Справа №:755/5272/22
Провадження №: 6/755/455/22
"03" жовтня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Гаврилової О.В.,
за участю секретаря Зілінської М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», заінтересована особа - ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, -
Представник заявника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - адвокат Череда Т.М. звернулась до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Дніпровського районного суду м.Києва
від 17 вересня 2010 року у цивільній справі №2-2853/1 за позовною заявою ПАТ «ОТП Банк» до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» загальну суму боргу за надання кредиту 233 509,13 грн, штрафні санкції у сумі 138 838,29 грн, суму сплаченого судового збору у розмірі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду у сумі 120,00 грн. Представник заявника зазначив, що представником ПАТ «ОТП Банк» було отримано виконавчий лист, який пред'явлено до виконання до Дніпровського РВ ДВС м.Київ. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року задоволено вимоги заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про заміну стягувача та змінено стягувача ПАТ «ОТП Банк» на ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у справі №2-2853/1. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що 10 листопада 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві №5106378, однак дана постанова на адресу стягувача не надходила, оригінал виконавчого листа також до стягувача не надходив. 12 травня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва було постановлено ухвалу, якою задоволено заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про видачу дублікату виконавчого листа №2-2853/1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 . Представник заявника зазначає, що заявник неодноразово звертався до суду про отримання дублікату виконавчого листа, проте дублікат виконавчого листа видано лише
14 січня 2022 року. Також зазначає, що наразі вже пред'явити до виконання вищевказаний дублікат виконавчого листа не є можливим, оскільки термін пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання сплив, з незалежних від позивача причин. Заборгованість ОСОБА_1 перед
ТОВ «ОТП Факторинг України» не погашена, рішення суду не виконано.
Представник заявника «ОТП Факторинг Україна» та заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, процесуальним правом подати письмові пояснення (заперечення) не скористались.
У відповідності до ч.3 ст.433 ЦПК України, заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК, суд розглянув справу за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали заяви та справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня
2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.
Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У ч.3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як убачається з матеріалів справи, в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №2-2853/1/10р. за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судом встановлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва
від 17 вересня 2010 року позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, ухвалено стягнути на користь ПАТ «ОТП Банк» з ОСОБА_1 загальну суму боргу за надання кредиту 233509,13 грн, штрафні санкції у сумі 138 838,29 грн, суму сплаченого судового збору у розмірі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн (т. 1 а.с.62-66).
30 березня 2011 року представник ПАТ «ОТП Банк» отримав виконавчий лист (т.1 а.с. 118, 123).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року замінено стягувача ПАТ «ОТП Банк» на «ОТП Факторинг Україна» у справі № 2-2853/1 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (т.1 а.с. 147-148)
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2020 року заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа повернуто заявнику без розгляду (т.1 а.с. 185-186)
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства «ОТП Банк», заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа (т.1 а.с. 213-215).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 травня 2021 року заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого документа задоволено, постановлено видати дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 2-2853/1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 (т.1 а.с 243).
У Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції, заява №183571/91» (Case of Hornsby v. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду. Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін…».
Виконавчий документ є документом строковим, тобто має виконавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) - це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.
Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня
1999 року, в редакції, чинній на час видачі виконавчого листа ПАТ «ОТП Банк» - 30 березня 2011 року, визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, пунктом 5 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, тобто протягом трьох років з моменту набрання рішенням суду законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що 10 листопада 2017 року головним державним виконавцем Дніпровського РВДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві в межах ВП 51060378 щодо примусового виконання виконавчого листа від 30 березня 2011 року №2-2853/1, винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу (п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження») (т.1
а.с. 222-223).
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній станом на 10 листопада 2017 року, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Тобто виконавчий лист №2-2853/1, виданий Дніпровським районним судом міста Києва
30 березня 2011 року на підставі заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва
від 17 вересня 2010 року, міг бути пред'явлений до 10 листопада 2020 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об'єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Іванов проти України» (остаточне від 15.01.2010) визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу, внаслідок тривалого невиконання рішення суду. При цьому в рішенні Суду зазначено: «…51. право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін… Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок …».
Враховуючи, що строк пред'явлення даного виконавчого листа до виконання, після переривання строку, встановлено до 10 листопада 2020 року, враховуючи неодноразові звернення ТОВ «ОТП Факторинг Україна» із заявами про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі № 2-2853/1 починаючи з 27 травня 2020 року (т. 1 а.с. 181), постановлення ухвали суду про видачу дубліката виконавчого документа 12 травня 2021 року, неодноразові звернення ТОВ «ОТП Факторинг Україна» щодо направлення дубліката виконавчого листа та його видачу судом лише 14 січня 2022, з урахуванням наведеного заявником обґрунтування, суд приходить до висновку, що причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є поважними.
Беручи до уваги вимоги закону щодо обов'язковості виконання рішення суду, ухваленого іменем України, з метою дотримання принципу верховенства права щодо юридичної визначеності, а відповідно і обов'язкового виконання рішення суду за яким досягнуто юридичної визначеності, суд приходить до висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», заінтересована особа - ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки пропуск такого строку позбавляє можливості стягувача отримати присуджене за рішення суду.
Керуючись статтями 260, 354, 353, 433 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», заінтересована особа - ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити.
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» строк для пред'явлення на примусове виконання дубліката виконавчого листа №2-2853/1/2010 року, виданого
14 січня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва, на підставі заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 17 вересня 2010 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: