Справа № 203/3710/22
Провадження № 1-кп/0203/726/2022
іменем України
29 вересня 2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041030000251 від 11.02.2022, відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених за ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,
В провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені у п. п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час застосування запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Зазначили, що ризики є недоведеними, не погоджуються з кваліфікацією інкримінованого злочину, ОСОБА_6 має на утриманні мати-інваліда, перебуває у цивільному шлюбі, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки. Крім того, обвинувачений вказав, що бажає працевлаштуватись, щоб утримувати свою родину.
Обвинувачений ОСОБА_7 , його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Вважали ризики, зазначені прокурором, недоведеними. Просили врахувати наявність у ОСОБА_7 родини, а саме діда та бабусі, які його виховували, оскільки він є сиротою.
Вислухавши думку учасників провадження та ознайомившись із матеріалами обвинувального акту, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому виходить із наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Судом встановлено, що на стадії досудового розслідування до обвинувачених було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.09.2022 року включно.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
При вирішенні питання про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177КПК України враховано позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Так, обвинувачені раніше судимі, обом ставиться за провину вчинення у період іспитового строку правопорушень, одне з яких є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років, тому, враховуючи відсутність у них міцних соціальних зв'язків, які б утримували їх за місцем проживання, є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачені можуть переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності.
Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на момент вчинення інкримінованих злочинів, одне з яких є корисливим, не були працевлаштовані, законних та стабільних джерел доходів не мали, тому є підстави вважати, що вони можуть вчинити інше кримінальне правопорушення задля особистого збагачення, що встановлює наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Також суд вважає доведеним наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України. Так, судовий розгляді у справі знаходиться на початковій стадії, потерпілий та свідки ще не допитані, тому, враховуючи стадію судового розгляду, серйозність пред'явленого обвинувачення, існує висока вірогідність, що перебуваючи на волі обвинувачені можуть здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Доводи обвинувачених про наявність в них певних соціальних зв'язків суд не приймає до уваги, оскільки суду не надано відповідних доказів, а в обвинувальному акті зазначено, що вони не одружені, осіб на утриманні не мають.
Також не приймаються до уваги доводи ОСОБА_6 про наявність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки він бажає працевлаштувались, оскільки бажання працювати не може нівелювати встановлені судом ризики.
Твердження сторони захисту щодо неправильної кваліфікації дій обвинувачених суд також відхиляє, оскільки надання оцінки правильності кваліфікації дій та доказам, зібраним у кримінальному провадженні, можливе лише при ухваленні остаточного рішення у кримінальному провадженні після дослідження всіх доказів в їх сукупності та взаємозв'язку.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Наявні ризики, а саме: переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків виправдовують продовження раніше обраного відносно обвинувачених запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому вважає за доцільне продовжити тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи особу ОСОБА_6 та характер обвинувачення, зокрема проникнення до житла групою осіб, погрози із використанням зброї, роль обвинуваченого, який безпосередньо заходив до квартири, суд вважає за необхідне не визначати йому альтернативну заставу.
Проте, враховуючи особу ОСОБА_7 , його можливу роль у вчиненні злочину, вважаю за необхідне визначати йому альтернативну заставу.
Згідно з п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд вважає необхідним визначити заставу у мінімальному розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 198480 гривень, що буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 199, 315, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 27 листопада 2022 року включно.
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 27 листопада 2022 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченим процесуальних обов'язків - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 198 480 (сто дев'яноста вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442, відкритий Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 26239738) в ДКСУ, м.Київ (МФО 820172), в разі внесення якої звільнити ОСОБА_7 з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти в зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну місця проживання.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави вважати з моменту його звільнення з-під варти.
В клопотанні захисників про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Повний текст ухвали складено та оголошено 03 жовтня 2022 року о 17.00 годині.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1