61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
04.10.2022р. Справа №905/527/22
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання "Шахтобуд", сел.Новодмитрівка
про стягнення штрафу в сумі 102370,00 грн.
Суддя Левшина Г.В.
без виклику сторін
Акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом №НЮс-01/124 від 22.06.2022 до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання "Шахтобуд", сел.Новодмитрівка, про стягнення штрафу в сумі 102370,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані невірним зазначенням відповідачем маси вантажу у накладній №52423696 у вагонах №№90900044, 32260416.
Ухвалою суду від 05.07.2022р. по справі №905/527/22 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв та/або клопотань відповідач до суду не надав. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання "Шахтобуд" було повідомлено про розгляд справи, враховуючи наступні обставини.
Зокрема, відповідно до ч.5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
З 22.02.2022р. у зв'язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок) та проведенням відповідних процедур закупівлі, господарський суд Донецької області не має можливості здійснювати відправку вихідної кореспонденції, про що на сайті суду було здійснено офіційне оголошення за наступним посиланням: https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/pres-centr/news/1258543/.
З огляду на зазначене, з метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом було здійснено оголошення про те, що ухвалою від 05.07.2022р. відкрите провадження у справі №905/527/22, що підтверджується відповідною роздруківкою, яка міститься в матеріалах справи.
При цьому суд зазначає про неможливість повідомлення відповідача про відкриття провадження по справі №905/527/22 телефонограмою, оскільки за номером телефону, який зазначений у відомостях в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підприємства відповідача у розділі Інформація для здійснення зв'язку, а також у тексті позовної заяви, зв'язок не встановлено.
Одночасно, відповідну ухвалу суду також було направлено на електронну адресу: sh.nov@ukr.net, яка зазначена Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничим об'єднанням "Шахтобуд", сел.Новодмитрівка на своїй офіційній сторінці в мережі «Інтернет» у розділі «Контакти».
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду 05.07.2022р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, зважаючи на те, що в ході розгляду справи судом було створено сторонам умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст.42 Господарського процесуального кодексу України, суд згідно із ст.165 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу про суті заявлених вимог.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
У грудні 2021р. зі станції Бахмут-1 Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання «Шахтобуд» (надалі вантажовідправник, відповідач) згідно залізничної накладної №52423696 у вагонах №№90900044, 32260416 відправило вантаж глина кислототривка та вогнетривка, не поіменована в алфавіті, глина вогнетривка МІХ В-1 (шихта з сортів А-1, А-2, В-2812) на станцію Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці.
При оформленні залізничної накладної №52423696 у вагоні №90900044, вантажовідправником вказано масу вантажу 65500,00 кг, а у вагоні №32260416 - 65500,00 кг.
Як свідчать розділи 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (150 т) заводський №241.
Правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив накладенням свого Електронного цифрового підпису Начальник департаменту залізничного відвантаження Щербак Іван Миколайович.
Згідно п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
На станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, зазначеної у залізничній накладній. За результатами контрольної перевірки станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці був складений комерційний акт №453603/37 від 25.12.2021р., відповідно до якого на підставі акту загальної форми №2192 від 25.12.2021р. станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці, проведено контрольне зважування вагонів №№90900044, 32260416 на 150-ти тонних електронно-тензометричних вагах ст. Синельникове-1 Придніпровської залізниці, заводський №010, що пройшли держповірку 20.07.2021р.
Відповідно до розділу «Д. Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» комерційного акту №453603/37 зазначено: глина вогнетривка МІХ В-1 (шихта з сортів А-1, А-2, В-2812). У вагоні №90900044 тара перевірена 20800 кг, нетто 65500 кг; у вагоні №32260416 тара перевірена 21500 кг, нетто 65500 кг. Є відмітка в графі №50 "Вантаж переморожено. Вантаж змерзається". Фактично виявилось насипом, глина кислототривка і вогнетривка. У вагоні №90900044 брутто 90200 кг, тара з документу 20800 кг, нетто 69400 кг, що більш документу на 3900 кг та більш вантажопідйомності на 3400 кг; у вагоні №32260416 брутто 95500 кг, тара з документу 21500 кг, нетто 69050 кг, що більш документу на 3550 кг та більш вантажопідйомності на 3050 кг. Навантаження в вагоні нижче бортів 1,2-1,5м, хвилеподібне. Поверхня вантажу вкрита снігом, сніжний покрив не порушений. Вантаж не маркований. Без виїмок та поглиблень. Вагон цільнометалевий, течі вантажу не має, технічно справний.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже, у п.10 цих Правил визначено перелік осіб-працівників залізниці, які мають право підписувати комерційні акти в силу їх посадового становища (начальник станції (його заступник) і начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)), а також працівники залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, який прибув на станцію залізниці. За наявності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт вважатиметься таким, що складений згідно з вимогами пункту 10 Правил складання актів.
Таким чином, у наведеному пункті імперативно визначено суб'єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акта й інших працівників залізниці поряд з особами, підписи яких є обов'язковим реквізитами комерційного акта.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17, від 18.06.2018 у справі №910/11397/17 та постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17.
За змістом ч.ч.1, 3 ст.64 та ч.3 ст.65 Господарського кодексу України підприємство як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Як встановлено судом, комерційний акт №453603/37 від 25.12.2021р. підписаний: начальником станції - Боровик Н.В., заступником начальника станції - Чайка О.Є., агентом комерційним - Родичева А.С. У комерційному акті також зазначено, що завідувача вантажним двором за штатним розкладом не має.
Позивачем на підтвердження повноважень працівників залізниці на підписання комерційного акту подано до матеріалів справи в копіях: посадову інструкцію начальника станції Боровик Наталії Володимирівни, затверджену начальником Дніпровської дирекції залізничних перевезень від 06.05.2020р.; посадову інструкцію агента комерційного Родичевої Алли Сіргіївни, затверджену начальником станції Синельникове-1 від 12.01.2021р.; наказ №41 від 12.01.2021р. начальника станції Синельникове-1 «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти».
Згідно наказу №41 від 12.01.2021р. начальника станції Синельникове-1 «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти» вбачається, що заступник начальника станції Чайка О.Є., призначена відповідальною особо., яка має право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи.
З огляду на зазначене, за висновками суду, комерційний акт №453603/37 від 25.12.2021р. підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.
Відповідно до п.12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі Є комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи Маса вантажу, визначена відправником, «кг» та Спосіб визначення маси заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.
Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ч.1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом комерційним актом №453603/37 від 25.12.2021р.
Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.
Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті. Наразі вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.
Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, відповідачем суду не надано.
Згідно п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Так, позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 102370,00 грн., розрахунок суми якого проведений позивачем виходячи з розміру провізної плати у вагоні №90900044 - 10237,00 грн. та вагоні №32260416 - 10237,00 грн.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, а згідно з статтею 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими, у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 120, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання "Шахтобуд", сел.Новодмитрівка про стягнення штрафу в сумі 102370,00 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання "Шахтобуд" (85135, Донецька обл., Костянтинівський район, селище Новодмитрівка, вул. Сонячна, буд. 11, кв. 1, ЄДРПОУ 24808994) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, ЄДРПОУ 40081237) штраф в сумі 102370,00 грн. та судовий збір в сумі 2481,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 04.10.2022р.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.В. Левшина