №б/н від 02.01.2019 та виписок по рахунку, заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 47 153 грн 88 коп., заборгованість за процентами за період з 26.11.2019 по 27.05.2022 становить 25601 грн 75 коп.; загальна сума заборгованості за кредитом - 72 755 грн 63 коп. (а.с. 21-41).
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
У відповідності до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з статтею 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).
Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України обумовлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті193 Господарського кодексу України). Згідно з приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятих на себе зобов'язань, обумовлених заявою про надання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" від 02.01.2019, то вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 47153 грн 88 коп. є обґрунтованими та належать до задоволення.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими процентами за період з 26.11.2019 по 27.05.2022 в розмірі 25 601 грн 75 коп. суд зазначає таке.
Як встановлено судом, в заявці на отримання послуг - "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" від 02.01.2019 визначено розмір відсоткової ставки - 30%. Термін користування кредитом - 12 місяців.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи Умов та правил, строк користування кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що банк має право пролонгувати строк користування кредитом. Продовження обслуговування ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови, що по закінченню останнього дня строку на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено проценти та комісію (п. 3.2.6.5.1).
Разом з тим, суд враховує неможливість вважати складовою частиною укладеного між учасниками справи відповідно договору б/н від 02.01.2019 Умов та правил надання банківських послуг Банку, зокрема пункту 3.2.6.5.1, яким передбачено можливість пролонгувати строк користування кредитом, оскільки наданий Банком витяг не містить підпису відповідача, тоді як в підписаній Петрагурою С.С. заяві не міститься умова щодо продовження такого строку.
Отже, без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг наданий Банком витяг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до правовідносин між сторонами, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Роздруківка із сайту Банку не може бути належним доказом такого ознайомлення відповідача, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила надання банківських послуг. Верховний Суд неодноразово викладав подібний за змістом висновок щодо застосування норм права в подібних правовідносинах у своїх постановах, зокрема від 31.08.2021 у справі № 876/47/20, від 06.10.2021 у справі № 876/55/21, від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, зокрема, звернула увагу на те, що в переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Банк). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає, що неможливо застосувати до відповідних правовідносин правила частини першої статті 634 Цивільного кодексу України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк".
Враховуючи вищевикладене, термін користування кредитом, встановлений в заяві від 02.01.2019 - 12 місяців, закінчився 02.01.2020.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549, 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За змістом частин першої, другої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як неодноразово зауважувалося, термін «користування чужими грошовими коштами» (стаття 536 ЦК України) використовується у двох ситуаціях:
1) одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу;
2) прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Законодавство встановило наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (стаття 1048 ЦК України), так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (стаття 625 ЦК України) (див. пункти 34, 35, 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 та пункти 6.20, 6.24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17).
Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18). Підстав для відступу від вказаних правових висновків не вбачає також Велика Палата Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування (після 02.01.2020), у позивача відсутні правові підстави для нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до ст.1048 ЦК України.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, станом на 03.01.2020 загальний залишок заборгованості за процентами становить - 1218 грн 46 коп.
Розрахунок процентів є арифметично вірним.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1218 грн 16 коп. прострочених процентів за користуванням кредитом, а в решті позовних вимог в цій частині позову відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, позов належить до задоволення частково.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з Патригури Сергія Степановича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 48 372 (сорок вісім тисяч триста сімдесят дві) гривні 04 коп. заборгованості, з яких: 47 153 (сорок сім тисяч сто п"ятдесят три) гривні 88 коп. основної заборгованості за кредитом, 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) гривень 16 коп. заборгованості за процентами за користуванням кредитом та 1649 (одну тисячу шістсот сорок дев"ять) гривень 62 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписано 03.10.2022
Суддя О. В. Рочняк