61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
21.09.2022р. Справа №905/1623/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЄПЛОН»
про: стягнення основної заборгованості в розмірі 229937,87грн, інфляційних втрат в розмірі 22519,83грн, 3% річних в розмірі 9538,26грн,
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Стислий зміст і підстави позовних вимог
20.08.2021 шляхом надіслання поштового відправлення Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЄПЛОН» (далі - ТОВ «ФАЄПЛОН») про стягнення основної заборгованості в розмірі 229937,87грн, інфляційних втрат в розмірі 22519,83грн, 3% річних в розмірі 9538,26грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №836308140010101 від 17.01.2019 в частині своєчасної сплати за спожиту теплову енергію у гарячій воді, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість в розмірі 229937,87грн, що стало підставою для нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.08.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 22.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду у зв'язку з усуненням недоліків та відкрито провадження у справі №905/1623/21, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 11.10.2021.
Ухвалою від 11.10.2021 відкладено підготовче засідання на 28.10.2021.
Ухвалою від 28.10.2021 відкладено підготовче засідання на 11.11.2021.
Ухвалою від 11.11.2021 відкладено підготовче засідання на 23.11.2021.
Ухвалою від 23.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 16.12.2021.
Ухвалою від 16.12.2021 відкладено підготовче засідання на 13.01.2022.
Ухвалою суду від 13.01.2022 відкладено підготовче засідання у справі на 03.02.2022.
У зв'язку із перебуванням судді Устимової А.М. з 27.01.2022 по 11.02.2022 на лікарняному, підготовче засідання призначене на 03.02.2022 не відбулось, про що сторони повідомлені шляхом направлення листа та телефонограм, які містяться у матеріалах справи.
Ухвалою від 14.02.2022 підготовче засідання у справі призначено на 03.03.2022 о 10:00год.
Внаслідок триваючої широкомасштабної збройною агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану підготовче засідання, призначене на 03.03.2022, не відбулося, про що розміщена інформація на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Ухвалою суду від 10.05.2022 підготовче засідання у справі відкладено, повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі № 905/1614/21 буде призначене відразу після відновлення можливості безпечного для учасників судового процесу перебування у приміщенні суду при розгляді справи чи встановлення господарським судом наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку. Роз'яснено учасникам справи їх право подавати до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 03.08.2022 (з урахуванням ухвали від 04.08.2022) суд повідомив сторін, що рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об'єктивних обставин, пов'язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності, що надає можливість проведення засідань у приміщенні суду за наявності об'єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення такого судового засідання у приміщенні суду (перебування суддів, працівників суду за адресою суду). При цьому, роз'яснено, що участь представників сторін засіданні суду можлива виключно в режимі відеоконференцзв'язку. Суд запропонував учасникам справи у строк до 15.08.2022 включно письмово висловити актуальну позицію за предметом позовних вимог, повідомив, що у разі відсутності - суд розглядатиме справу за наявними матеріалами. А також у вказаний строк надати інформацію щодо актуальних засобів зв'язку, у разі відсутності суд буде використовувати для повідомлення про хід провадження наявні в матеріалах справи та відкритих джерелах адреси електронної пошти підприємств. Роз'яснено учасникам справи право подати заяву про розгляд справи за відсутності їх представників за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 16.08.2022 суд призначив підготовче засідання на 01.09.2022.
Ухвалою від 01.09.2022 суд закрив підготовче провадження у справі №905/1623/21 та призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 21.09.2022 о 11:30 год.
16.09.2022 на електронну пошту суду надійшла заява КП«Київтеплоенерго» про участь представника підприємства у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Заява має вигляді відсканованої копії письмового документу. У супровідному листі позивач вказує, що заява направлення до суду для ознайомлення.
Згідно довідки на вхідний електронний документ №5588/22 від 16.09.2022 вхідний електронний документ не скріплено КЕП (кваліфікаційним електронним підписом).
Частиною 8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Положеннями пункту 12 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
За змістом частини четвертої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Вказаний Закон визначає кваліфікований електронний підпис як удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам цього Закону (підпункти 23 - 24 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги").
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Суд зазначає, що процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою власноручно або з урахуванням частини восьмої статті 6 Господарського процесуального кодексу України, з скріпленням документу кваліфікованим електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Наявність підпису на письмовому оригіналі заяви, з якого була зроблена сканкопія, не може ототожнюватись з підписанням заяви, що направлена до суду електронною поштою, оскільки такий спосіб звернення до суду вимагає підписання документу виключно кваліфікаційним електронним цифровим підписом особи, яка її подає.
Відповідно суд не вважає заяву КП«Київтеплоенерго» про участь представника у судовому засіданні у режимі відеоконференції суду поданою належним чином.
Органами поштового зв'язку станом на 21.09.2022 вказана заява до суду не надходила.
Представники сторін у судове засідання 21.09.2022 не з'явились, про дату, час та місце засідання повідомлені шляхом направлення ухвали від 01.09.2022 на адреси електронної пошти, які зазначені у позовній заяві та направлення телефонограм, а також шляхом розміщення оголошення про факт проведення судового засідання на офіційному сайті суду, оскільки розпорядженням керівництва Господарського суду Донецької області №7-р від 21.02.2022, у зв'язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2022 рік та відсутністю знаків поштової оплати, з метою раціонального і цільового використання наявних Господарському суді Донецької області канцелярських товарів, зупинено з 22.02.2022 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду; рекомендовано суддям та працівникам апарату суду використовувати альтернативні способи повідомлення сторін та учасників справи.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України направлення кореспонденції за адресою відповідача: 04053, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, будинок 4 за допомогою органів поштового зв'язку неможливо, поштове відділення АТ «Укрпошта» не обслуговується.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи про його хід, без виклику уповноважених представників у судове засідання, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
За змістом ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ст.114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до ст.12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
З урахуванням обставин триваючої широкомасштабної збройною агресії Російської Федерації проти України, які зумовили введення Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” воєнного стану в Україні, який продовжується по теперішній час, розгляд справи відбувся у розумний строк.
Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.
Позиція учасників процесу
КП«Київтеплоенерго» в обґрунтування заявлених вимог зазначило, що згідно договору №836308140010101 від 17.01.2019 останнім надано ТОВ «ФАЄПЛОН» (попередня назва ТОВ «ВОДОКАНАЛ - СЕРВІС») послуги з централізованого постачання гарячої води, на підтвердження чого складені відповідні акти надання послуг, однак відповідач своєчасно не вносив плату за послуги, в результаті чого утворилась заборгованість за період з січня 2019 року по червень 2021 року включно у розмірі 229937,87 грн. Невиконання умов договорів з боку відповідача стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення вказаної суми та інфляційних втрат в розмірі 22519,83грн, 3% річних в розмірі 9538,26грн, які нараховані відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання. Також, позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду судові витрати зі сплати судового збору.
На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору № 836308140010101 про надання послуги з централізованого постачання гарячої води від 17.01.2019 з додатками, актів надання послуг з ЦПГВ щомісячно за період з січня 2019 року по червень 2021 року, рахунку на оплату від 30.06.2021, акту звіряння взаєморозрахунків, довідки про готовність вузла комерційного обліку до роботи, нарядів на включення та відключення об'єкту теплоспоживання, відомості обліку використання теплоти (ГВП), витягу з ЄДРПОУ, інформації про юридичну особу позивача, витягу з Статуту, Положення про структурний підрозділ «ЕНЕРГОЗБУТ» позивача, розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591, постанови НКРЕКП «Про видачу ліцензії з виробництва теплової енергії КП «Київтеплоенерго» №448 від 14.06.2018.
Заявлені вимоги позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 11, 525, 526, 610, 612, 625, 629 ЦК України, ст. 216, 230-232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 4, 5, 12, 162-164, 252 ГПК України.
У письмових поясненнях від 19.10.2021 позивач вказує, що відповідач не виконав умови та дії передбачені н.п. 2.2.3. та 2.2.4. договору, в результаті чого позивач застосував умови передбачені п. 2.2.6. договору, а саме, у разі неотримання Стороною 2 у порядку, встановленому п. 2.2.3. договору акту надання послуги з централізованого постачання гарячої води у Сторони 1, не отримання Стороною 1 підписаного акту надання послуги з централізованого постачання гарячої води та обґрунтованих заперечень до нього у строки, встановлені пунктом 2.2.4. договору, акт надання послуг з централізованого постачання гарячої води вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
У клопотанні від 05.11.2021 позивач надав пояснення, в яких зазначив, що коригування на суму 54 221,48 грн відображено в Акті надання послуг з централізованого постачання гарячої води від 31.03.2019 та надав до залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії свідоцтва платника ПДВ відповідача, додатків 4,7,7А,8 до договору, відомості обліку за період 21.04.2020 по 19.05.2020; та 20.05.2020 по 18.06.2020, реєстру оплати, а також розрахунок 3% річних.
КП «Київтеплоенерго» направило на адресу суду органами поштового зв'язку письмові пояснення від 05.08.2022, в яких просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та надає додаткові пояснення з наступних питань: порядок надання показників приладу обліку відповідачем позивачу передбачений п. 2.1.8. договору - показання засобів обліку гарячої води (або засобів обліку холодної води, що йде на підігрів) надаються відповідачем до Центру Обслуговування Споживачів (ЦОС) за територіальною ознакою не пізніше 28 числа поточного розрахункового періоду (місяця). Відповідно до п. 2.1.9. договору, у випадку порушення відповідачем умов п. 2.1.8. цього договору, позивач визначає обсяг послуги з централізованого постачання гарячої води відповідно до п.2.1.2.1./2.1.2.3. цього договору. Фактичні дані показань приладів обліку зазначені помісячно у Відомостях обліку, що містяться в матеріалах справи, спожитої послуги з централізованого постачання гарячої води та відповідно відображені помісячно в Актах надання послуг з централізованого постачання гарячої води. Крім того, вказує, що між сторонами у справі укладена Угода про реструктуризацію заборгованості від 07.11.2019, відповідно до якої, відповідачу було реструктуризовано заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_1 в сумі 109 108, 09 грн. Дана заборгованість відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з постачання гарячої води, виникла за період 01.2019 - 10.2019 та відображена у графі «вихідне сальдо грн. з ПДВ» станом на 10.2019.
В якості додатків до пояснень позивачем надано копію угоди про реструктуризацію заборгованості від 07.11.2019 та розрахунок заявлених до стягнення інфляційних та 3%річних.
На дату судового засідання від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, заяв в порядку статті 119 ГПК України про поновлення чи продовження процесуальних строків, зокрема, строку на подання відзиву на позовну заяву, від останнього не надходило.
Відповідачу ухвалою від 22.09.2021 встановлений строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надання до суду відзиву на позов та доказів, на яких ґрунтуються його заперечення. Попереджено відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала від 22.09.2021 направлена на адресу ТОВ«ФАЄПЛОН» 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.130 Таганрозької дивізії, будинок 4, що зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. Поштове відправлення повернулось на адресу суду без вручення адресату за місцем реєстрації.
В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Частиною 7 статті 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд відзначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Отже, справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами, що надані позивачем, оскільки відповідач не скористався своїм правом на висловлення правової позиції у справі.
Виклад обставин справи, встановлених судом
17.01.2019 між КП«Київтеплоенерго» (Сторона 1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37880620 (Сторона 2) укладено договір про надання послуги з централізованого постачання гарячої води №836308140010101.
Відповідно до п.п.1.1 за цим договором Сторона 1 зобов'язується надати Стороні 2 послугу з централізованого постачання гарячої води у будинку(ах), підключеному (их):
- від центрального або індивідуального теплового пункту (надалі ЦТП або ІТП), який перебуває на балансі (у володінні, управлінні, експлуатації та/або користуванні) Сторони 1;
- або від ІТП, який перебуває на балансі (у володінні, управлінні, експлуатації та/або користуванні) Сторони 2, а Сторона 2 зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
Характеристика об'єкта(ів), якому (им) надається послуга з централізованого постачання гарячої води:
- адреса об'єкту, на якіий здійснюється надання послуги: вул.Вишгородська, буд. 38-А (будинок житловий);
- тип, адреса та балансова належність ЦТП/ІТП (необхідне зазначити), від якого підключена система централізованого постачання гарячої води об'єкта: ЦТП, вул. Вишгородська, 38
Інші характеристики об'єкта, якому надається послуга з централізованого постачання гарячої води зазначені у Додатку 1 до цього договору (п.1.5 договору).
Як визначено сторонами у п.6.1 договору, відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України сторони погодили, що цей договір з усіма додатками, що є його невід'ємними частинами, набуває чинності з 01.05.2018 та діє до 01.06.2019.
Згідно ж п.6.3 договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде письмово заявлено про його припинення.
Як визначено сторонами у п. 1.6 договору, точкою продажу послуги з централізованого постачання гарячої води є межа розподілу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що зазначена в Додатках 2,3 до цього договору.
У відповідності до п.2.1.1 договору обсяг послуги з централізованого постачання гарячої води у м3 визначається за показаннями будинкових засобів обліку гарячої води, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки (надалі засоби обліку) та встановлені на межі розподілу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.
Згідно вимог п.2.1.5 договору зняття показань засобів обліку гарячої води, зазначених в п.2.1.1 договору, здійснюється стороною 2 у період з 25 по 27 число поточного розрахункового періоду (місяця).
Пунктом 2.1.8 договору визначено, що показання засобів обліку гарячої води (або засобів обліку холодної води, що йде на підігрів) надаються стороною 2 до Центрів Обслуговування Споживачів (ЦОС) за територіальною ознакою не пізніше 28 числа поточного розрахункового періоду (місяця).
У випадку порушення Сторони 2 умов п. 2.1.8 цього договору, Сторона 1 визначає обсяг послуги з централізованого постачання гарячої води відповідно до п. 2.1.2.1./2.1.2.3 цього договору (п. 2.1.9 договору).
Тарифи та порядок розрахунків, які підлягають застосуванню визначені пунктом 2.2.1 договору, яким передбачено, що на момент укладення цього договору встановлюються наступні тарифи на послугу з централізованого постачання гарячої води:
1. За період з 01.05.2018 по 01.08.2018 тарифи затверджені Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.04.2018 №700;
- для потреб населення:
- за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання 74,49 грн/м3 (з ПДВ);
- за відсутності рушникосушильників 63,37 грн/м3 (з ПДВ);
2. За період з 01.08.2018 по 31.12.2018 тарифи затверджені Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.07.2018 №1294:
- для управителів багатоквартирних будинків:
- за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання 77,78 грн/м3 (з ПДВ);
- за відсутності рушникосушильників 71,93 грн/м3 (з ПДВ);
3. З 01.01.2019 тарифи затверджені Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.12.2018 №2340:
- для управителів багатоквартирних будинків:
- за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання 95,35 грн/м3 (з ПДВ);
- за відсутності рушникосушильників 88,2 грн/м3 (з ПДВ).
У разі зміни тарифів оплата за послугу з централізованого постачання гарячої води здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію, що оприлюднені у засобах масової інформації, без внесення змін до цього договору (п. 2.2.2. договору).
Згідно п. 2.2.3 договору Сторона 2 щомісячно, з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, отримує в Центрі обслуговування споживачів СП «Енергозбут» за територіальною ознакою:
- рахунок на оплату із зазначенням величини фактично спожитої послуги з централізованого постачання гарячої води, визначеної в м3, та її вартості за розрахунковий період (місяць), за кожною тарифною групою окремо;
- акт надання послуги з централізованого постачання гарячої води.
Отриманий акт надання послуги з централізованого постачання гарячої води Сторона 2 має підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Сторони 1 протягом п'яти днів з дати отримання (п.2.2.4 договору).
Вказане кореспондується з п. 3.3.9 договору, яким встановлено обов'язок Сторони 2 оформити належним чином акт надання послуги з централізованого постачання гарячої води, акт звіряння взаєморозрахунків на початок розрахункового періоду та повернути один примірник стороні 1 протягом п'яти днів з моменту одержання.
При цьому, у разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті надання послуги з централізованого постачання гарячої води, Сторона 2 зобов'язана надати Стороні 1 нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів. При отриманні заперечень до акту надання послуги з централізованого постачання гарячої води та доказів в обгрутування заперечень до нього, Сторона 1 розглядає їх та надає протягом п'яти робочих днів відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту, відповідні коригування відображаються в акті надання послуги з централізованого постачання гарячої води наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, акт надання послуги з централізованого постачання гарячої води вважається прийнятим до розрахунку, якщо в місячний термін з дня отримання відмови Стороною 2 не буде здійснено оскарження в судовому порядку (пункт 2.2.5 договору).
Відповідно до п. 2.2.6 договору у разі неотримання Стороною 2 у порядку, встановленому п. 2.2.3 договору акту надання послуги з централізованого постачання гарячої води у Сторони 1, не отримання Стороною 1 підписаного акту надання послуги з централізованого постачання гарячої води та обґрунтованих заперечень до нього у строки, встановлені пунктом 2.2.4 договору, акт надання послуги з централізованого постачання гарячої води вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. У разі додаткового направлення (Сторона 2 самостійно не отримала у сторони 1, централізована доставка тощо) стороною 1 актів надання послуги з централізованого постачання гарячої води та рахунків на оплату, таке направлення не змінює строків та порядку надання обґрунтованих заперечень чи здійснення оплати, визначених умовами даного договору.
Обов'язок Сторони 2 своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість спожитої послуги з централізованого постачання гарячої води встановлено в п. 3.3.2 договору.
Зокрема, згідно п. 2.2.11 договору Сторона 2 забезпечує своєчасну, не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату за послугу з централізованого постачання гарячої води на рахунок із спеціальним режимом використання Сторони 1 за кожною тарифною групою окремо.
При цьому, умовами п. 2.2.13 договору оплата заборгованості за спожиту послугу з централізованого постачання гарячої води минулих періодів зараховується першочергово.
Сторонами договору підписано додатки до останнього, копії яких містяться в матеріалах справи. Договір та додатки до нього підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплені відтисками печаток підприємств.
Як виходить з довідки про готовність вузла комерційного обліку до роботи, нарядів на включення та відключення об'єкту теплоспоживання, відомостей обліку використання теплоти (ГВП), копії яких містяться в матеріалах справи, позивач у період з січня 2019 по червень 2021 на підставі договору №836308140010101 надавав відповідачу послуги з централізованого постачання гарячої води.
Позивачем сформовано акти надання послуг з централізованого постачання гарячої води (ЦПГВ): за січень 2019 року від 31.01.2019 на суму 26431,02грн, за лютий 2019 року від 28.02.2019 на суму 24684,21грн, за березень 2019 року від 31.03.2019 на суму 83143,04грн (проведено перерахунок за грудень 2018), за квітень 2019 року від 30.04.2019 на суму 29785,43грн, за травень 2019 року від 31.05.2019 на суму 13168,79грн, за червень 2019 року від 30.06.2019 на суму 16854,06грн, за липень 2019 року від 31.07.2019 на суму 18739,13грн, за серпень 2019 року від 31.08.2019 на суму 28646,95грн, за вересень 2019 року від 30.09.2019 на суму 35309,05грн, за жовтень 2019 року від 31.10.2019 на суму 31675,27грн, за грудень 2019 року від 31.12.2019 на суму 50485,15грн, за січень 2020 року від 31.01.2020 на суму 31523,24грн, за лютий 2020 року від 29.02.2020 на суму 24596,41грн, за березень 2020 року від 31.03.2020 на суму 22626,55грн, за квітень 2020 року від 30.04.2020 на суму 30264,12грн, за травень 2020 року від 31.05.2020 на суму 18697,18грн, за червень 2020 року від 30.06.2020 на суму 13755,19грн, за липень 2020 року від 31.07.2020 на суму 23309,26грн, за серпень 2020 року від 31.08.2020 на суму 33464,03грн, за вересень 2020 року від 30.09.2020 на суму 29240,98грн, за жовтень 2020 року від 31.10.2020 на суму 28333,25грн, за листопад 2020 року від 30.11.2020 на суму 31768,71грн, за грудень 2020 року від 31.12.2020 на суму 30171,60грн, за січень 2021 року від 31.01.2021 на суму 34813,23грн, за лютий 2021 року від 28.02.2021 на суму 34456,63грн, за березень 2021 року від 31.03.2021 на суму 34784,63грн, за квітень 2021 року від 30.04.2021 на суму 40559,03грн, за травень 2021 року від 31.05.2021 на суму 28707,02грн, за червень 2021 року від 30.06.2021 на суму 23917,59грн. Акти підписані одноособово позивачем.
07.11.2019 між сторонами у справі укладено Угоду №Р-37880620/2019/11 про реструктуризацію заборгованості, згідно якої Споживач (відповідач) визнає та підтверджує заборгованість перед КП «Київтеплоенерго» за договори про надання послуги з централізованого постачання гарячої води станом на 01.11.2019 на загальну суму 4310840,32 грн. з врахуванням ПДВ.
Споживач зобов'язується сплатити зазначену у п.1. цієї Угоди суму заборгованості протягом листопада 2019 - квітня 2020 щомісячними сплатами згідно з додатком 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця згідно з вищевказаним договором за такими реквізитами згідно тарифних груп. (п.2 Угоди).
Згідно п.3 вказаної Угоди Споживач разом із сплатою суми, зазначеної у п.1. цієї Угоди, зобов'язується у повному обсязі оплачувати поточне споживання згідно з договорами про надання послуги з централізованого постачання гарячої води.
У додатку 1 до Угоди сторони узгодили, що за об'єктом вул.Вишгородська, буд. 38-А заборгованість станом на 01.11.2011 складає 109 108,09грн та встановили наступний графік погашення означеної заборгованості: до 25.11.2019 - 5 455,40грн, до 25.12.2019 -20 730,54грн, до 25.01.2020 - 20 730,54грн, до 25.02.2020 - 20 730,54грн,до 25.03.2020 - 20 730,54грн, до 25.04.2020 - 20 730,54грн.
Згідно реєстру оплат, що сформований позивачем за період з 01.01.2019 по 30.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" частково сплатило надані послуги за платіжними дорученнями:
-№ 4513 від 31.01.2019 на суму 8 431,00грн за спожиті послуги в грудні 20І8р;
-№4589 від 28.02.2019 на суму 29 501,25грн за спожиті послуги в січні 2019;
- №4690 від 27.03.2019 на суму 13 182,98грн за спожиті послуги в лютому 2019;
- №4710 від 29.03.2019 на суму 14 101,69 грн за спожиті послуги в січні-лютому 2019;
-№142 від 29.03.2019 на суму 26 151,77грн за спожиті послуги за 2019;
- №4808 від 26.04.2019 на суму 6 265,31грн за спожиті послуги в січні-березні 2019;
-№4940 від 31.05.2019 на суму 29 786,05грн за спожиті послуги в січні - квітні 2019;
-№5021 від 27.06.2019 на суму 5 479,84грн за спожиті послуги в травні 2019;
-№8 від 27 06 2019 на суму 7 554,78грн за спожиті послуги за 2019;
-№5143 від 31 07.2019 на суму 6 223,11грн за спожиті послуги в червні 2019;
-№5227 від 30.08.2019 на суму 8 157,78грн за спожиті послуги в липні 2019;
-№5314 від 30.09 2019 на суму 21 973,17грн за спожиті послуги в серпні 2019;
-№5413 від 31.10.2019 на суму 22 520,13грн за спожиті послуги в 2019;
-№5465 від 25.11.2019 на суму 5 455,40грн оплата згідно угоди №P-37880620/2019/11 від 07.11.2019 про реструктуризацію заборгованості;
-№ 5621 від 27.12.2019 на суму 20 730,54 оплата згідно угоди №P-37880620/2019/11 від 07.11.2019 про реструктуризацію заборгованості;
-№ 5835 від 31.01.2020 на суму 4 493,00грн за спожиті послуги в 2019;
-№5749 від 31.01.2020 на суму 20 730,54грн оплата згідно угоди №P-37880620/2019/11 від 07.11.2019р. про реструктуризацію заборгованості;
-№5879 від 28.02.2020 на суму 20 730,54грн оплата згідно угоди №P-37880620/2019/11 від 07.11.2019р. про реструктуризацію заборгованості;
-№5945 від 28 02.2020 на суму 5 566,92грн за спожиті послуги в 2019-2020;
-№6041 від 31.03.2020 на суму 20 730,54 грн оплата згідно угоди №P-37880620/2019/11 від 07.11.2019р. про реструктуризацію заборгованості;
-№6139 від 31.03.2020 на суму 2 198,51грн за спожиті послуги в 2019-2020;
- №6257 від 30.04.2020 на суму 20 730,54грн оплата згідно угоди №P-37880620/2019/11 від 07.11.2019 про реструктуризацію заборгованості;
-№6327 від 30.04.2020 на суму 3 077,34грн за спожиті послуги в 2019-2020;
-№6440 від 29 05.2020 на суму 16 615,72грн за спожиті послуги в 2020;
-№6568 від 30.06.2020 на суму 22 784,42грн за спожиті послуги в 2020;
-№6618 від 31.07.2020 на суму 7 555,73грн за спожиті послуги в 2020;
-№6694 від 31.08.2020 на суму 7 641,62грн за спожиті послуги в 2020;
-№6803 від 30 09.2020 на суму 6 546,41 грн за спожиті послуги в 2020;
-№6906 від 30.10 2020 на суму 9 262,73 за спожиті послуги в 2020;
-№70-10 від 30.11 2020 на суму 19 862,45грн за спожиті послуги в 2020;
-№7136 від 24.12 2020 на суму 8 930,76грн за спожиті послуги в 2020;
-№7366 від 29.01 2021 на суму 12 967,65 за спожиті послуги в грудні 2020;
- №7466 від 19.02.2021 на суму 208 032,66грн за спожиті послуги в січні 2021.
Матеріали справи містять рахунок на оплату послуг з централізованого постачання гарячої води (ЦПГВ) №836308140010101/06/2021/29 від 30.06.2021 на суму 229937,87грн.
Позивач одноособово підписав акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з централізованого постачання гарячої води (ЦПГВ) за період січень 2019 року - червень 2021 року, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором складає 229937,87грн.
За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37880620) 25.06.2021 зареєстрована зміна найменування повного та скороченого найменування юридичної особи, а саме, підприємство за ідентифікаційним кодом 37880620 змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЄПЛОН», нова адреса реєстрації: 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.130 Таганрозької дивізії, будинок 4.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 229937,87грн, інфляційних втрат в розмірі 22519,83грн, 3% річних в розмірі 9538,26грн.
За змістом частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).
Укладений між сторонами у справі договір про надання послуги з централізованого постачання гарячої води №836308140010101 за своєю правовою природою є договором енергопостачання.
Зазначений договір укладений у письмовій формі, підписаний представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств, не є розірваними, на час розгляду справи у судовому порядку недійсними не визнаний. Строк дії договору розповсюджується на правовідносини сторін, починаючи з 01.05.2018. Договір пролонгувався на спірний період, доказів звернення сторін у порядку п.6.3 договору матеріали справи не містять.
Зі змісту правочину вбачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договору, об'ємів надання послуг та їх якості, а також ціною та строками виконання зобов'язань.
Відповідно до ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ч.ч.6,7 ст.276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
На підставі представлених первісних документів, які складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та засвідчують встановлений факт здійснення господарських операції на підставі договірних відносин сторін - актів надання послуг з централізованого постачання гарячої води - судом встановлено, що у період з січня 2019 по червень 2021 позивач надав відповідачу послуги з централізованого постачання гарячої води.
Вказані акти підписані одноособово позивачем, оскільки, як стверджує останній, відповідач належним чином не виконав п.п. 2.2.3, 2.2.4, 3.3.9 договору, оскільки не отримував щомісячно, з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, в Центрі обслуговування споживачів СП «Енергозбут» за територіальною ознакою: рахунок на оплату із зазначенням величини фактично спожитої послуги з централізованого постачання гарячої води, визначеної в м3, та її вартості за розрахунковий період (місяць), за кожною тарифною групою окремо; акт надання послуги з централізованого постачання гарячої води, та відповідно не оформив акти належним чином та не повернув на адресу позивача протягом п'яти днів з дати отримання. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Факт надання послуг підтверджується довідкою про готовність вузла комерційного обліку до роботи, копіями нарядів на включення та відключення об'єкту теплоспоживання, відомостей обліку використання теплоти (ГВП), які містять дані щодо показників приладів будинкових засобів обліку гарячої води у відповідності до умов п.2.1.1 договору, на підставі даних яких складені вказані акти.
Опосередковано факт надання послуг також підтверджується діями відповідача щодо часткової оплати їх вартості, докази чого містяться в матеріалах справи.
Оскільки відповідно до п. 2.2.6 договору у разі неотримання Стороною 2 у порядку, встановленому п. 2.2.3 договору акту надання послуги з централізованого постачання гарячої води у Сторони 1, не отримання Стороною 1 підписаного акту надання послуги з централізованого постачання гарячої води та обґрунтованих заперечень до нього у строки, встановлені пунктом 2.2.4 договору, акт надання послуги з централізованого постачання гарячої води вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Таким чином, виходячи з встановлених судом обставин, акти надання послуг з централізованого постачання гарячої за період з січня 2019 по червень 2021, копії яких містяться у матеріалах справи, є належними доказами на підтвердження факту надання послуг, що є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За умовами п. 2.2.11 договору Сторона 2 забезпечує своєчасну, не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату за послугу з централізованого постачання гарячої води на рахунок із спеціальним режимом використання Сторони 1 за кожною тарифною групою окремо.
Відповідно, первісно умовами договору визначено, що строк оплати послуг - не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Одночасно, за положеннями ч.ч. 2 та 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Так, під зміною умов договору слід розуміти чітко передбачену юридично-логічну послідовність дій та стадій, які засновані на певних діях сторін правовідношення, що виражається в різноманітних способах узгодження нових умов договору шляхом волевиявлення.
Зміна договору означає, що при збереженні його сили в цілому та чи інша умова або кілька з них, в тому числі ті, котрі пов'язані з виконанням договірних зобов'язань, формулюються по-новому порівняно з тим, як це було зафіксовано початково при укладенні первісного договору.
Зміна договору спрямована не на ліквідацію укладеного сторонами договору, а лише на зміну окремих його умов шляхом вчинення, як правило, обома сторонами відповідних юридичних дій, які фактично за своєю природою є правочином.
Шляхом укладання Угоди №Р-37880620/2019/11 про реструктуризацію заборгованості від 07.11.2019 сторони змінили умови договору та встановили, що заборгованість за договором, яка станом на 01.11.2011 складає 109108,09грн, погашається наступним чином: до 25.11.2019 - 5 455,40грн, до 25.12.2019 -20 730,54грн, до 25.01.2020 - 20 730,54грн, до 25.02.2020 - 20 730,54грн,до 25.03.2020 - 20 730,54грн, до 25.04.2020 - 20 730,54грн.
Вказане свідчить про те, що погоджена сторонами реструктуризация заборгованості змінила договір в частині строків оплати саме щодо суми заборгованості 109108,09грн. Щодо іншої заборгованості, яка виникла після 01.11.2019, діють умови п. 2.1.11 договору. У вказаній Угоді сторони вказують, що Споживач разом із сплатою суми, зазначеної у п.1. цієї Угоди, зобов'язується у повному обсязі оплачувати поточне споживання згідно з договорами про надання послуги з централізованого постачання гарячої води.
Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 906/698/20.
Відповідачем частково сплачено позивачу грошові кошти за надані послуги з централізованого постачання гарячої води, у тому числі, й на підставі вказаної вище Угоди. Заборгованість складає 229937,87грн.
Доказів оплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.
Судом встановлено, що ТОВ "ВОДОКАНАЛ-СЕРВІС" змінило найменування та на даний час є ТОВ«ФАЄПЛОН», ідентифікаційний код юридичної особи залишився без змін, всі права та обов'язки юридичної особи залишилися незмінними.
Зважаючи на викладене, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов правочину в частині виконання зобов'язань з вчасної оплати та встановленою наявність основного боргу відповідача перед позивачем за договором №836308140010101 від 17.01.2019 в сумі 229937,87грн.
Також позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 22519,83грн, 3% річних в розмірі 9538,26грн.
За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі порушення боржником виконання грошового зобов'язання у нього в силу закону за вимогою кредитора виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.
Враховуючи положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Під час підготовчого засідання позивач неодноразово направляв до суду розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу, які містять різні періоди нарахування та суми, але не звертався до суду з заявами про зменшення позовних вимог в цій частині, що зумовлює розгляд судом первісно заявлених вимог в цій частині виходячи з розрахунку, що доданий до позовної заяви.
Суд вважає за доцільне окремо розраховувати означені нарахування на заборгованість, порядок погашення якої визначено Угодою про реструктуризацію, та заборгованість, яка виникла після її підписання.
Суд виходить з того, що погоджена сторонами реструктуризація заборгованості змінила договір в частині строків оплати та сум, які підлягали сплаті, а тому нарахування інфляційних, 3% річних на суму боргу повинно здійснюватись з урахуванням положень договору реструктуризації виходячи з нових строків її погашення.
Відповідно нарахування інфляційних, 3% річних на суму боргу, що виникла до 01.11.2019 та є реструктуризованою, не здійснюється.
За наслідками дослідження платіжних доручень, в яких в графі «призначення платежу» наявне посилання на факт оплати саме на підставі Угоди про реструктуризацію, суд дійшов висновку, що зобов'язання щодо оплати вказаних сум відповідачем виконано у повному обсязі, з незначною прострочкою: 5 455,40грн в строк до 25.11.2019 виконано відповідачем належним чином, щодо оплати 20 730,54грн - зобов'язання, які повинні бути виконані до 25.12.2019 фактично виконані 27.12.2019 (прострочка 26.12.2019); до 25.01.2020 - 31.01.2020 (прострочка з 26.01.2020 по 30.01.2020); до 25.02.2020 - 28.02.2020 (прострочка з 26.02.2020 по 27.02.2020), до 25.03.2020 - 31.03.2020 (прострочка з 26.03.2020 по 30.03.2020), до 25.04.2020 - 30.04.2020 (прострочка з 26.04.2020 по 29.04.2020).
Здійснивши розрахунок 3% річних за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН, суд щодо заборгованості за Угодою дійшов висновку, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню складає 28,90грн.
Щодо заборгованості, яка виникла у наступному, суд виходячи з вартості наданих послуг, приймаючи до уваги строки виконання зобов'язання з їх оплати, обсяг та дати часткової оплати, окрім наведених, за допомогою вказаної вище програми, здійснив перерахунок суми 3%річних та дійшов висновку, що стягненню підлягає 5924,81грн.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині задовольняються частково в сукупній сумі 5953,71грн. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє, оскільки вони заявлені безпідставно.
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.
Крім того, відповідно до роз'яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Згідно розрахунку, зазначеного позивачем в позовній заяві, останнім нараховано до стягнення інфляційні нарахування в сумі 22519,83грн.
З огляду на час прострочки виконання зобов'язання щодо виконання Угоди про реструктуризацію суд прийшов до висновку щодо відсутності підстав для нарахування інфляційних, оскільки у кожному з випадків прострочка мала місце на строк менше ніж 15 календарних днів.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат нарахованих на заборгованість, яка виникла за іншими зобов'язаннями, за визначений позивачем період, з урахуванням дати та обсягу часткової її сплати, суд встановив, що розмір інфляційних втрат становить 16080,84грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат задовольняються частково в сумі 16080,84грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє, оскільки вони заявлені безпідставно.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості в сумі 229937,87грн, 3% річних в сумі 5953,71грн, інфляційні втрати в сумі 16080,84грн, у решті позовних вимог слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги суд задовольняє частково, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 3779,59грн.
Керуючисьст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 ГПК України, суд,-
Позовні вимоги Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЄПЛОН» про стягнення основної заборгованості в розмірі 229937,87грн, інфляційних втрат в розмірі 22519,83грн, 3% річних в розмірі 9538,26грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЄПЛОН» (адреса місцезнаходження: 87526, Донецька область, місто Маріуполь, вул.130 Таганрозької дивізії, будинок 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37880620) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, пл.Івана Франка, буд.5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40538421) основну заборгованість в сумі 229937,87грн, 3% річних в сумі 5953,71грн, інфляційні втрати в сумі 16080,84грн, судовий збір в сумі 3779,59грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 21.09.2022.
Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2022.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова