ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
29 вересня 2022 року м. ОдесаСправа № 915/655/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Лук'ященко В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача - Чугуєнко Д.В., ордер АІ №1092213 від 26.04.2021;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Автотранс"
на рішення Господарського суду Миколаївської області від „14" вересня 2021р., повний текст якого складено та підписано „24" вересня 2021р.
у справі № 915/655/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Автотранс"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні Технології"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Терра Трейд"
про стягнення грошових коштів в сумі 107 600, 00 грн.,
головуючий суддя - Олейняш Е.М.
місце ухвалення рішення: Господарський суд Миколаївської області
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 29.09.2022р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В травні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМ Автотранс" (надалі - позивач, ТОВ "ТМ Автотранс") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні Технології" (надалі - відповідач, ТОВ "Вантажні Технології"), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 107 600 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.05.2019 року між ТзОВ "Вантажні Технології" та ТзОВ "Еко Терра Трейд" укладено договір на надання послуг з перевезення вантажів № 29-05 від 29.05.2019 року. У зв'язку із відсутністю достатньої кількості транспортних засобів та водіїв, необхідних для виконання умов договору ТзОВ "Вантажні Технології" (замовник, відповідач) звернувся до ТзОВ "ТМ Автотранс" (виконавець, позивач) із пропозицією здійснити перевезення вантажу по території порту міста Чорноморськ у період з 01.05.2020 по 10.05.2020.
Позивач зазначає, що виконавець прийняв пропозицію та здійснив перевезення вантажу у зазначений період, що підтверджується товарно-транспортними накладними, в яких зазначено автомобілі, належні виконавцю та водіїв, у яких укладені договори про надання послуг з виконавцем.
13.07.2020 року на електронну адресу замовника ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено рахунок-договір № 48 від 12.05.2020 року, який містив умови договору, зазначені вище, а також вартість наданих послуг на загальну суму 138 600 грн.
Позивач зазначає, що 15.07.2020 року відповідач частково сплатив зазначений рахунок на суму 31 000, 00 грн., чим погодився з його умовами. Залишок заборгованості за рахунком-договором № 48 від 12.07.2020 року становить 107 600, 00 грн., який замовник відмовляється добровільно погасити.
З посиланням на норми ст.ст. 205, 207, 525, 526, 530, 612, 614, 625, 638, 640-642, 908, 909, ЦК України, ст. 181, 193, ГК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2021р. (суддя Олейняш Е.М.) в позові відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відсутні правові підстави для стягнення коштів за надані послуги з перевезень (предмет позову), саме у зв'язку з невиконанням відповідачем, як стверджує позивач, умов договору (підстави позову), оскільки позивачем відповідно до ст. 73, 74, 76-79 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами у справі факту укладення з відповідачем договору саме на умовах, запропонованих в рахунку-договорі № 48 від 12.05.2020.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМ Автотранс" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2021 у справі №915/655/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю; стягнути з ТзОВ "Вантажні Технології" на користь ТзОВ "ТМ Автотранс" заборгованість у сумі 107 600 грн.; стягнути судові витрати за судовий розгляд у суді першої та апеляційної інстанції.
Скаржник вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, які містяться у матеріалах справи, не застосовано закон, який підлягає застосуванню, у зв'язку із чим суд помилково дійшов висновку про відмову у позові, а відтак, таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, з огляду на наступні обставини:
- суд першої інстанції не застосував положення ст. 916 ЦК України в частині визначення розумної проїзної плати у випадку не визначення такої плати сторонами у Договорі;
- 31 000 грн. сплачених відповідачем не є розумною платою за 308 перевезень визначеного в ТТН на території порту міста Чорноморськ;
- відповідачем надано суду податкову накладну №130 від 15.07.2020 року, як доказ на підтвердження своїх заперечень проти позову. Скаржник зазначає, що під час складення податкової накладної визначено, що 31 000 грн., сплачена відповідачем становитиме 22,38% від загальної кількості поїздок виконаних ним, і ця сума була закладена в податковій накладній, що не було враховано судом. Крім того, в самій накладній визначено вартість 1 поїздки без ПДВ - 375 грн., що також свідчить про те, що саме така вартість була погоджена сторонами і на її отримання справедливо розраховував позивач;
- суд помилково дійшов висновку про погодження ціни Договору після його виконання. Апелянт вказує, що ціна Договору була погоджена сторонами усно і заздалегідь. Документальним підтвердженням такого погодження слугував рахунок-договір №48 від 12.05.2021, отриманий відповідачем та частково сплачений ним. Відповідачем не надано жодних доказів, що оплата була здійснена не за цим рахунком-договором, а на підставі іншого договору. Оскільки призначення платежу ним призначено як транспортні послуги.
Крім того, одночасно з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про залучення доказів: лист від ТОВ «Оптімал-Сервіс» від 13.10.2021 про маршрути та витрати на паливо по автомобілям у період з 01.05.2020 по 10.05.2020; видаткову накладну на купівлю палива від 28.04.2020. Вказані докази, на думку скаржника, підтверджують обставини, на які він посилається у власній апеляційній скарзі на спростування висновків суду, викладених у рішенні, а тому не подавалися до суду першої інстанції. Враховуючи неможливість подання зазначених доказів під час розгляду справи у суді першої інстанції, скаржник просить суд апеляційної інстанції залучити цей доказ до матеріалів справи та врахувати під час розгляду апеляційної скарги.
Також, одночасно з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання відповідно до якого апелянт просить призначити у справі №915/655/21 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити судовому експерту Михальському Олегу Олександровичу; на вирішення експерта поставити наступне питання:
- Яка є дійсна (ринкова) вартість послуги (1 рейсу) з автоперевезення тріски деревної твердолистяних порід зі складу №9, 11 ДП «МТП «Чнорноморськ» до причалу №12,14,15 ДП «МТП «Чнорноморськ» без урахування ваги вантажу, вантажними автомобілями: сідловин тягачем марки DAF модель ХF 105.460, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , із контейнеровозом спеціалізованим напівпричепом (червоний) марки Humbaur модель HAS 2006, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 та сідловим тягачем марки Renault модель Magnum AE430, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_5 , із контейнеровозом спеціалізованим напівпричепом (червоний) WIELTON модель NS34ST, державний номер НОМЕР_6 відстанню 6 км в обидві сторони, відповідно до звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент виконання договору, тобто 01.05.2020?
Обґрунтовуючи вказане клопотання, скаржник вказує, що судом першої інстанції не досліджувалось взагалі питання розумності провізної плати у розмірі 375 грн. за одну поїздку, яка зазначена в позові, в рахунку-договорі №48 від 12.05.2020 та в податковій накладній №130 від 15.07.2020 і ні підставі якої розраховано позивачем ціну позову. Враховуючи, що суд відмовив позивачу у задоволенні позову саме у зв'язку із відсутністю погодження ціни Договору, враховуючи, що суд не встановлював чи була розумною ціна 375 грн. за 1 поїздку, з метою доведення розумності такої ціни, зазначеної позивачем, останній звертається до апеляційного суду із клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Автотранс" на рішення Господарського суду Миколаївської області від „14" вересня 2021р.; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Автотранс" до розгляду на 09 грудня 2021 року об 11:00 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2021 продовжено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Автотранс" на рішення Господарського суду Миколаївської області від „14" вересня 2021р у справі № 915/655/21 на розумний строк; призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Автотранс" на 27 січня 2022 року об 11:00 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №915/655/21 відбудеться 24 лютого 2022 року об 11:00 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 прийнято справу № 915/655/21 до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Діброви Г.І., Савицького Я.Ф. Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Автотранс" на 24 лютого 2022 року об 11:00 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 рекомендовано учасникам справи утриматися від відвідування суду. Свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з урахуванням рекомендацій "Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан", опублікованих 04 березня 2022 року на веб-сайті Верховного Суду за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1261727/, та наказу в.о. голови Південно-західного апеляційного господарського суду "Про встановлення особливого режиму роботи Південно-західного апеляційного господарського суду в умовах воєнного часу" №6-ОД від 28.02.2022, опублікованих 01 березня 2022 року на веб-сайті Південно-західного апеляційного господарського суду за посиланням: https://swag.court.gov.ua/sud4872/pres-centr/news/1260585/. Повідомлено учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Повідомлено, що про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №915/655/21 відбудеться 29.09.2022 об 11:00год.
07.09.2022р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Автотранс" адвоката Чугуєнка Дмитра Віталійовича надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку «EasyCon» (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1). Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Автотранс" адвоката Чугуєнка Дмитра Віталійовича про проведення судового засідання, призначеного на 29 вересня 2022р. об 11:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».
Відповідачем не було подано до суду відзиву на апеляційну скаргу. Розглянувши у судовому засіданні клопотання скаржника про залучення доказів та клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу приписів ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно зі ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. В силу приписів ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.
Згідно зі ст. 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
З огляду на викладене вище колегія суддів зазначає, що право учасника судового процесу на звернення до суду із тим або іншим клопотанням повинно бути реалізоване з дотриманням положень процесуального законодавства, оскільки в іншому випадку суд залишає подане клопотання без розгляду. Варто зауважити, що підготовче провадження у справі було розпочато за ухвалою місцевого суду 25.05.2021р. та закінчено 31.08.2021р.
Проте, у межах підготовчого провадження позивачем не заявлялись відповідні клопотання, а, отже, в силу приписів ст. 207 ГПК України позивач повинен довести суду існування поважних причин пропуску строку для подання клопотання у межах підготовчого провадження.
Колегія суддів зазначає, що подання вказаних клопотань залежали виключно від суб'єктивної поведінки позивача, який несе ризик вчинення або не вчинення певної процесуальної дії. Будь-яких доводів щодо існування причин пропуску строку для звернення до суду із відповідними клопотаннями позивачем суду наведено не було.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів залишає надані позивачем документи без розгляду, оскільки останнім не доведено неможливість їх подання під час розгляду справи в суді першої інстанції та відмовляє в задоволенні клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експерти, з підстав її недоцільності.
У судовому засіданні 29.09.2022р. скаржник підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, строк розгляду апеляційної скарги закінчився, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка з'явилася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 29.05.2019 року між відповідачем ТзОВ «Вантажні Технології» (перевізник) та третьою особою ТзОВ «Еко Терра Трейд» (замовник) було укладено договір № 29-05 на надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (арк. 143-145), відповідно до умов якого перевізник надає замовнику автопослуги автомобілями, іменовані надалі - автопослуги відповідно до умов даного договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору перевізник надає замовникові необхідний автотранспорт із водієм. Автотранспорт (автотранспортний засіб/засобу) надається замовникові на підставі заявки замовника на виділення автотранспорту.
Відповідно до п. 4.4 договору замовник зобов'язаний оплатити виставлений перевізником рахунок, згідно акту виконаних робіт.
Відповідно до п. 6.1 договору надані перевізником автопослуги, замовник оплачує по договірній ціні відповідно до укладених додаткових угод до договору, підписаних уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до п. 8.1 договору даний договір діє з дати підписання до 31 грудня 2019 року.
Відповідно до п. 8.3 договору якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії даного договору не заявить про бажання розірвати його, договір уважається пролонгованим на наступний календарний рік.
Відповідно до п. 1, 2 додаткової угоди № 4 від 16.04.2020 до договору сторони погодили, що вартість послуг з автоперевезення тріски деревної твердолистяних порід (далі-вантаж) зі складу № 9, 11 ДП «МТП «Чорноморськ» до причалу № 12, 14, 15 складає 650, 00 грн., з урахуванням ПДВ, за 1 рейс незалежно від ваги вантажу. Перевізник використовує не менше 17 автомобілів.
Надані послуги оплачуються перевізнику в національній валюті України відповідно до рахунку замовника. Передплата не менше 70 % від вартості 2 000 рейсів. (Передплата 910 000, 00 грн.) (арк. 146).
Договір та додаткова угода № 4 підписано та скріплено печатками сторін.
Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.
В письмових поясненнях (вх. № 9055/21 від 14.06.2021) третя особа ТзОВ «Еко Терра Трейд» зазначила, що у період з 01.05.2020 по 10.05.2020 акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по перевезенню вантажів автомобільним транспортом між ТзОВ «Еко Терра Трейд» та ТзОВ «Вантажні Технології» не підписувались (арк. 142).
Як зазначає позивач у позовній заяві, у зв'язку з відсутністю достатньої кількості транспортних засобів, необхідних для виконання умов цього договору, відповідач ТзОВ «Вантажні Технології» звернувся до позивача ТзОВ «ТМ Автотранс» із пропозицією здійснити перевезення вантажу по території порту міста Чорноморськ у період з 01.05.2020 по 10.05.2020.
У відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив, що ним замовлялись у позивача послуги з перевезення вантажу, в зв'язку з забезпеченням виконання договору № 29-05 від 29.05.2019, укладеного між ТзОВ «Еко Терра Трейд» та ТзОВ «Вантажні Технології», у період з 01.05.2020 по 10.05.2020.
На підтвердження виконання позивачем послуг з перевезення вантажу, в період з 01.05.2020 по 10.05.2020, позивачем надано 306 товарно-транспортних накладних (арк. 16-53; 54-92), а саме:
-автомобілем DAF НОМЕР_2 з причіпом/напівпричіпом НОМЕР_6 водієм ОСОБА_1 , позивачем надано 151 товарно-транспортну накладну (арк. 16-53):
- від 01.05.2020 № 4, 7, 13, 24, 35;
- від 02.05.2020 № 45, 55, 64, 93, 99, 100, 102, 106, 119, 129, 158;
- від 03.05.2020 № 196, 202, 209, 215, 224, 231, 238, 245, 251, 261, 267, 275, 289, 298, 309, 317;
- від 04.05.2020 № 494, 503, 398, 411, 426, 437, 451, 462, 473, 482, 515, 529, 556, 567, 583, 599, 613, 625, 636, 651, 665, 679, 690;
- від 05.05.2020 № 709, 723, 738, 752, 762, 774, 786, 898, 913, 925, 940, 951, 966, 981, 996, 1025, 1038, 1050, 1062;
- від 06.05.2020 № 1075, 1090, 1104, 1117, 1128, 1141, 1154, 1163, 1176, 1190, 1206, 1299, 1311, 1326, 1340, 1352, 1364;
- від 07.05.2020 № 1378, 1389, 1401, 1413, 1326, 1438, 1450, 1463, 1475, 1492, 1503, 1514, 1528, 1541, 1556, 1598, 1609;
- від 08.05.2020 № 279, 291, 318, 327, 337, 350, 362, 375, 384, 394, 405, 416, 428, 440, 1627, 1644, 1659, 1673, 1687, 1701, 1753;
- від 09.05.2020 № 449, 459, 470, 529, 543, 555, 565, 580, 596, 612, 628, 643, 659, 676, 689, 701, 709, 721, 735, 749;
- від 10.05.2020 № 762, 805.
- автомобілем RENO НОМЕР_7 з причіпом/напівпричіпом НОМЕР_8 водієм ОСОБА_2 , позивачем надано 155 товарно-транспортних накладних (арк. 54-92):
- від 01.05.2020 № 7, 8, 17, 26, 37, 47;
- від 02.05.2020 № 56, 65, 96, 101, 106, 108, 113, 118, 113, 130, 164, 192;
- від 03.05.2020 № 148, 153, 158, 164, 170, 177, 184, 189, 201, 208, 215, 221, 230, 237, 245, 254, 264, 321;
- від 04.05.2020 № 414, 424, 432, 443, 457, 469, 480, 493, 504, 518, 530, 557, 568, 585, 600, 611, 623, 635, 649, 650, 664, 696;
- від 05.05.2020 № 710, 724, 736, 749, 763, 775, 888, 895, 910, 918, 933, 946, 959, 972, 984, 1002, 1018, 1033, 1045, 1058;
- від 06.05.2020 № 1071, 1089, 1102, 1116, 1129, 1142, 1155, 1164, 1175, 1191, 1207, 1298, 1310, 1324, 1336, 1348, 1361;
- від 07.05.2020 № 1377, 1387, 1400, 1414, 1427, 1439, 1451, 1464, 1476, 1504, 1516, 1530, 1542, 1557, 1599, 1610
- від 08.05.2020 № 270, 281, 292, 319, 328, 338, 353, 366, 377, 387, 397, 409, 421, 433, 445, 456, 1626, 1642, 1657, 1671, 1685, 1700, 1754;
- від 09.05.2020 № 469, 528, 540, 553, 566, 578, 595, 611, 626, 640, 655, 669, 682, 696, 710, 722, 736, 748;
- від 10.05.2020 № 761, 772, 802.
У всіх вищезазначених 306 товарно-транспортних накладних зазначено:
- автомобільний перевізник ТзОВ «Вантажні Технології»;
- замовник ТзОВ «Еко Терра Трейд»;
- вантажовідправник ТзОВ «Еко Терра Трейд» та вантажоодержувач ТзОВ «Транс-Сервіс»;
- пункт розвантаження причали № 14, № 15 т/х «YILDIZLAR2» МП «Чорноморськ»;
- найменування вантажу тріска.
На всіх 306 товарно-транспортних накладних містяться підписи водія, а також підписи та печатки вантажовідправника, вантажоодержувача.
Отже, матеріалами справи підтверджено факт здійснення перевезення вантажу в пункт призначення в кількості 306 поїздок.
Господарським судом зазначено, що в судовому засіданні 14.09.2021 року представник позивача усно зазначив, що 2 (дві) товарно-транспортні накладні втрачено. В свою чергу, представник відповідача усно підтвердив, що позивачем дійсно надано послуги з перевезень в кількості 308 поїздок.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність спору між сторонами в частині обсягу наданих послуг з перевезень в кількості 308 поїздок.
На підтвердження факту надання послуг з перевезення вантажу саме позивачем ТзОВ «ТМ «Автотранс» останнім подано до матеріалів справи наступні докази:
1) докази, які підтверджують належність позивачу транспортних засобів, а саме:
- бухгалтерську довідку вих. № 4/1 від 10.03.2021, відповідно до якої станом на 01.05.2020 на балансі ТзОВ «ТМ Автотранс» знаходився сідельний тягач марки DAF модель XF 105.460 ідентифікаційний номер НОМЕР_9 в кількості 1 шт. та контейнеровоз спеціалізований напівпричіп (червоний) FLEGL НОМЕР_10 в кількості 1 шт. (арк. 93);
- договір № 7/06-1 оренди транспортного засобу від 07.06.2019, укладений між ТзОВ «ТМ Автотранс» та ФОП Тимченко В.П., відповідно до умов якого орендодавець надав орендарю в оренду транспортний засіб автомобіль Renault Magnum, держ. № НОМЕР_7 та напівпричіп Humbaur HSA, держ. № НОМЕР_8 (з зерновим контейнером) зі строком оренди по 31.12.2020 включно (арк. 94);
- договір № 1/11-2 від 22.04.2020, укладений між ТзОВ «ТМ Автотранс» та ФОП Логвінюк І.В., відповідно до умов якого орендодавець надав орендарю в оренду напівпричіп держ. № НОМЕР_6 зі строком оренди по 31.12.2020 включно (арк. 95);
- свідоцтво серії НОМЕР_11 про реєстрацію транспортного засобу, відповідно до якого власником ТЗ з реєстраційним номером НОМЕР_2 марки DAF модель XF 105.460 є ТзОВ «ТМ Автотранс» (арк. 96);
- свідоцтво серії НОМЕР_12 про реєстрацію транспортного засобу, відповідно до якого власником ТЗ з реєстраційним номером НОМЕР_7 марки Renault модель Magnum АЕ 430 є ОСОБА_3 (арк. 97);
- свідоцтво серії НОМЕР_13 про реєстрацію транспортного засобу, відповідно до якого власником ТЗ з реєстраційним номером НОМЕР_8 марки Humbaur модель HSA 2006 є ОСОБА_3 (арк. 97).
2) докази, які підтверджують надання послуг водіями ТзОВ «ТМ Автотранс», а саме:
- договір про надання послуг № 13 від 01.05.2020, укладений між ТзОВ «ТМ Автотранс» та фізичною особою ОСОБА_1 , зі строком дії з 01.05.2020 до 24.05.2020, предметом якого є надання послуг з перевезення вантажу згідно товаро-транспортних накладних, а також акт приймання-передачі від 24.05.2020 наданих послуг за договором про надання послуг № 13 від 01.05.2020, відповідно до якого виконавцем Бірюк М.О. надано послуги з перевезення тріски технологічної по території морського порту Чорноморськ в кількості 153 ходки (арк. 98-99);
- договір про надання послуг № 14 від 01.05.2020, укладений між ТзОВ «ТМ Автотранс» та ОСОБА_2 , зі строком дії з 01.05.2020 до 28.05.2020, предметом якого є надання послуг з перевезення вантажу згідно товаро-транспортних накладних, а також акт приймання-передачі від 28.05.2020 наданих послуг за договором про надання послуг № 14 від 01.05.2020, відповідно до якого виконавцем Сабан Є.В. надано послуги з перевезення тріски технологічної по території морського порту Чорноморськ в кількості 155 ходок (арк. 101).
Після виконання послуг з перевезень в період з 01.05.2020 по 10.05.2020 позивачем ТзОВ «ТМ Автотранс» складено Рахунок-договір № 48 від 12.05.2020 року та Акт надання послуг № 477 від 12.05.2020 року.
Як встановлено господарським судом, 12.05.2020 року (після здійснення перевезень в період з 01.05.2020 по 10.05.2020) позивачем ТзОВ "ТМ Автотранс" направлено на адресу одного із засновників ТзОВ "Вантажні технології" Рахунок-договір № 48 від 12.05.2020 року (арк. 11), в якому зазначено наступне:
- підстава - договір основний;
- товари (роботи, послуги) транспортні послуги з перевезення тріски по території порту (м. Чорноморськ);
- кількість - 308;
- ціна за одиницю без ПДВ 375, 00 грн.;
- загальна сума 115 500 грн. без ПДВ; 138 600, 00 грн. з ПДВ.
В рахунку-договорі № 48 від 12.05.2020 року зазначено, що оплата цього рахунку означає погодження з умовами договору надання послуг з організації перевезення, відповідно до якого ТзОВ «ТМ Автотранс» (виконавець) зобов'язується, використовуючи власне пальне, водіїв та автомобілі, здійснювати перевезення вантажу (тріски) по території порту м. Чорноморськ для ТзОВ «Вантажні Технології» (замовник) на виконання договору на надання послуг з перевезення вантажів № 29-05 від 29.05.2019 року, за усними заявками замовника у кількості 308 поїздок, а замовник зобов'язується оплатити такі перевезення із розрахунку 375 грн. за одну поїздку. Цей рахунок направляється на електронну адресу замовника ІНФОРМАЦІЯ_2 та є дійсним протягом 5 робочих днів з моменту одержання.
Позивач підтверджує факт направлення 13.07.2020 рахунку-договору № 48 від 12.05.2020 року на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 витягом про направлення з електронної пошти та примірником електронного листа (арк. 12, 111).
В матеріалах справи відсутні докази направлення вищевказаного рахунку-договору на адресу юридичної особи ТзОВ «Вантажні Технології».
Так, відповідно до витягу з ЄДРЮОФОПГФ засновниками (учасниками) ТзОВ «Вантажні Технології» є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а керівником - ОСОБА_6 .
Відповідно до Акту надання послуг № 477 від 12.05.2020 року виконавцем ТзОВ «ТМ Автотранс» було надано замовнику ТзОВ «Вантажні технології» транспортні послуги з перевезення тріски на загальну суму 138 600, 00 грн. (арк. 102), а саме:
- транспортні послуги з перевезення тріски по території порту (м. Чорноморськ), авто НОМЕР_7 / НОМЕР_8 в кількості 155 (поїздки) за ціною 375 грн. без ПДВ (на загальну суму без ПДВ 58 125 грн.);
- транспортні послуги з перевезення тріски по території порту (м. Чорноморськ), авто НОМЕР_14 / НОМЕР_6 в кількості 153 (поїздки) за ціною 375 грн. без ПДВ (на загальну суму без ПДВ 57 375 грн.).
Відповідачем ТзОВ «Вантажні технології» (замовник) акт надання послуг № 477 не підписано.
В матеріалах справи відсутні докази направлення (вручення) 12.05.2020 відповідачу акту надання послуг № 477 від 12.05.2020 року.
В подальшому 13.07.2020 року відповідачем ТзОВ «Вантажні технології» проведено оплату за транспортні послуги в сумі 31 000 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що до матеріалів справи додано банківську виписку та платіжне доручення № 383 від 15.07.2020 на суму 31 000,00 грн., відповідно до якого ТзОВ «Вантажні технології» (код 38841053) перераховано на рахунок ТзОВ «ТМ Автотранс» грошові кошти в розмірі 31000, 00 грн. із зазначенням призначення платежу «за транспортні послуги. в т.ч. ПДВ 20 % 5166,67 грн.» (арк. 15, 158).
Після проведення відповідачем оплати позивачем складено та зареєстровано податкову накладну № 130 від 15.07.2020 на суму 31 000, 00 грн. Дата реєстрації 31.07.2020 (арк. 159).
Відповідно до зареєстрованої позивачем податкової накладної № 130 від 15.07.2020 позивачем відображено наступне:
Розділ А.
"І. Загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість" 31 000, 00 грн.
"ІІ. Загальна сума податку на додану вартість, у тому числі": 5 166, 67 грн.
Розділ Б.
- опис (номенклатура) товарівпослуг продавця: транспортні послуги з перевезення тріски по території порту (м. Чорноморськ), авто НОМЕР_7 / НОМЕР_8
- послуги згідно з ДКПП 49.41
- кількість (об'єм, обсяг) - 68, 89
- ціна постачання одиниці товару / послуги без урахування податку на додану вартість 374, 9939033;
- код ставки - 20;
- обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 25 833, 33.
25.03.2021 року позивачем ТзОВ «ТМ Автотранс» направлено на адресу відповідача ТзОВ «Вантажні Технології» претензію-вимогу від 22.03.2021 року, в якій позивач вимагає невідкладно, але не пізніше 7 календарних дів з моменту отримання цієї претензії-вимоги виконати свої зобов'язання за рахунком-договором № 48 від 12.05.2020 та перерахувати суму заборгованості у розмірі 107 600 грн. (арк. 103-104).
Судом встановлено, що позивачем до претензії-вимоги від 22.03.2021 року додано наступні документи:
- копію рахунку-договору № 48 від 12.05.2020;
- роздруківку електронного листа з доказами направлення рахунку-договору № 48 від 12.05.2020;
- копію платіжної вимоги про сплату 31 000,00 грн;
- копії товарно-транспортних накладних, де зазначено автомобілі та водіїв ТзОВ «ТМ Автотранс»;
- копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 12.05.2020;
- копії цивільно-правових договорів із водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Факт направлення 25.03.2021 претензії-вимоги від 22.03.2021 року підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною та фіскальним чеком (арк. 104 на звороті).
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зазначена норма кореспондується з вимогами ст. 144 ГК України щодо підстав виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Відповідно до ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Пунктом 1 частини 1 статті 208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Разом з тим, згідно із пунктами 1, 2 частини 1 статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частинами 1, 3 статті 181 ГК України визначено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
Відповідно до ст. 189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
Відповідно до ст. 190 ГК України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.
Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Відповідно до частини 1, 2 статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Згідно з пунктом 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила) договір про перевезення вантажів - це двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Відповідно до п. 3.4 Правил після того, як Перевізник і Замовник узгодили умови перевезень і розрахунки, стверджений підписом Перевізника проект Договору з необхідними до нього додатками в двох екземплярах Перевізник зобов'язаний направити Замовнику не пізніше ніж через три дні після його узгодження.
Відповідно до п. 3.5 Правил у Договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки сторін, відповідальність тощо.
Пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Відповідно до пп. 11.3., 11.4. товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
Відповідно до п. 14.1 Правил форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов'язаних з цим, визначаються Перевізником з вантажовідправником або вантажоодержувачем - Замовником при укладенні ними Договору на перевезення вантажів (п. 3.1 Договору).
Відповідно до п. 14.4 Правил остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних.
Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.
Як зазначалося вище, 29.05.2019 року між відповідачем ТзОВ "Вантажні Технології" (перевізник) та третьою особою ТзОВ "Еко Терра Трейд" (замовник) було укладено договір № 29-05 на надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.
У зв'язку з відсутністю достатньої кількості транспортних засобів, необхідних для виконання умов цього договору, відповідач ТзОВ "Вантажні Технології" звернувся до позивача ТзОВ "ТМ Автотранс" із пропозицією здійснити перевезення вантажу по території порту міста Чорноморськ у період з 01.05.2020 по 10.05.2020.
В період з 01.05.2020 по 10.05.2020 позивачем надано відповідачу послуги з перевезення вантажу, що підтверджується вищевказаними товарно-транспортними накладними, доказами належності позивачу транспортних засобів, за допомогою яких здійснювалось перевезення, а також доказами, які підтверджують надання послуг водіями ТзОВ "ТМ Автотранс".
Відповідач підтвердив, що ним замовлялись у позивача послуги з перевезення вантажу, а також факт виконання позивачем перевезень в кількості 308 поїздок.
Отже, факт надання позивачем відповідачу в період з 01.05.2020 по 10.05.2020 послуг з перевезень вантажу, а також обсяг наданих послуг (кількості поїздок) сторонами не заперечується.
Після надання послуг з перевезень 12.05.2020 року позивач ТзОВ "ТМ Автотранс" направив на адресу одного із засновників ТзОВ "Вантажні технології" рахунок-договір № 48 від 12.05.2020 року, в якому запропонував умови договору надання послуг з організації перевезення, зокрема, ціну (вартість однієї поїздки 375 грн. без ПДВ). В рахунку зазначено, що оплата цього рахунку означає погодження з умовами договору надання послуг з організації перевезення.
В подальшому 13.07.2020 року відповідачем ТзОВ "Вантажні технології" проведено оплату за транспортні послуги в сумі 31 000 грн. із зазначенням призначення платежу "за транспортні послуги. в т.ч. ПДВ 20 % 5 166, 67 грн.", а позивачем - складено та зареєстровано податкову накладну № 130 від 15.07.2020 на суму 31 000, 00 грн. (дата реєстрації 31.07.2020).
Отже, між сторонами у справі виник спір щодо ціни договору. Позивач зазначає, що часткова оплата відповідачем рахунку-договору № 48 свідчить про погодження з його умовами, зокрема, ціною договору в розмірі 138 600 грн., виходячи з ціни однієї поїздки 375 грн. без ПДВ. В судовому засіданні 14.09.2021 представник позивача усно також зазначив, що факт погодження відповідача з умовами рахунку підтверджується оплатою саме за тими реквізитами, які зазначено в рахунку.
Натомість, відповідач стверджує, що вартість договору за усною домовленістю сторін становила 31 000 грн., яку відповідач повністю оплатив. Інші домовленості між сторонами відсутні. Відповідач не проводив оплату рахунку, відтак, не надав згоди з його умовами. В судовому засіданні 14.09.2021 року відповідач усно зазначив, що оплата за реквізитами не є згодою з умовами рахунку-договору, крім того, реквізити позивача були відомі відповідачу з іншої документації (ділового листування).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини.
В силу положень ст. 205, 639 ЦК України, ст. 181 ГК України правочин (договір) може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, а сторони наділені правом обирати форму правочину, крім випадків, коли законом прямо встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення відповідного виду договорів.
За загальним правилом та в силу положень ст. 180 ГК України договір укладається у письмовій формі (у формі єдиного документа, підписаного сторонами), однак допускається укладення договору у спрощений спосіб, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення відповідного виду договорів.
Системний аналіз положень законодавства свідчить, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 3 ст. 638 ЦК України), при цьому, відповідь особи про її прийняття пропозиції укласти договір на відповідних умовах (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 638, 641-643 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України), зокрема, після погодження предмету, ціни та строку.
Спеціальними нормами законодавства у сфері перевезень (ст. 306-316 ГК України, ст. 908-928 ЦК України, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні тощо) передбачено, що договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства (ст. 307 ГК України, ст. 908-909 ЦК України, п. п. 3.4, п. 3.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).
У договорі визначається, зокрема, але не виключно, вартість перевезень і порядок розрахунків (п. 3.5 Правил).
Ціна в договорі є істотною умовою, яка визначається за згодою (домовленістю) сторін (ст. 190 ГК України, ст. 632 ЦК України).
Водночас, приписами ч. 4 ст. 632 ЦК України, а також спеціальною нормою у сфері перевезень ч. 1 ст. 916 ЦК України передбачено стягнення розумної плати, якщо розмір провізної плати сторонами не визначений.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що факт надання позивачем відповідачу послуг з перевезень вантажу в період з 01.05.2020 по 10.05.2020 підтверджується товарно-транспортними накладними, які в силу ст. 307 ГК України, ст. 908-909 ЦК України, п. 11.1 Правил є підтвердженням укладення договору.
Водночас договору (у формі єдиного підписаного сторонами документа) на перевезення вантажу з узгодженням істотних умов, в тому числі ціни, між сторонами не укладено. Визначення ціни в договорі (домовленість сторін) може мати місце на стадії укладення договору та погодження сторонами істотних умов, а не після виконання.
В спірному випадку, матеріали справи не містять будь-яких доказів погодження між сторонами ціни (вартості) послуг з перевезень вантажу до їх фактичного надання.
До товарно-транспортних накладних відповідно до п. 11.1 Правил сторони будь-якої іншої інформації, яку вони вважають необхідною, не вносили.
Сформований позивачем після надання послуг з перевезень рахунок-договір на оплату № 48 від 12.05.2020 в спірному випадку фактично є: 1) документом для проведення оплати за надані послуги на підставі оформлених товарно-транспортних накладних; 2) пропозицією (офертою) укласти договір на вказаних безпосередньо у рахунку умовах, направленою 13.07.2020 після надання послуг з перевезень на електронну адресу особи, яка не є стороною договору.
Водночас, 25.03.2021 року разом із претензією про оплату позивачем було направлено на адресу відповідача ТзОВ Вантажні технології" копію рахунку-договору № 48 від 12.05.2020.
А тому відсутні підстави вважати, що між сторонами (позивачем та відповідачем) укладено договір на умовах, вказаних у рахунку-договорі № 48 від 12.05.2020.
Так, прийняття пропозиції відповідачем, його волевиявлення на укладення договору та погодження з відповідними умовами договору має бути повним та безумовним.
В даному випадку під час проведення оплати за надані послуги відповідачем в призначенні платежу у платіжному дорученні № 383 від 15.07.2020 на суму 31 000, 00 грн. зазначено «за транспортні послуги. в т.ч. ПДВ 20 % 5 166, 67 грн.» без посилань на відповідний рахунок-договір № 48 від 12.05.2020.
Будь-яких доказів (листувань, пропозицій тощо), які б підтверджували надання відповідачем згоди на укладення договору на умовах та за ціною, зазначеною в рахунку-договорі № 48, матеріали справи не містять.
В свою чергу, проведення оплати за транспортні послуги на банківські реквізити позивача (зазначення в призначенні платежу найменування банку, номер рахунку в банку тощо) не свідчить саме про прийняття пропозиції укласти договір (акцепт) (погодження відповідача з запропонованими позивачем умовами договору, зокрема, ціною).
Колегія суддів зазначає, що податкова накладна може бути одним із доказів укладення (вчинення) правочину. В даному конкретному випадку (за умов відсутності укладеного між сторонами договору у письмовій формі, відсутності будь-якої інформації щодо ціни перевезень у товарно-транспортних накладних, відсутності будь-якого листування сторін щодо погодження ціни (вартості) перевезень як до виконання послуг з перевезення, так і після надання послуг) підтвердженням надання послуг за відповідною запропонованою позивачем ціною (вартістю) може бути: 1) складена та зареєстрована позивачем у порядку та строки, визначені ПК України, податкова накладна (після надання послуг в травні 2020); 2) дії відповідача щодо включення сум податку до податкового кредиту.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази складення та реєстрації позивачем в порядку та строки, передбачені ПК України, а саме в травні 2020 року (після виконання послуг з перевезення вантажу - дата виникнення податкового зобов'язання) податкової накладної з відображенням господарської операції та загальної вартості послуг (загальної суми коштів, які підлягали сплаті, з урахуванням ПДВ).
Натомість, в матеріалах справи міститься складена та зареєстрована позивачем в липні 2020 (тобто після проведення відповідачем оплати коштів за вже надані в травні 2020 послуги) податкова накладна з відображенням загальної суми коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ в розмірі 31 000 грн., проте з частковим відображенням господарської операції.
Зважаючи на викладене, доводи скаржника в цій частині є безпідставними, а викладені у апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів і не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
Будь-яких порушень процесуальних норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, або неправильного застосування норм матеріального права при розгляді апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції виявлено не було.
За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції, судова колегія доходить висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Автотранс" підлягає залишено без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 14 вересня 2021 року у справі №915/655/21 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України всі судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ Автотранс" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2021р. у справі №915/655/21залишити без змін.
Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови
складено та підписано
„03" жовтня 2022 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Я.Ф. Савицький