вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"29" вересня 2022 р. Справа№ 910/13678/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року
у справі №910/13678/21 (суддя - Мандриченко О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про стягнення 22 099, 76 грн. ,-
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 22 099, 76 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" 19 599, 76 грн. завданої шкоди та судовий збір у розмірі 2 013, 20 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія", звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову - відмовити.
Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022.
В обґрунтування вищезазначеного клопотання скаржником зазначено, що в період з 24.02.2022 розпочались бойові дії на території України, зокрема і в місті Києві, у зв'язку з чим умови праці установ і підприємств, зокрема страхових компаній, істотно змінено, працівники не мали доступу до офісу. З цих підстав, заявник стверджує про поважність пропуску строків для повторного звернення з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2022 апеляційну скаргу у справі №910/13678/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.
Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/2765/22 від 19.09.2022, у зв'язку перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/13678/21.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13678/21 Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ГПК України, до надходження матеріалів справи.
До Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва, на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 20.09.2022, надійшли матеріали справи № 910/13678/21.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване рішення ухвалене місцевим господарським судом 17.01.2022, а отже, строк подання апеляційної скарги сплив 07.02.2022.
Проте, скаржник звернувся з даною апеляційною скаргою 07.09.2022, що вбачається з поштового конверта, в якому апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції, та опису вкладення.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду більше, ніж на 6 місяців.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що належать до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує, виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 5.04.2021 у справі № 902/560/20, від 25.01.2021 у справі № 911/224/20.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Проте, підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції визнано неповажними, з огляду на таке.
Скаржник обґрунтовує своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження тим, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 у справі № 910/13678/21 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, за трек-номером №0411636859729, вказану ухвалу від 15.02.2022 отримано Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" 21.02.2022 (а.с.82), тобто до введення воєнного стану на території України. Останнім днем для надсилання (подання) заяви про усунення недоліків був 03.03.2022.
Проте, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
У зв'язку із загрозою життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників суду наказом Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 № 10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.
Наказом Північного апеляційного господарського суду №11 від 31.03.2022 відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.
Тобто з 31.03.2022 у скаржника була можливість звернутись до суду з заявою про усунення недоліків апеляційної скарги або клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Саме лише посилання скаржника на введення на території України воєнного стану не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
У той же час, Київська міська територіальна громада станом на 06.07.2022 не включена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 №75 (з останніми змінами від 01.07.2022 №143) "Про затвердження переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 29.06.2022".
Крім того, Суд зазначає, що на території міста Києва, тобто за місцем розташування апелянта та суду апеляційної інстанції, активні бойові дії не проводилися.
Вказані обставини свідчать, що можливість подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги або клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги залежали виключно від волевиявлення та дій самого скаржника.
Однак, Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" вказані недоліки не усунули у зв'язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 апеляційну скаргу було повернуто скаржнику.
Звертаючись повторно з апеляційною скаргою до суду скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва.
Розглянувши подане скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року у справі №910/13678/21, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
При цьому якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відтак, звернення до суду апеляційної інстанції поза межами встановленого строку, не підтверджує неможливість звернутися з апеляційною скаргою раніше, оскільки під час військового стану суди працювали, а зазначені скаржником доводи не можуть бути взяті до уваги для поновлення відповідного строку, так як скаржник не навів будь-яких обґрунтованих доводів або об'єктивних причин неможливості подання апеляційної скарги, зокрема в електронному вигляді на електронну адресу суду чи з використанням підсистеми "Електронний суд" чи поштовим зв'язком протягом шести місяців (з 22.02.2022 - по 06.09.2022).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.
Відповідно до частини третьої статті 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Колегія суддів звертає увагу, що скаржником взагалі не надано доказів на підтвердження того, що працівники Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" з 22.02.2022 року по 06.09.2022 року (дата подачі до суду апеляційної скарги) об'єктивно не мали можливості підготувати апеляційну скаргу на судове рішення у справі №910/13678/21.
Водночас, як було вище зазначено, доказів на підтвердження наведених скаржником підстав неможливості звернутися з апеляційною скаргою в межах встановленого строку, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили зверненню з апеляційною скаргою в передбачені процесуальним законодавством строки до матеріалів скарги не надано.
Саме лише посилання скаржника на введення на території України воєнного стану не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Таким чином підстави наведенні у клопотанні про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи дату подання апеляційної скарги (07.09.2022) та зважаючи на безумовну обізнаність скаржника з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 у справ №910/13678/21 та беручу до увагу юридичну адресу і фактичне місце знаходження Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", суд вбачає неповажними причини пропуску строку.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов'язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 у справі "Устименко проти України", суд зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 у справі №910/13678/21.
Згідно з частиною третьою статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання обґрунтованого клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 у справі №910/13678/21 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.
Частиною 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо скаржник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Керуючись статтями 119, 164, 174, 234, 258, 259, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. В задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 у справі №910/13678/21 - відмовити.
2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 у справі №910/13678/21 - залишити без руху.
3. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" має право усунути недоліки, а саме надати до Північного апеляційного господарського суду заяву(клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку.
4. Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
5. Копію даної ухвали надіслати учасникам у справі.
Всі документи та письмові докази подаються виключно через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Гаврилюк
А.Г. Майданевич