Справа №760/2571/22
2/760/6906/22
03 жовтня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Оксюти Т.Г.
за участю секретаря Горупа В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу без виклику учасників справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комуналка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Комуналка» звернулося в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Свої вимоги мотивує тим, що будинок по АДРЕСА_1 знаходиться на його утриманні відповідно до наказу «Про передачу на обслуговування і експлуатацію житлового будинку» та протоколу правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» від 31 січня 2017 року.
Квартира АДРЕСА_2 у зазначеному багатоповерховому будинку належить на праві власності ОСОБА_1 , яка користується житлово-комунальними послугами, проте ухиляється від сплати за них.
У зв'язку з невиконання своїх зобов'язань у відповідача виникла заборгованість за послуги з утримання будинку і прибудинкової території (експлуатаційні витрати) за період з березня 2019 року по грудень 2021 року в розмірі 21566,21 грн., 3% річних в розмірі 1707,01 грн., збитки від інфляції - 4043,33 грн.
На підставі зазначеного позивач просить про задоволення позову.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
У встановлений судом строк від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, учасники справи в судове засідання не викликались.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що наказом ПАТ «ХК «Київміськбуд» визначено ТОВ «Комуналка» експлуатуючою організацією на житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_3 .
24.04.2017 актом прийому-передачі передано житловий будинок по АДРЕСА_3 на обслуговування та експлуатацію до ТОВ «Комуналка».
ТОВ «Комуналка» з метою забезпечення житлово-комунальними послугами мешканців будинку як експлуатуючою організацією було укладено відповідні договори з постачальниками послуг. Так, зокрема, було укладено договір №1541884 про постачання теплової енергії у гарячій воді від 22.08.2018 з ПАТ «Київенерго», договір СМ - 07-18 про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів від 24.01.2018 з ТОВ «Крамар Еко», договір №18-О на технічне обслуговування системи пожежогасіння від 24.07.2017 з ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Супутник-Крим», договір №06/19-ВК від 03.01.2019 про технічне обслуговування вентиляційних каналів з ТОВ «Укрбіоекологія», договір №41/06-17 від 10.06.2017 на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів з ТОВ «ВІРРА СВІТ».
Відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.11.2021. Відповідач є користувачем житлово-комунальних послуг за вказаною адресою.
Договір про надання житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідачем не укладався.
ОСОБА_3 наданими послугами користується, проте свої зобов'язання по сплаті за одержані послуги не виконує, у зв'язку з чим за період з березня 2019 року по грудень 2021 року утворилась значна заборгованість, яка відповідачем в добровільному порядку не погашається.
Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а ст. 68 ЖК України на власників квартир покладається обов'язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Встановлено, що відповідачу ОСОБА_3 надавалися житлово-комунальні послуги, від даних послуг остання не відмовлялась та продовжує їх фактично споживати, тобто між сторонами наявні договірні відносини.
Згідно Постанови Верховного суду України від 20 квітня 2016р., справа № 6- 2991 цсі 5 (споживачі зобов'язанні оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно наявного в матеріалах справи Акту звірки від 20.01.2021 заборгованість відповідача ОСОБА_3 за житлово-комунальні послуги за період з березня 2019 року по грудень 2021 року становить 21566,21 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідачем було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, окрім основної суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 1707,01 грн. та збитки від інфляції в розмірі 4043,33 грн.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2481,00 грн.
Що стосується витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження надання позивачу правничої допомоги на суму 4000,00 грн. до матеріалів справи було додано копії таких документів: договір про надання правової допомоги №20/01-1 від 20.01.2022, укладений між адвокатом Дутка Р.О. та ТОВ «Комуналка»; акт наданих послуг №25/01/22-1 від 25.01.2022; квитанція від 25.01.2022 про оплату вартість послуг за договором про надання правової допомоги на суму 4000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу, а саме на підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.
Оскільки законодавство більше не містить встановленого граничного розміру компенсації витрат на правничу допомогу, питання розподілу витрат пов'язане виключно із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Відповідно до позиції висловленої у постанові КАС ВС від 15 квітня 2021 року у справі № 160/6899/20, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Заперечень стосовно стягнення судових витрат від відповідача не надходило.
Суд не наділений повноваженням, а відповідно - не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, виключно за клопотанням іншої сторони (постанова Верховного Суду від 08.04.2019 року у справі №922/619/18).
За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
Керуючись статтями 322, 509, 525, 526, 610, 625 ЦК України, статтями 67, 68, 151 ЖК України, статтями 7,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комуналка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комуналка» (03037, м. Київ, вул. Освіти, 16-а, приміщ. 174, код ЄДРПОУ: 21632431) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з березня 2019 року по грудень 2021 року в розмірі 21566,21 грн., 3% річних в розмірі 1707,01 грн., збитки від інфляції в розмірі 4043,33 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комуналка» (03037, м. Київ, вул. Освіти, 16-а, приміщ. 174, код ЄДРПОУ: 21632431) судовий збір в розмірі 2481,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комуналка», місцезнаходження за адресою: (03037, м. Київ, вул. Освіти, 16-а, приміщ. 174, код ЄДРПОУ: 21632431);
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
Суддя