вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.10.2022м. ДніпроСправа № 904/564/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Батової Р.Р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-V", Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дах Система", Дніпропетровська область, м. Нікополь
про стягнення 169 775,76 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник-V" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дах Система" про стягнення 169 775,76 грн.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 18.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Задоволено клопотання позивача та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 29.04.2022 перейдено від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/564/22 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 25.05.2022.
24.05.2022 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача.
В підготовче засідання 25.05.2022 представники позивача та відповідача не з'явились.
Ухвалою суду від 25.05.2022 відкласти підготовче засідання на 13.06.2022.
13.06.2022 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача.
В підготовче засідання 13.06.2022 представники позивача та відповідача не з'явились.
Ухвалою суду від 13.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 20.07.2022.
20.07.2022 в судове засідання представники позивача та відповідача не з'явились.
Ухвалою суду від 20.07.2022 відкладено розгляд справи по суті на 08.08.2022.
08.08.2022 в судове засідання представники позивача та відповідача не з'явились.
Ухвалою суду від 08.08.2022 відкладено розгляд справи по суті на 21.09.2022.
21.09.2022 в судове засідання представники позивача та відповідача не з'явились.
Ухвалою суду від 21.09.2022 відкладено розгляд справи по суті на 03.10.2022.
Позивачу та відповідачу неодноразово повідомляли про дати та час розгляду справи шляхом телефонограм та направлення ухвал на електронну пошту.
Позивач подав клопотання (а.с.33-34), в якому просив розглянути справу без участі представника.
Відповідач 19.05.2022 направив лист на електронну пошту суду (а.с.23), зазначивши, що знаходиться у призупиненому стані, співробітники, які б могли представляти інтереси товариства, не працюють. Просив продовжити розгляд справи після відновлення діяльності підприємства. Про відновлення діяльності буде повідомлено.
Однак станом на 03.10.2022 жодних повідомлень чи пояснень або ж відзив відповідач до суду не подав.
Враховуючи введення указами Президента України воєнного стану, місцезнаходження відповідача у м. Нікополь, судом здійснено розгляд справи у розумний строк.
Так, суд звертає увагу на те, що згідно з приписами статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк” в рішенні у справі “Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства” роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Позивач зазначає, що у вересні 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник-V» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дах Система» (постачальник) було укладено усну угоду, відповідно до якої відповідач зобов'язався здійснити поставку товару позивачу, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар.
Як стверджує позивач, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 203 від 23.09.2021 на суму 169 775,76 грн. (а.с. 8).
Позивач зазначає, що оплатив виставлений рахунок на загальну суму 169 775,76 грн., на підтвердження чого надав платіжні доручення:
- № 34 від 24.09.2021 на суму 80 000,00 грн. з призначенням платежу: «за ТМЦ згідно рах. № 203 від 23.09.2021»;
- № 39 від 30.09.2021 на суму 89 775,76 грн. з призначенням платежу: «за ТМЦ згідно рах. № 203 від 23.09.2021».
Однак, як зазначає позивач, станом на 17.01.2022 товар на загальну суму 169 775,76 грн. відповідачем поставлено не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Оскільки відповідачем спірний товар поставлено не було позивач звернувся до суду із даним позовом щодо повернення суми попередньої оплати.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України).
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов до висновку, що між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України).
Рахунок № 203 від 23.09.2021 на суму 169 775,76 грн. жодних умов постачання товару, в тому числі строку поставки товару не містить.
Господарський суд зазначає, що будь-які належні та достовірні докази погодження сторонами строку поставки товару в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, оскільки зміст укладеного між сторонами договору не дає змоги визначити строк виконання зобов'язання з поставки товару, то відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України такий строк визначається згідно із положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Господарський суд зазначає, що доказів звернення до відповідача із вимогою щодо поставки товару позивачем до суду не надано.
Таким чином, відповідно до положень чинного законодавства України, строк виконання зобов'язання з поставки товару не є таким що настав.
Враховуючи викладене, позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту порушення продавцем свого зобов'язання щодо своєчасної передачі товару.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).
З аналізу положень ст. 693 Цивільного кодексу України вбачається, що право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати виникає у покупця у тому разі, якщо продавець не передав товар у встановлений строк.
Тобто, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати лише у випадку, якщо продавець не здійснить поставку товару покупцю у встановлений договором строк, а за відсутності такого - у строк, визначений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Оскільки позивачем не доведено факту порушення відповідачем свого зобов'язання з поставки товару, то відповідно у позивача не виникло право вимагати у відповідача повернення суми попередньої оплати.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
За таких обставин, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів прострочення продавцем виконання його обов'язку щодо передачі товару, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про повернення попередньої оплати в сумі 169 775,76 грн. є передчасними.
В даному випадку, враховуючи, що виставлений рахунок не містить строків поставки товару, Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельник-V" необхідно було звернутись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дах Система" з вимогою про поставку товару. Постачальник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. В подальшому у випадку невиконання в цей строк постачальником зобов'язання щодо поставки товару Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник-V" має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Також, господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що зі змісту ст. 693 Цивільного кодексу України права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання щодо своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця. Законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17.
Господарський суд зазначає, що правова позиція, яка наведена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17, стосується визначення форми пред'явлення вимоги покупця щодо передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати у разі неналежного виконання продавцем свого зобов'язання щодо своєчасного передання товару покупцю.
В даному випадку, позивачем не доведено факту порушення відповідачем свого зобов'язання з поставки товару у встановлений строк, у зв'язку із чим правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17 в даному випадку судом не враховується.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 2 546,64 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 04.10.2022
Суддя І.В. Мілєва