Справа №:755/13803/21
Провадження №: 1-кп/755/1371/21
"26" вересня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020100030005167, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.11.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із неповною середньою освітою, непрацевлаштованого, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100030005167, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.11.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_4 подано клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України, оскільки з дня повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, 10 лютого 2021 року до скерування до суду обвинувального акту закінчився строк досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали внесене клопотання, наполягали на закритті кримінального провадження.
Прокурор проти закриття кримінального провадження заперечував, зазначив, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, разом із розписками, були вчасно передані ним до канцелярії Деснянської окружної прокуратури м. Києва для направлення їх до Дніпровського районного суду м. Києва засобами поштового зв'язку. Зазначив, що він особисто обвинувальний акт до суду не направляв.
Натомість він надав суду реєстр від 13.08.2021 з невідомою печаткою та підписом, зазначивши що наявність вказаного реєстру може свідчити, що обвинувальний акт був направлений до Дніпровського районного суду м. Києва поштою.
Суд декілька разів відкладав судові засідання та звертався із запитом до Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва щодо з'ясування обставин звернення до Дніпровського районного суду м. Києва з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_5 , проте відповідно до листа керівника суд було повідомлено, що прокурором ОСОБА_3 , супровідним листом за № 10.53.59-4133вих-21 та реєстром вихідної кореспонденції від 13.08.2021 обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 було направлено для розгляду по суті.
Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування, а також надані прокурором для дослідження матеріали кримінального провадження, дійшов наступного.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020100030005167, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.11.2020 року щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, надійшов на адресу Дніпровського районного суду м. Києва 17 серпня 2021 року із супровідним листом від 13.08.2021 року № 10.53-59-4143ВИХ-21.
Відповідно до положень частини першої статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
За приписами статті 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
В судовому засіданні встановлено, що 06 листопада 2020 року Деснянським УП ГУНП у м. Києві були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100030005167, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
10 лютого 2021 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (а.с. 98-100).
Постановою керівника Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 від 08.04.2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100030005167 від 06.11.2020 р. продовжено до трьох місяців, тобто до 10 травня 2021 року (а.с. 101- 103).
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 07.05.2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100030005167 продовжено до п'яти місяців, тобто до 10 липня 2021 року включно (а.с. 104- 106).
07 липня 2021 року, в порядку ст. 290 КПК України сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування і надано доступ до матеріалів кримінального провадженні (а.с. 107-108).
08 липня 2021 року обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник почали ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та завершили ознайомлення 10 серпня 2021 року (а.с. 109-111).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
11 серпня 2021 року слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні, який затверджено прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
В той же день на виконання вимог ч. 3 ст. 110 КПК України копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вручено підозрюваному ОСОБА_5 .
Щодо доводів прокурора ОСОБА_3 що обвинувальний акт скоріше за все був направлений до Дніпровського районного суду м. Києва поштою, щоправда не ним особисто, оскільки згідно його пояснень суду, він лишив його в канцелярії прокуратури 13.08.2021, суд зазначає наступне.
Суду не надано доказів направлення обвинувального акту засобами поштового зв'язку.
Так, згідно з пунктами 3.1.2.1., 3.1.2.2. Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого та введеного в дію наказом УДП ПЗ «Укрпошта» 12 травня 2006 №211 (далі - Порядок №211) при прийманні рекомендованого поштового відправлення працівник зв'язку наклеює штриховий кодовий ідентифікатор відповідного зразка вгорі ліворуч адресного боку відправлення (у разі відсутності місця під адресою відправника, як виняток - на вільному місці адресного боку).
Про прийняте для пересилання рекомендоване поштове відправлення відправнику видається касовий чек або розрахункова квитанція. У розрахунковій квитанції зазначається: порядковий номер розрахункової квитанції; номер поштового відправлення (через дріб після номера квитанції), вид поштового відправлення, особлива відмітка, якщо рекомендоване відправлення подається з повідомленням про вручення, з відміткою «Судова повістка», «Вручити особисто»; місце призначення; його маса; сума плати за пересилання тощо. У визначеному місці розрахункової квитанції проставляється відбиток календарного штемпеля. Касовий чек повинен містити таку саму інформацію, за виключенням номера розрахункової квитанції.
З наведеного вбачається, що приймання рекомендованого поштового відправлення у відділенні поштового зв'язку починається з наклеювання на рекомендоване поштове відправлення штрихового кодового ідентифікатору.
При цьому, штриховий кодовий ідентифікатор дає змогу отримати відомості про рух поштового відправлення на офіційному веб-сайті УДП ППЗ «Укрпошта».
Відповідно до пункту 8 Правил №270 оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
У пунктах 11, 19 Правил №270 передбачено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Крім того, у пункті 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила №270) визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
У абзаці 3 статті 13 Закону України «Про поштовий зв'язок» передбачено, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Отже, суду так і не було надано жодного належного підтвердження здійснення поштового відправлення.
Натомість, суд отримав відповідь керівника Деснянської окружної прокуратури м. Києва від 12.08.2022 № 10.53-59-4392ВИХ-22 (а.с. 129), згідно якої супровідним листом за № 10.53.59-4133вих-21 та реєстром вихідної кореспонденції від 13.08.2021 обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 було направлено для розгляду по суті саме прокурором ОСОБА_3 .
Згідно штампу вхідної кореспонденції, вказаний обвинувальний акт фактично надійшов до Дніпровського районного суду м. Києва 17.08.2021 та в цей день було здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями (а.с. 9-10).
Відповідно до приписів п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру, закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Таким чином, повноваження суду закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України прямо передбачено статтею 314 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 290 КПК досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Саме звернення до суду з обвинувальним актом, а не лише його складання, затвердження чи вручення стороні захисту, повинно бути вчинено в межах строку досудового розслідування.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).
Згідно висновку про застосування норм права викладених у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року (справа № 711/3111/19) перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291, 293 КПК, а також виконання ним приписів ст. 219 КПК в частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я особи, процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК, має здійснюватися судовий розгляд.
Однак, як убачається із супровідного листа про направлення обвинувального акту до суду від 13 серпня 2021 року, прокурор його фактично направив лише 17 серпня 2021 року, тобто вже після закінчення строку досудового розслідування.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Кримінальне правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення, не є тяжким чи особливо тяжким кримінальним правопорушенням проти життя і здоров'я особи.
Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 слід закрити в зв'язку з тим, що після повідомлення останього про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 219, 284,314 КПК України, суд -
Кримінальне провадження № 12020100030005167, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.11.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - закрити на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя М. Сазонова