ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4694/22
провадження № 3/753/2637/22
"28" вересня 2022 р. Суддя Дарницького районного суду м. Києва Гусак О.С., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду надійшов протокол Серії ААД № 241087 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Згідно з вказаним протоколом 24 січня 2022 року по вул. Ревуцького, водій, керуючи транспортним засобом Toyota реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: стійкий запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, не чітка мова, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або у лікаря нарколога відмовився.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу вказаний протокол 19 травня 2022 року передано судді Гусак О.С.
Розгляд справи призначено на 15 червня 2022 року.
15 червня 2021 року у зв'язку із першою неявкою ОСОБА_1 у судове засідання вирішено відкласти розгляд справи на 28 липня 2022 року.
28 липня 2022 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі та клопотання про відкладення розгляду справи.
5 вересня 2022 року розгляд справи було відкладено у зв'язку з клопотання ОСОБА_1
14 вересня 2022 року у поясненнях захисник ОСОБА_1 заперечила наявність у нього складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, обгартовуючи це тим, що:відеозапис не містить наступних обов'язкових складових: відомостей про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час зупинки, факту зупинки транспортного засобу працівниками поліції, підстав зупинки транспортного засобу за порушення ОСОБА_1 ПДР України; прізвище, ім'я, по-батькові, посади, склад екіпажу, тощо, які здійснили зупинку автомобіля і які складали протокол відносно ОСОБА_1 ; відомостей про те, що відразу після зупинки транспортного засобу у ОСОБА_1 поліцейським були виявлені зазначені в протоколі ознаки алкогольного сп'яніння, повідомлення водія про наявність таких ознак та необхідності проведення відповідного огляду у встановленому порядку; відомостей про те, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці з використанням спеціального технічного засобу «ДРАГЕР», роз'яснення самого порядку проходження такого огляду, а у разі незгоди проходження огляду на місці зупинки чи незгоди з результатами такого огляду - проведення огляду в закладі охорони здоров'я у лікаря-нарколога; не запрошувалися свідки; роз'яснення працівниками патрульної поліції водію його прав, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення; та інших подій, які передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення і які мають істотне значення;
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
З положень ч. 1 ст. 130 КУпАП слідує, що адміністративна відповідальність у даному випадку передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС 9 листопада 2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до норм даної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов спеціальну підготовку (тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством).
У разі відмови водія від огляду з використанням спеціального технічного засобу поліцейський повинен залучити двох свідків, які можуть засвідчити факт відмови водія від проходження огляду, при цьому вони мають засвідчити та у них відбираються письмові пояснення з викладенням обставин того: в який спосіб водію пропонується пройти огляд; які є підстави в поліцейського для проведення огляду; з яких причин водій відмовився від огляду; в котрій годині йому було запропоновано та коли водій відмовився.
Крім того, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу - направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. (п. 6 Порядку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Порядок вчинення дій співробітниками поліції досить чітко унормовано: спочатку огляд на місці зупинки транспортного засобу - доставлення водія до медичного закладу для проведення огляду - складання протоколу про адміністративне правопорушення, а з урахуванням положень статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, недодержання такого порядку тягне за собою наслідком визнання недопустимими одержаних у такий спосіб доказів.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме з протоколу про адміністративне правопорушення, та з пояснень наданих в судовому засіданні захисником особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та відеозапису наданого працівниками поліції не пропонувалось пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, вони навпаки повідомили ОСОБА_1 про те, що він у відповідності до вимог чинного законодавства України має повноцінне право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння.
В якості доказу вчинення ОСОБА_1 правопорушення до матеріалів протоколу додано відео з бодікамери 473865.
Проте на переглянутому відео є лише короткий фрагмент в одну хвилину, на якому зафіксований момент роз'яснення права пройти огляд в закладі охорони здоров'я. Інших обставин оформлення протоколу відеозапис не містить, надіслане відео є пошкодженим та неповним.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
За змістом підпунктів 1) та 2) розділу VII Інструкції № 1026 поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу, а також примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Згідно до п. 2 розділу І Інструкції № 1026 застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою, в т.ч. попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Аналіз цієї норми дає підстави стверджувати, що за допомогою відеореєстратора повинна фіксуватись уся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, вбачається, що працівники поліції під час виконання своїх службових обов'язків порушили вказані вище вимоги Інструкції № 1026, оскільки не зафіксували усі обставини події, факту керування транспортним засобом та усієї процедури оформлення адміністративного протоколу.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 241087 від 24 січня 2022 року зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, стійкий запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, не чітка мова.
У той же час з відео події 24 січня 2022 року не вбачається, що поліцейським у відповідності до ст. 266 КУпАП проводився огляд водія на стан алкогольного сп'яніння, будь-які ознаки алкогольного сп'яніння в ОСОБА_1 поліцейським не встановлювались.
У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення, ОСОБА_1 зазначено, що поспішав до дітей додому, розмовляв чітко, ходив прямо, алкоголю не вживав.
З даного фрагменту відеозапису наданого суду (п'ятихвилинного) відкривається лише частина початок якого не відкривається, однохвилинне відео починається (із 00:24:12 і закінчується 00:25:32) чітко вбачається, що працівником поліції не встановлювалося ознак алкогольного сп'яніння, не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу.
При цьому, ОСОБА_1 повідомлено, що відмова від проходження огляду, - це його право, а не обов'язок, запропоновано відмовитися від його проходження.
Окрім цього, відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Матеріали справи та сам протокол про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування 24 січня 2022 автомобілем та передачі цього автомобіля для керування іншій особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Із вказаного випливає, що після складення протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, і в подальшому продовжувала керувати транспортним засобом.
Таким чином аналіз вказаних доказів дає підстави стверджувати про недотримання поліцейськими вимог нормативних документів, які регламентують порядок виявлення та фіксації відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, а також оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що відео з бодікамери, долучене до матеріалів протоколу, не може бути прийняте до уваги, оскільки не є належним доказом, оскільки здійснений і з порушенням «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису», а саме: відеозапис не є повним, що свідчить про самовільне видалення частини відеоматеріалу або примусове відключення. Вказане відеозапис не може бути беззаперечним самостійним доказом вчинення або невчинення адміністративного правопорушення.
Судом з УПП м. Києва витребовувався повний відеозапис подій щодо зупинки водія ОСОБА_1 працівниками поліції, обстеження його на стан сп'яніння та обставин складення протоколу, який отримано 23 вересня 2022 року.
Проте з УПП м. Києва витребувані докази до суду не надійшли.
А відтак, наявні підстави вважати, що під час складання протоколу було порушено вимоги «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду, які б вказували «поза розумним сумнівом» про порушення особою п. 2.5 ПДР здобуто не було та суду не надано.
Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
За таких умов суд, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП, положенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС 09.11.2015 року № 1452/735 та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
За таких обставин, враховуючи викладене, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 130, 247, 251, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Гусак О.С.