справа №176/1674/22
провадження №2/176/675/22
/заочне/
04 жовтня 2022 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Крамар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код юридичної особи 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
22 серпня 2022 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.06.2011 року в розмірі 19038 грн. 96 коп. та судових витрат у розмірі 2481 грн. 00 коп.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву б/н від 02.06.2011 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 17000 грн, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Однак, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої, станом на 11.07.2022 року складає 19038,96 грн, яка складається з наступного: 15939,11 грн - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 15939,11 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 3099,85 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нараховано комісії.
В порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України було витребувано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
02.09.2022 року на адресу суду надійшла інформація, щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02.09.2022 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, в матеріалах справи є клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. В позовній заяві представник позивача зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом.
Відповідачу ОСОБА_1 , відповідно до вимог ЦПК України, направлено копію позовної заяви та додатків до неї, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень від відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надійшло. На адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» /адреса місця реєстрації відповідача/. Заперечень щодо розгляду справи у її відсутності не надійшло. Відзив на позов відповідач не подала.
Судом дотримані вимоги ст.131 ЦПК України, які регламентують, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб, передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, ухвалив відповідно ст. 280 ЦПК України, проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 02 червня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку. У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді. /а.с.36/
На підтвердження своїх позовних вимог банк до кредитного договору додав Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. /а.с.37-61/
Із довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , вбачається, що 02.06.2011 року відповідачу було встановлено кредитний ліміт 1000,00 гривень, який у подальшому збільшувався до 17000,00 гривень. /а.с.34/
З розрахунку заборгованості, наданого банком вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 11.07.2022 року становить 19038,96 грн., яка складається з наступного: 15939,11 грн - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 15939,11 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 3099,85 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нараховано комісії. /а.с.7-21/
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з вимогами ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з вимогами ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст.76,77,78,79 ЦПК України).
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Як вбачається з матеріалів справи, в анкеті-заяві від 02.06.2011 року зазначена сума бажаного кредитного ліміту у розмірі 1000 грн. Проте, відповідно до Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , кредитний ліміт по ній неодноразово збільшувався.
Випискою за договором б/н за період 02.06.2011 - 12.07.2022 встановлено, що ОСОБА_1 активно користувалась кредитною карткою, здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором, останній раз 10.07.2021 року шляхом зарахування переказу на карту, тобто погодилась зі змінами кредитного ліміту по картці. /а.с.22-33/
Відповідно до розрахунку банку, сума заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 15939,11 грн.
Відповідачем не було подано до суду будь-яких доказів, які б спростовували факт отримання нею кредитної картки, встановлення на неї кредитного ліміту, а також відсутності у неї заборгованості за кредитним договором б/н від 02.06.2011 року.
Суд також звертає увагу на те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, та береться судом до уваги у сукупності з іншими доказами.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог банку та стягнення з відповідача на його користь заборгованості за тілом кредиту у сумі 15939,11 грн.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 02.06.2011 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати відсотків, комісії та пені.
Також слід зазначити, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (02 червня 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (22 серпня 2022 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір та умови нарахування заборгованості за відсотками, нарахованими за користування кредитом згідно ст. 625 ЦК України.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі №342/180/17, яка відступила від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятій постанові від 24.09.2014 року /провадження № 6-144цс14/.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч.5,6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 530 ЦК України та те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 15939,11 грн, залишивши без задоволення позовні вимоги в іншій частині.
Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2077,05 грн (15939,11х 2481/19038,96 грн).
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч.1 ст. 598, 599, 610, ч.2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12,76-81,83,141,263-265,274-279,354,355 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Жовті Води Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", (юридична адреса: м. Київ, вул.Грушевського, буд 1Д, адреса для листування: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 02 червня 2011 року в розмірі 15939 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) гривень 11 коп., що складається з заборгованості за тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Жовті Води Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", (юридична адреса: м. Київ вул. Грушевського, буд 1Д, адреса для листування: Дніпропетровська область м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570, рахунок НОМЕР_2 , МФО № 305299) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2077,05 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України - в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Найменування учасників справи:
1.Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", (юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, адреса для листування: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО № 305299).
2. Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Жовті Води Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 04 жовтня 2022 року.
Суддя