Справа № 346/2117/22
Провадження № 3/346/1620/22
03 жовтня 2022 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП),-
02.06.2022 року о 01:20 год. в с. Верхній Вербіж, по вул. Українська, Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 керував автомобілем марки «Ford Escort», номерний знак « НОМЕР_3 », з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 не з'явився. Його захисник, адвокат Ломничук Ю.Ю. 03.10.2022 року подав до суду письмове клопотання, в якому просить розгляд справи проводити у його та ОСОБА_1 відсутності.
14.07.2022 року ОСОБА_3 подав до суду письмове заперечення, згідно з яким просить провадження в даній справі закрити, оскільки відсутні належні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Зазначає, що в ніч з 01.06.2022 року на 02.06.2022 року ОСОБА_2 стояв біля автомобіля марки «Ford Escort» коли до нього під'їхали працівники поліції та спитали причини його перебування на вулиці під час комендантської години. Після короткої розмови, останні почали погрожувати йому, що заберуть до відділку поліції та на його запитання на підставі чого вони збираються вчинити такі дії сказали йому сісти у службовий автомобіль. Не повідомляючи особу, працівники поліції розпочали здійснення відео фіксації та після повторного уточнення його особистих даних, запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу “Drager” та проїхати в лікувальний заклад, на що останній відмовився, так як йому було відомо, що законодавством не передбачено обов'язок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння для пересічних громадян. Після повідомлення поліцейського про складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_2 намагався з'ясувати, яким нормативно-правовим актом передбачена відповідальність за відмову пасажира проходити огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 стверджував, що не керував транспортним засобом. Останні психологічно тиснули на нього та сказали підписати протокол, який він підписав, вийшов зі службового автомобіля, а вони поїхали. Вважає дії працівників поліції незаконними зважаючи на те, що в рапортах ними вказано, що зупинили автомобіль марки «Ford Escort» під керуванням ОСОБА_1 , оскільки останній не був пристебнутий, що не підтверджується наданим поліцейськими відеозаписом. Матеріалами справи також не містять доказів правомірності зупинки транспортного засобу, як і не містять факт зупинки взагалі. Посвідчення ОСОБА_1 не вилучалось, а транспортний засіб іншій особі не передавався, що було неможливо, якщо б ОСОБА_2 дійсно керував транспортним засобом. Про керування автомобілем ОСОБА_1 згадується лише в документах, які заповнювались працівниками поліції, тоді як з долученого відео запису неможливо встановити факт керування.
Однак, вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться наступними матеріалами справи:
- даними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 125915 від 02.06.2022 року, в якому зазначені встановлені судом обставини щодо часу і місця вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення та який містить відомості про те, що особа під особистий підпис ознайомлена з місцем розгляду справи (а.с. 1);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв'язку з виявленими ознаками: почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з ротової порожнини (а.с.2);
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.06.2022 року до закладу охорони здоров'я КНП «Коломийська ЦРЛ», яке виписане на ім'я ОСОБА_1 з посиланням на ознаки сп'яніння, що були виявлені у останнього, а саме: почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з ротової порожнини (а.с. 3);
- даними довідки бази даних «Армор» від 06.06.2022 року, згідно з якою 02.06.2022 року надійшло повідомлення по телефону до Коломийського РВП з підрозділів ДСНС про те, що за адресою: с. Верхній Вербіж Нижньовербізької ТГ Коломийського району, по центральній дорозі - ДТП. Виїздом на місце події встановлено, що водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом марки «Ford Escort», номерний знак « НОМЕР_3 », не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на огорожу, внаслідок чого огорожа та даний транспортний засіб отримали механічні пошкодження. На водія ОСОБА_1 складено протоколи за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Транспортний засіб поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів в м. Коломия, вул. Горбаша (а.с. 6);
- даними переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано факт встановлення особи ОСОБА_1 та відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager» та від проходження такого огляду в медичному закладі. На відео також зафіксовано роз'яснення ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, при цьому жодних зауважень чи заперечень з приводу цього, чи щодо не керування транспортним засобом ОСОБА_2 не висловлював.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 687244 від 02.06.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 вказаного дня притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП. В постанові вказано, що 16.02.2022 року о 01:20 год. в с. Верхній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Ford Escort», номерний знак « НОМЕР_3 », не маючи при собі посвідчення водія категорії “В”, чим порушив п.2.1 “а” ПДР України (а.с. 7).
Відповідно до постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.07.2022 року ОСОБА_1 визнано винним за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. В постанові вказано, що 02.06.2022 року о 01:20 год. в с. Верхній Вербіж, по вул. Українська, Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Ford Escort», номерний знак « НОМЕР_3 », в порушення п.п. 12.1 ПДР України не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив наїзд на огорожу, внаслідок чого транспортний засіб, огорожа отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_2 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав повністю.
Згідно з п.2 Інструкції про порядок та виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року, огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п.3 названої Інструкції, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, а також що передбачені у п.4 названої Інструкції, а саме наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Діючим законодавством про адміністративне правопорушення, зокрема приписом ст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Так, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Уразі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення.
Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладах охорони здоров'я.
Суд вважає, що працівниками поліції було правомірно та у відповідності до вимог КУпАП зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі.
Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'янінням у встановленому законом порядку.
При цьому, слід зазначити, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пункт 1.3 ПДР України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до норм чинного законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, в якому у відповідній графі в поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, міститься його особистий підпис, вбачається, що під час їх складання ОСОБА_2 будь-яких письмових пояснень чи зауважень не вказав.
Суд вважає, що ситуація, відповідно до якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, вимагала від нього надати детальні пояснення, щодо обставин, які призвели до таких наслідків.
Крім того, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції, в тому числі і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
При цьому слід зазначити, що не заслуговують на увагу твердження захисника про те, що працівники поліції психологічно тиснули на ОСОБА_1 , оскільки це не знайшло свого підтвердження у переглянутому відеозаписі. З приводу неправомірності дій працівників поліції ні ОСОБА_1 , ні його захисником суду будь-яких доказів не надано.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом з ознаками сп'яніння, вчинивши дорожньо-транспортну пригоду, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КупАП.
Суд розцінює критично пояснення захисника, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами в їх сукупності. Також суд вважає, що заперечення захисником вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в той час коли докази свідчать про протилежне, є його наміром уникнути відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення.
На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст.33, 40-1, 221, 283, 284, 288-290, 294 КупАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 гривень 20 копійок у дохід держави: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Суддя Яремин М. П.