21.09.2022 Справа № 756/2763/22
Унікальний 756/2763/22
Провадження №2/756/3352/22
21 вересня 2022 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.
за участю секретаря Колесник А.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, який зареєстрований між нею та відповідачем з підстав відсутності можливості подальшого спільного проживання та неможливості його збереження, а також визнати за нею право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Сторони не можуть дійти згоди щодо поділу спірної квартири.
Враховуючи викладене, просила розірвати шлюб зареєстрований 27.03.2020 Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та здійснити поділ квартири, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, шляхом визнання за позивачем права власності на 1/2 частину кв. АДРЕСА_1 .
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06.04.2022 у вказаній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до ухвали суду від 21.09.2022 позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог про розірвання шлюбу залишено без розгляду.
У судове засідання позивач не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась. Надала до суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги в частині поділу майна подружжя підтримала, просила задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги про поділ майна подружжя визнав.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а тому суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем у справі та, керуючись положеннями ч. 3 ст. 200, ч. 4, ч. 5 ст. 206 ЦПК України, ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Із матеріалів справи убачається, що 27.03.2020 Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 83 (а.с.19).
За час спільного подружнього проживання позивачем та відповідачем в період шлюбу було придбано квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченим 19.01.2022 приватним нотаріусом КМНО Авдієнком В.В., зареєстровано в реєстрі за №54 (а.с.21-24).
Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що подружжям за час перебування у зареєстрованому шлюбі, було придбано спірну квартиру, відповідач не спростував належними та допустимими доказами презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, а тому вказане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Частиною 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частинами 1, 2 ст.71 СК України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.
Враховуючи те, що спірне майно є об'єктом спільної сумісної власності сторін, суд приходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог.
Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76,200, 206 259, 264, 265, 273, ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) про поділ спільного майна подружжя - задовольнити;
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Диба