Провадження № 2-а/760/5/22
В справі № 760/25289/21
29 вересня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить:
-визнати дії інспектора протиправними;
-скасувати постанову серії ЕАО № 4765147 від 13 вересня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП;
-провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Посилається в позові на те, що 13 вересня 2021 року інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Коваленком Д.О. винесено постанову серії ЕАО № 4765147 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, у зв'язку з тим, що він, керував транспортним засобом обладнаним засобом пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки.
Зазначає, що постанова не містить посилання на пункт ПДР України.
Вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що він керував автомобілем та/або вчинив порушення ПДР України.
Стверджує, що 13 вересня 2021 року близько 5 год. знаходився біля припаркованого автомобіля в м. Києві по бул. Лесі Українки, 108. Автомобіль не рухався.
Коли до нього підійшли працівники поліції,повідомив, що не керує автомобілем і не збирається цього робити, проте,не беручи до уваги його заперечення, працівниками поліції було складено постанову.
Матеріали справи не містять пояснень свідків та/або відео, що підтверджують факт керування автомобілем.
Також відсутні будь-які докази того, що керуючи автомобілем він був зупинений працівниками поліції саме за порушення ПДР України.
Оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ним правопорушення, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 24 вересня 2021 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст.ст. 162, 165 КАС України, відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву.
Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження 23жовтня 2021 року.
Також матеріали справи містять підтвердження, що 01 липня 2022 року об 17:48:17 позивачу надійшло повідомлення з копією ухвали, яке було направлено на електронну адресу: «public@patrol.police.gov.ua».
/ а.с. 27, 31 /
Станом на день ухвалення рішення відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.
Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 13 вересня 2021 року інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Коваленком Д.О. винесено постанову серії ЕАО № 4765147 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, у зв'язку з тим, що він керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки.
Диспозиція частини 5 статті 121 КУпАП України передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Так, з оспорюваної позивачем постанови вбачається, що позивач, у порушення п. 2.3.в. ПДР України, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21013, номерний знак НОМЕР_1 , не був пристебнутий ременем безпеки під час руху.
Згідно п. 2.3.в. ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
Згідно частини першої статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Порядок розгляду справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності передбачений також Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376, відповідно до розділу ІV якої розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до статті 222 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП.
Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач, не надавши суду відзив на позовну заяву, заперечень проти вимог позивача та викладених ним обставин, не надав, приведені ним твердження не спростував.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку відповідача, зазначені позивачем обставини не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Крім того, відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і в цій частині.
За ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року /провадження №11-1287апп18 / зазначила, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 270,00 гр.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 454, 00 гр.
Виходячи з цього, з Департаменту патрульної поліції у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454, 00 гр., сплачений при зверненні до суду.
Щодо витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При подачі позову позивач надав Договір № 71/21 про надання професійної правничої допомоги від 19 вересня 2021 року з Додатковою угодою №2 до договору про надання професійної правничої допомоги № 71/21 від 19 вересня 2021 року, Актом наданих послуг №1 до договору про надання професійної правничої допомоги № 71/21 від 19 вересня 2021 року та квитанцією №2733712.
Відповідно до Акту наданих послуг №1 до договору про надання професійної правничої допомоги № 71/21 від 19 вересня 2021 року вартість послуг адвоката за підготовку та подання позовної заяви про скасування постанови ЕАО № 4765147 становить 3 000, 00 гр.
На підтвердження сплати надав квитанцію №2733712 від 19 вересня 2021 року, відповідно до якої сплатив адвокату 3 000, 00 гр.
/ а.с. 14 - 20 /
Згідно з ч.ч. 4-7 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач, не подавши відзив, співмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу з предметом позовних вимог та складністю справи не оспорював.
Враховуючи викладене вище, предмет спору сторін та складність справи, характер та обсяг виконаної роботи адвокатом, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, предмет позову, суд приходить до висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 гр.
Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 121 ч. 5, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Коваленка Дмитра Олександровича при винесенні постанови серії ЕАО № 4765147 від 13 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення ЕАО № 4765147 від 13 вересня 2021 року, винесену Інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Коваленком Дмитром Олександровичем відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 454, 00 гр. судового збору та 3 000, 00 гр. витрат на правову допомогу.
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Л.А.Шереметьєва