пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
04 жовтня 2022 року Справа № 903/626/22
за позовом: Комунального підприємства “Житомиртеплокомуненерго” Житомирської міської ради, м. Житомир
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Нововолинський м'ясокомбінат”, м. Нововолинськ, Волинська обл.
про стягнення 51 920 грн. 27 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
24.08.2022 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Житомиртеплокомуненерго” Житомирської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нововолинський м'ясокомбінат” про стягнення 51 920 грн. 27 коп., з яких: 45 576 грн. 50 коп. основного боргу, 670 грн. 74 коп. 3% річних, 5 673 грн. 03 коп. інфляційних втрат та судові витрати по справі. Розгляд справи просить проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору купівлі-продажу теплової енергії №2222 від 07.09.2021 зобов'язань по оплаті отриманої теплової енергії.
Ухвалою суду від 25.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали, позивачу, - протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.
Відповідач ухвалу суду отримав 02.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 43).
Строк для подання відзиву - по 19.09.2022.
Відзив відповідача на адресу суду не надходив.
19.09.2022 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням сторін з врахуванням суми позову, яка для підприємства є значною та незгодою відповідача з заявленими вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (пункт 2 частина 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Предметом розгляду даної справи є стягнення грошової суми (51 920 грн. 27 коп.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на користь одного позивача. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, які сторони не позбавлені можливості подати через відділ діловодства суду у письмовій формі.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Розгляд малозначної справи з викликом сторін призведе лише до безпідставного затягування розгляду справи.
Встановлення повних та всебічних обставин справи здійснюється судом не в залежності від розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін чи без такого повідомлення.
З огляду на викладене, враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, розумні строки розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Судом враховано, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не позбавляє права сторін на подання доказів та пояснень, врегулювання спору в добровільному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №903/289/18 від 12.08.2021.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи відсутність відзиву відповідача, закінчення строку на його подання, ст. 248 ГПК України щодо розгляду справи у спрощеному провадженні у розумні строки, призначення справи без повідомлення сторін, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
07.09.2021 між КП “Житомиртеплокомуненерго” Житомирської міської ради (виконавець) та ТОВ “Нововолинський м'ясокомбінат” (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №2222 (а.с. 7-12).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з договору.
Між сторонами зобов'язання виникли з договору купівлі-продажу теплової енергії №2222 від 07.09.2021.
Згідно умов договору виконавець зобов'язаний своєчасно та відповідної якості надавати теплову енергію, а споживач - своєчасно проводити її оплату за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п. 1.1). Тарифи на теплову енергію на дату укладення договору становлять: для другої групи споживачів - 1 547 грн. 43 коп. без ПДВ за одну Гкал. Тарифи на теплову енергію можуть бути змінені в порядку, визначеному чинним законодавством України, про що споживачу повідомляється на офіційному сайті підприємства та сайті міської ради. Розмір щомісячної плати коригується у відповідності до зміни тарифів. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків, вони є обов'язковими для сторін з моменту введення їх в дію (п. 2.1). Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживачі проводять оплату до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно платіжним документам, які виписуються виконавцем (а. 3.1). Сторони домовилися, що всі платежі за надану теплову енергію, що вноситься споживачем на поточний рахунок виконавця, погашають заборгованість попереднього періоду, при її наявності, не залежно від призначення платежу, вказаного у платіжному документів (п. 3.3). Не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Не отримання споживачем рахунку не звільняє від обов'язку оплати по договору (п. 3.5). За несвоєчасне внесення оплати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 3.6). Договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання. Договір може бути розірваний за зверненням споживача лише після закінчення опалювального періоду. Строк позовної давності за договором - 5 років (п. 11.1).
Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами. В свою чергу, ч. 6 ст. 19 даного Закону зобов'язує споживача послуг щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.
Рішеннями виконавчого комітету Житомирської міської ради №1288 від 04.11.2021, №1175 від 08.10.2021 встановлювались тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії (а.с. 26-30).
На виконання умов договору позивачем за період з жовтня 2021 року по червень 2022 року відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 45 576 грн. 50 коп., що підтверджується розрахунком, рахунками на оплату (а.с. 13, 16-24).
Відповідач свої зобов'язання по оплаті відпущеної теплової енергії не виконав, у зв'язку з чим його заборгованість становить 45 576 грн. 50 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем неоспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.,
Нараховані 5 673 грн. 03 коп. інфляційних втрат згідно розрахунку позивача (а.с. 15) підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України.
З нарахованих позивачем 670 грн. 74 коп. 3% річних підставними та підлягають до стягнення з відповідача 597 грн. 94 коп. 3% річних з врахування п. 3.1 договору в частині оплати заборгованості до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно розрахунку:
- на суму 1 296 грн. 97 коп. за період з 21.11.2021 по 31.07.2022 становить 26 грн. 97 коп.;
- на суму 5 536 грн. 34 коп. за період з 21.12.2021 по 31.07.2022 становить 101 грн. 47 коп.;
- на суму 9 723 грн. 11 коп. за період з 21.01.2022 по 31.07.2022 становить 153 грн. 44 коп.;
- на суму 11 688 грн. 01 коп. за період з 21.02.2022 по 31.07.2022 становить 154 грн. 67 коп.;
- на суму 8 271 грн. 36 коп. за період з 21.03.2022 по 31.07.2022 становить 90 грн. 42 коп.;
- на суму 7 177 грн. 63 коп. за період з 21.04.2022 по 31.07.2022 становить 60 грн. 17 коп.;
- на суму 1 793 грн. 30 коп. за період з 21.05.2022 по 31.07.2022 становить 10 грн. 61 коп.;
- на суму 44 грн. 89 коп. за період з 21.06.2022 по 31.07.2022 становить 0 грн. 15 коп.;
- на суму 44 грн. 89 коп. за період з 21.07.2022 по 31.07.2022 становить 0 грн. 04 коп.
У позові на суму 72 грн. 80 коп. 3% річних слід відмовити у зв'язку з помилкою позивача у визначенні початку періоду нарахування по кожній окремій накладній.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог в сумі 2 477 грн. 52 коп. відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України слід віднести на нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нововолинський м'ясокомбінат” (вул. Луцька, буд. 3 ,м. Нововолинськ, код ЄДРПОУ 41429133) на користь Комунального підприємства “Житомиртеплокомуненерго” Житомирської міської ради (вул. Київська, 48, м. Житомир, код ЄДРПОУ 35343771)
- 45 576 грн. 50 коп. основного боргу, 5 673 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 597 грн. 94 коп. 3% річних та 2 477 грн. 52 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 54 324 грн. 99 коп. (п'ятдесят чотири тисячі триста двадцять чотири грн. 99 коп.).
3. У позові на суму 72 грн. 80 коп. відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя А. М. Кравчук