Справа № 183/3285/22
№ 1-кп/183/1036/22
26 вересня 2022 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 , (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження №12021041350000119 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на 60 днів, яке мотивовувала тим, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на теперішній час не зменшився та продовжує існувати.
Захисник обвинуваченого заперечував проти клопотання прокурора, вказав, що ризики відпали, клопотання прокурора не обґрунтоване, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, однак, просив, якщо суд прийме рішення про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу, змінити час нічного домашнього арешту, а саме встановити його з 00.00 годин, оскільки обвинувачений працює.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
Представник потерпілого підтримала клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов до наступного.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання продовження строку раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.
Крім того, обвинувачений офіційно не працевлаштований, не одружений, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків, а тому суд приходить до переконання, що наразі продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого від органів прокуратури та суду.
За таких обставин, суд погоджується з думкою прокурора про те, що на даний час є наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 у разі визнання останнього винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень.
Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Тому на думку суду, оскільки на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Суд також не знаходить підстав для зміни часу домашнього арешту, оскільки обставини, на які посилалась сторона захисту у судовому засіданні, не були підтверджені належними та допустимими доказами.
Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, застосований обвинуваченому ОСОБА_6 продовжити в межах строків, визначених КПК України, а саме на 60 днів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 331, 376 КПК України, суд,
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби строком до 23 листопада 2022 року включно з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період з 22:00 години до 06:00 години та покладенням на нього обов'язків строком до 23 листопада 2022 року включно:
1) прибувати до суду за кожним судовим викликом;
2) не відлучатися із місця проживання без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утриматися від спілкування в будь-якій формі зі свідками.
По закінченню строку дії запобіжного заходу та за відсутністю клопотання прокурора в порядку ст. 199 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборона залишати житло припиняє свою дію і запобіжний захід, заборона та обов'язок вважаються скасованими.
Ухвалу про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Соборному ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області. (м. Дніпро, вул. Шевченко, 7).
Повний текст Ухвали оголошено 30 вересня 2022 року о 08.30 годині.
Ухвала набирає законної сили негайно та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1