Справа № 758/4376/22
30 вересня 2022 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Якимець О.І., при секретарі судового засідання Карпишиної К.С., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Нечваль Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №210698 від 21.04.2022, 21.04.2022 о 16:00 за адресою: м.Київ, просп. Правди, 3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «KIA Morning», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер». Проба позитивна - 1,85 проміле. Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.9.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
У судове засідання з'явився захисник Нечваль Я.В. надав письмові заперечення, в яких зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки водій ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Зокрема, поліцейські, які складали протокол взагалі не бачили чи керував ОСОБА_1 автомобілем, а вказана інформація внесена у протокол зі слів свідка ОСОБА_2 , а той факт, що ОСОБА_1 написав у протоколі, що з ним згоден - не може бути єдиним доказом його вини. Пояснення свідка ОСОБА_2 також не можуть бути належними доказами, оскільки працівники поліції не зазначили у протоколі, що ОСОБА_2 є свідком. Дійсно, після проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 визнав, що вживав алкоголь, однак не зазначив, коли саме це відбулося, він був дуже розгублений і не знав чи це має значення. На той момент ОСОБА_1 не знав, що вживання алкоголю у салоні автомобіля не є порушенням, а такий автомобіль був на шиномонтажі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №210698 від 21.04.2022; тестом, який проводився за допомогою приладу «Драгер» ARMF-0296 alcotest 7510, з результатом - 1.85 %; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; копія постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2021; відеозаписом із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника патрульної поліції (ID №476368).
Заперечення захисника Нечваль Я.В. з приводу того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, вживав алкоголь в салоні нерухомого автомобіля, суд розцінює як позицію захисту для уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Судом оглянуто у судовому засіданні диск з відеозаписом з нагрудного реєстратора інспектора ID №476368, тривалістю 09:49 хв., згідно з яким ОСОБА_1 кілька разів підтверджував, що він виїжджав на автомобілі (02:07 хв. та 02:20 хв. відео), здійснював розворот на дорозі та уступив машині, якою керувала ОСОБА_2 , а не підрізав її на повороті (04:17-04:29 хв., 07:32 хв.), живе недалеко від шиномонтажу та вирішив замінити колеса на автомобілі (09:17-09:20 хв.), такі однотипні пояснення на зазначеному відео ОСОБА_1 повторював кілька разів. Щодо алкоголю на відеозаписі ОСОБА_1 спочатку стверджував, що вживав алкоголь напередодні за день до цієї події (03:24 хв.), а після проведення тесту за допомогою приладу «Драгер», який було проведено із його згоди в установленому законом порядку зазначив, що з результатом тесту згоден (07:16 хв.) та підтвердив що вживав алкоголь (09:30 хв.), але не хотів спочатку говорити про це працівникам поліції. Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без жодних зауважень, написавши що з протоколом згоден.
Відтак матеріали справи та дані відеозапису узгоджуються між собою та не суперечать один одному. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 та його захисником не надано суду будь-яких доказів, які б спростовували докази, зібрані працівниками поліції.
Посилання захисника Нечваль Я.В., на те, що поліцейськими не було зазначено у протоколі свідка ОСОБА_2 , натомість такі пояснення свідка були додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суд відхиляє, з огляду на те, що Законом України № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17 березня 2021 року, до ч.2 ст.266 КУпАП, яка врегульовувала процедуру огляду водія на стан алкогольного сп'янінні на місці, внесено зміни. Зокрема, якщо в попередній редакції присутність двох свідків під час огляду була обов'язковою, то в нинішній редакції ч.2 ст.266 КУпАП достатньо відеозапису, і лише в разі неможливості застосування відеозапису огляд проводиться у присутності двох свідків.
У цій справі до протоколу про адмністративне правопорушення додані докази у вигляді файлу відеозапису із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника патрульної поліції, який проводив оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Вказані відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення та свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та вимог ст.266 КУпАП.
Аналізуючи зазначені докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п.п. 2.9.а Правил дорожнього руху України (ПДР України) доведена належними та допустимими доказами у справі. Також наявна постанова Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2021у справі №695/1657/21, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого його необхідно притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Приймаючи до уваги характер правопорушення та особу правопорушника, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 грн 20 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 40-1, 130, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок та позбавити права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя: О. І. Якимець