79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" жовтня 2022 р. Справа №914/86/22
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.,
суддів Галушко Н.А.,
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Костерева О.А.
розглянувши без виклику представників сторін матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 28.06.2022
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.06.2022 (суддя Яворський Б.І) про зупинення провадження
у справі №914/86/22
за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан А», м. Київ
до відповідача 1 Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», м. Львів
до відповідача 2 Bank Polski S.A., Warshawa Polska/ПКО Банк Польські С.А. (Польський акціонерний банк «Загальна Ощадна Каса»), Республіка Польща, м. Варшава
про визнання недійсними правочинів
На розгляд Господарського суду Львівської області 06.01.2022 надійшла позовна заява ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан А» до Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» та PKO Bank Polski S.A./ПКО Банк Польські С.А.(Польський акціонерний банк «Загальна Ощадна Каса») про визнання недійсними правочинів щодо застосування процедури обов'язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій АТ «КРЕДОБАНК» у відповідності до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ «КРЕДОБАНК» від 05.03.2018.
З огляду на те, що відповідачем 2 у даній справі є Bank Polski S.А., Warshawa Polska, який є нерезидентом, а в суду була відсутня інформація щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва відповідача на момент відкриття провадження у справі, тому місцевий господарський суд, у відповідності до ст. 367 ГПК України, дійшов до висновку про необхідність звернення до компетентного органу Республіки Польща із судовим дорученням про вручення відповідачу судових документів. Відтак, ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.06.2022 призначено підготовче засідання у справі № 914/86/22 на 10 год. 00 хв. 19.01.2023; зупинено провадження у даній справі до 19.01.2023 на підставі п. 4 ч. 1, ч. 3 ст.228 ГПК України; зобов'язано позивачів у строк до 01.07.2022 надати суду нотаріально засвідчені копії перекладу на офіційну мову Республіки Польща у трьох примірниках позовної заяви з додатками, ухвали суду про відкриття провадження у справі від 31.01.2022, ухвали суду від 16.06.2022, доданого до неї судового доручення у вигляді прохання про вручення документів у цивільній справі та формуляру підтвердження про їх вручення.
Не погодившись із постановленою ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, зазначивши в своїй апеляційній скарзі, що у відповідності до ч. 1 ст. 172 ГПК України, на позивача покладається обов'язок не «вручення», а «надіслання» учасникам справи копії позовної заяви та копії доданих до неї документів. При цьому, копія позовної заяви з доданими документами, у відповідності до ст. 5 (1) Конвенції та практики касаційного господарського суду Верховного суду можуть бути складені українською мовою. Щодо процесуальних документів, то апелянт вважає, що обов'язок вручення таких покладено саме на суд. Скаржник стверджує, що відповідач 2 - Bank Polski S.А. володіє українською мовою, відтак вважає неправомірними вимоги суду щодо перекладу зазначених документів, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено вимоги обов'язкового перекладу для сторони яка володіє українською мовою (з посиланням на постанову Верховного Суду від 29.04.2022 у справі № 905/830/21, де кінцевим бенефіціаром відповідача є громадянин України).
Процесуальний хід даної справи викладений в ухвалах Західного апеляційного господарського суду від 15.07.2022, від 02.08.2022 та від 15.08.2022. Так, зокрема, ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.08.2022, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 271 ГПК України, ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 без повідомлення (участі) представників сторін.
Скориставшись своїм право, передбаченим ст. 263 ГПК України, відповідач 1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що позиція апелянта про надіслання судом процесуальних документів через пошту та неправомірність покладення на позивача обов'язку щодо перекладу позовної заяви суперечить законодавству України, а також міжнародним конвенціям, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. На переконання відповідача 1, у випадку нездійснення перекладу документів на польську мову, направлення їх поштою, як на цьому наполягає апелянт, відповідач 2 може відмовитися від їх отримання, що матиме наслідком неможливість суду розглядати вказаний спір у строк визначений процесуальним законодавством. Також, твердження апелянта про те, що відповідач2 володіє українською мовою відповідач1 вважає таким, що не відповідає фактичним обставинам та здійснене апелянтом виключно на його власних домислах. З огляду на наведену позицію, АТ «КРЕДОБАНК» просить оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали відсутні, з огляду на наступне:
Відповідно ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Статтею 3 Закону України «Про міжнародне приватне право» якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з позовної заяви, позивачі звернулися з позовом до АТ «Кредобанк» та Bank Polski S.A.,отже відповідач 2 є нерезидентом (місцезнаходження PKO Bank Polski S.A., Pulavska street 15, Warshawa Polska, 02-515), а інформація про наявність на території України офіційно зареєстрованого представництва відповідача 2 станом на момент відкриття провадження у даній справі у суду відсутня.
Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до ст. 367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном та повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (надалі - Конвенція), яка є чинною в Україні згідно з Законом України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 19.10.2000, із заявами та застереженнями. Україна та Республіка Польща приєднались до зазначеної Конвенції.
Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (ст. 1 Конвенції).
Відповідно до ст. 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно зі своїм правом.
У відповідності до ст. 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Пунктом 1.4 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2008 № 1092/5/54, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 за №573/15264 (надалі - Інструкція), визначено, що обсяг правової допомоги, порядок зносин, вимоги щодо форми і змісту доручення, а також особливості виконання доручення визначаються положеннями міжнародного договору України, який діє у відносинах між Україною та відповідною іноземною державою. Посилання на такий міжнародний договір у дорученні є обов'язковим. Відповідно до ст.7 Конвенції про вручення формуляр обов'язково складається французькою чи англійською мовою запитуваної держави, а в разі заповнення українською мовою обов'язково супроводжується перекладом на одну із зазначених мов (п.6.3 інструкції).
З відомостей, що містяться на офіційному сайті Гаазької конвенції з міжнародного права (http://www.hcch.net/en/states/authorities/details3/ &aid=268) слідує, що Республіка Польща вирішила приєднатися до Конвенції, заявивши, що вона виступає проти способів служби, зазначених у статтях 8 і 10, на її території (http://www.hcch.net/en/instruments/conventions/ status-table/notification). Відтак, посилання позивача на постанови Верховного Суду у справах №905/830/21 від 29.04.2022, 905/1059/21 від 24.05.2022 та №905/1060/21 від 23.05.2022 не можуть бути взяті судом до уваги, адже у таких постановах мова йшла про Королівство Нідерланди та Республіку Кіпр, які у застереженні не заперечували проти вручення документів через поштові канали безпосередньо адресату на їхній території.
Між Україною і Республікою Польща 24.05.1993 підписано Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, який ратифікований постановою Верховної ради України від 04.02.1994 р. (надалі - Договір). У статті 2 Договору встановлено, що суди і органи прокуратури Договірних Сторін, що далі іменуються "установи юстиції", надають взаємну правову допомогу у цивільних та кримінальних справах.
Відповідно до ст. 3 Договору у справах, що охоплюються цим договором, установи юстиції, зносяться між собою за посередництвом центральних органів, якщо інше не передбачено цим договором. Центральними органами визначено: з боку України Міністерство юстиції та Генеральну Прокуратуру, а з боку Республіки Польщі - Міністерство юстиції. Центральні органи можуть домовитися, що установи юстиції договірних сторін зносяться між собою безпосередньо.
Згідно зі ст. 4 Договору договірні сторони надають взаємну правову допомогу щодо підготовки, пересилки та вручення документів, виконання обшуку, вилучення та видачі речових доказів, проведення експертизи, огляду, допиту сторін, свідків, експертів, підозрюваних, обвинувачених і підсудних, а також виконання інших процесуальних дій.
При цьому, у відповідності до ст. 5 Договору, у справах, що охоплюються цим договором, клопотання складаються державною мовою запитуючої сторони і до них додаються переклади на державну мову запитуваної сторони або англійську чи російську. Якщо стосовно положень цього договору вимагається додати до документів, що пересилаються, їх переклад на мову іншої договірної сторони, ті переклади мають бути здійснені офіційним перекладачем, підпис якого має бути офіційно посвідчений, або присяжним перекладачем однієї з договірних сторін.
У відповідності до п. 2.3 Інструкції, переклад здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України, або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.
Вказаним Договором, зокрема ст.6, передбачено, що клопотання про надання правової допомоги складається у письмовій формі і повинно містити: 1) найменування запитуючої установи; 2) найменування запитуваної установи; 3) назву справи, з якої запитується правова допомога; 4) імена і прізвища сторін, підозрюваних, обвинувачених, підсудних або засуджених, потерпілих, місце їх постійного або тимчасового проживання, громадянство, заняття, а в кримінальних справах, в міру можливості, також місце і дату народження, імена їх батьків, а щодо юридичних осіб - їх назву і місцезнаходження; 5) імена, прізвища і адреси представників осіб, які вказані в пункті 4; 6) зміст клопотання і необхідну для його виконання інформацію, зокрема, імена, прізвища і адреси свідків, якщо вони відомі; 7) в кримінальних справах - додатково опис фактичних обставин і юридичну кваліфікацію скоєного злочину.
Клопотання про надання правової допомоги повинно бути засвідчене підписом та гербовою печаткою запитуючої установи. Договірні Сторони можуть застосовувати двомовні бланки для клопотань про надання правової допомоги.
Угодою між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Польща про застосування двомовних бланків клопотань про надання правової допомоги від 10.01.2011 встановлено єдину форму клопотання при оформленні судових доручень про вручення документів та про проведення процесуальних дій у цивільних справах на підставі Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах. Статтею 1 вказаної угоди передбачено, що при оформленні клопотань про надання правової допомоги у цивільних справах суди України і суди Республіки Польща застосовують двомовні бланки.
Відповідно до ст. 9, 10 Договору запитувана установа здійснює вручення документів відповідно до правил, які діють в її державі, якщо документи, які вручаються, складені державною мовою запитуваної Сторони або якщо додано завірені переклади на мову запитуваної Сторони. В інших випадках вручення документів адресатові здійснюється за його добровільною згодою. Підтвердження вручення документів оформлюється відповідно до правил запитуваної Договірної Сторони. У підтвердженні зазначається час, місце і спосіб вручення. Якщо лист оформлено у двох примірниках, підтвердження отримання може також міститися в одному з цих примірників.
Статтею 15 Конвенції визначено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території; b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією;
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців;
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Отже, з урахуванням наведеного та положень ст. 367 Господарського процесуального кодексу України, з метою належного повідомлення відповідача 2 - PKO Bank Polski S.A., Warshawa Polska про дату, час та місце судового засідання по справі №914/86/22, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про необхідність звернення до компетентного органу Республіки Польща із судовим дорученням про вручення відповідачу судових документів, у зв'язку з чим зобов'язав позивачів подати суду нотаріально засвідчені переклади на польську мову у трьох примірниках документів, перелічених в ухвалі Господарського суду Львівської області від 16.06.2022. У разі недотримання зазначеної вище процедури, у суду не буде достатніх підстав вважати відповідача 2 належним чином повідомленим про даний спір, а також час і місце його розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Пунктом 8 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
Відтак, місцевий господарський суд правомірно дійшов до висновку про зупинення провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на дане судове доручення та визначеної дати судового засідання.
З огляду на вищевикладене, необхідність дотримання процедури вручення судових документів, з урахуванням місцезнаходження відповідача в Республіці Польща, провадження по даній справі підлягає зупиненню до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на дане судове доручення та визначеної дати судового засідання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, як такої, що постановлена відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 28.06.2022.
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.06.2022 про зупинення провадження у справі № 914/86/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Справу повернути в Господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік