Справа № 201/7408/22
Провадження № 1-кс/201/2702/2022
03 жовтня 2022 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12022041650001288, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, маючого вищу освіту, не працюючого, з хронічною хворобою, не одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей 2019 та 2020 р.н., а також батька з інвалідністю ІНФОРМАЦІЯ_2 та мати 1963 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
- прокурор ОСОБА_4
- слідчий ОСОБА_6
- підозрюваний ОСОБА_5
- захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8
Короткий виклад клопотання.
В провадженні СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12022041650001288 від 20.09.2022 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження затримано ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , яким вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
Під час розгляду клопотання слідчий і прокурор підтримали клопотання з підстав, зазначених у ньому, просили клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив, зазначив, що у попередню змову з ОСОБА_9 , направлену на вчинення розбійного нападу він не вступав, наголосив, що автомобіль, в якому знайдена граната, був придбаний за півтора місяці до обшуку у військовослужбовця і граната була знайдена під сидінням, автомобілем він на постійній основі не користувався, а на зброю, яка вилучена в ході обшуку, маються дозволи. Повідомив, що знає ОСОБА_9 з періоду навчання в технікумі, в подальшому вони разом працювали, втім напередодні війни вони посварилися. Нещодавно ОСОБА_9 приїхав до нього і просив позичити кошти. Наразі ОСОБА_5 зрозумів, що ОСОБА_9 слідкував за ним. ОСОБА_5 декілька разів придбавав ОСОБА_9 мобільні телефони, допомагав йому матеріально. Також ОСОБА_5 відомо, що ОСОБА_9 з початку війни вступив до лав спецпідрозділу. Нещодавно він прийшов до ОСОБА_5 і сказав, що його розшукують. ОСОБА_5 позичив йому 100 доларів США і 1000 грн. На його думку, ОСОБА_9 вживає засоби, які впливають на його психіку, а тому вважає, що він оговорив його з тієї причини, що він думає, що ОСОБА_5 в черговий раз надасть йому матеріальну допомогу, чи через якійсь особливі образи, тому що між ними останній час малися неприязнені стосунки. Також ОСОБА_5 наполягав, що до подій розбійного нападу він не причетний. ОСОБА_9 йому про намір здійснення розбійного нападу не повідомляв. До функцій ОСОБА_5 входили обов'язки завідуючого господарством приміщення, в якому йому не відомо, що відбувалось, однак він бачив, що до нього приходять і виходять особи.
Також він наголосив, що фактичне його затримання відбулось не в 14:50 годині 30.09.2022 року, а о 13:00 годині.
Захисники зазначили про необґрунтованість підозри та на відсутність ризиків, посилаючись на практику ЄСПЛ в частині запобіжних заходів. Просили у задоволенні клопотання відмовити та застосувати альтернативний запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Крім того, захисниками під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу заявлено усне клопотання про відвід секретарю судового засідання, підтримане їх підзахисним, в задоволенні якого слідчим суддею відмовлено.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до наступних висновків.
Встановлено, що в провадженні СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12022041650001288 від 20.09.2022 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_5 маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинений в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах вступив в попередню змову з ОСОБА_9 , та з ОСОБА_10 , розподіливши ролі у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до яких ОСОБА_5 , будучи працівником пункту обміну валют, в офісі, що розташований по вул. Сімферопольська, буд. 2н, повинен був сповістити співучасників злочину про прибуття потерпілого ОСОБА_11 до пункту обміну валюти, а також надавати іншу допомогу в скоєнні злочину згідно виниклих обставин, необхідну для доведення їх злочинного наміру до кінця. ОСОБА_10 повинен був забезпечити приїзд до місця вчинення кримінального правопорушення на транспортному засобі Daewoo Nubira, д.н.з. НОМЕР_1 та швидке залишення місця вчинення кримінального правопорушення, а ОСОБА_9 за допомогою заздалегідь заготовленого невстановленого предмету за своїми властивостями схожого на пістолет, повинен був здійснити напад на потерпілого ОСОБА_11 з метою заволодіння грошовими коштами останнього. З вказаною метою, співучасники злочину, у невстановлений досудовим розслідуванням місці та часі, заздалегідь придбали мобільні телефони та сім картки до них для конспірації своїє злочинної діяльності.
Після чого 20.09.2022, у невстановлений досудовим слідством час, ОСОБА_10 разом зі співучасником злочину ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на розбій, вчинений групою осіб, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах, на автомобілі Daewoo Nubira, д.н.з. НОМЕР_1 яким, виконуючи свою роль у вчиненні кримінального правопорушення, керував ОСОБА_10 направились до центральної частини м. Дніпро, та приблизно о 12:30 год. прибули до місця безпосереднього вчинення злочину поблизу вул. Героїв Крут у місті Дніпро на транспортному засобі Daewoo Nubira, д.н.з. НОМЕР_1 , після чого вийшли з автомобілю.
Далі ОСОБА_5 , діючи згідно відведеної йому ролі, перебуваючи в пункті обміну валют по вул. Сімферопольска, 2н у м.Дніпро, 20.09.2022 року приблизно о 12:32 годин, повідомив по раніше придбаному мобільному телефону співучасника злочину, а саме ОСОБА_9 , про прибуття до пункту обміну валют потерпілого ОСОБА_11 , заздалегідь знаючи, що у останнього наявні грошові кошти в розмірі 351 700 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 20.09.2022 року становило 12 861 176, 6 грн, що є особливо великим розміром.
Далі, ОСОБА_10 , діючи згідно відведеної йому ролі, залишився біля транспортного засобу стояв та слідкував за навколишньою обстановкою, з метою попередження співучасника про появлення випадкових свідків. В свою чергу, ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою м. Дніпро, вул. Героїв Крут біля будинку №7, діючи згідно відведеної йому ролі, побачив потерпілого ОСОБА_11 після чого наблизився до нього та із заздалегідь заготовленого предмету за своїми властивостями схожого на пістолет здійснив не менше трьох пострілів по потерпілому ОСОБА_11 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді відкритого вогнепального перелому 1-го пальця правої кисті, вогнепльного поранення правої кисті, забою правої легені. Після чого, застосовуючи фізичну силу, ОСОБА_9 вирвав з рук потерпілого ОСОБА_11 сумку, в якій знаходилися грошові кошти в розмірі 351 700 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 20.09.2022 року становило 12 861 176, 6 грн., що є особливо великим розміром.
Далі, утримуючи при собі вказані грошові кошти ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , на транспортному засобі Daewoo Nubira, д.н.з. НОМЕР_1 , зникли з місця скоєння кримінального правопорушення, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 351 700 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 20.09.2022 року становило 12 861 176, 6 грн.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах, кваліфікуються за ч. 4 ст. 187 КК України.
Також, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_5 , маючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на придбання та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, в невстановлений в ході досудового розслідування спосіб придбав запал УЗРГМ та корпус гранати Ф-1 з маркуванням «107 67-84 Т». Після чого, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на зберігання вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, почав зберігати конструктивно оформлений заряд вибухової речовини корпус гранати Ф-1 та вибуховий пристрій УЗРГМ в транспортному засобі Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , яким користувався.
Далі, слідчим СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, 30.09.2022 року за адресою: м. Дніпро, проспект Д. Яворницького, буд. 50 в ході обшуку транспортного засобу Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 було виявлено запал УЗРГМ та корпус гранати Ф-1 з маркуванням «107 67-84 Т».
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто в придбані та зберіганні вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
За сукупності вчиненого ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах та в придбані та зберіганні вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
30.09.2022 року о 14:50 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України слідчим СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, проспект Д. Яворницького, буд. 50, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12022041650001331 від 30.09.2022.
30.09.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12022041650001331 від 30.09.2022.
02.10.2022 на підставі постанови прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, кримінальне провадження № 12022041650001331 від 30.09.2022 та кримінальне провадження № 12022041650001288 від 20.09.2022 було об'єднано в одне кримінальне провадження під № 12022041650001288.
02.10.2022 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12022041650001288 від 20.09.2022
Іншим фігурантам кримінального провадження, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які затримані, також повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри.
На переконання слідчого судді, обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 20.09.2022; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_3 від 30.09.2022; протоколом затримання ОСОБА_5 , у порядку ст.208 КПК України від 30.09.22 року; протоколом обшуку транспортного засобу «Тойота кемрі» від 30.09.22 за адресою: м.Дніпро, пр. Яворницького, 50; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_4 ; допитом свідка ОСОБА_12 , який був залучений понятим для проведення обшуку автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 ; допитом підозрюваного ОСОБА_9 , який розповів, що ОСОБА_5 запропонував йому здійснити напад на чоловіка, описавши його зовнішність і повідомивши про перевезення ним великої суми грошових коштів, та заволодіти грошовими коштами, які при ньому будуть. Далі вони розподілили ролі. Також в своєму допиті ОСОБА_9 детально розповів про підготовку до розбійного нападу ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , про саму подію нападу та наступні їх дії після нього.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
При цьому слід врахувати, що за загальним визначенням розбій як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій відноситься до усічених складів злочину, вважається завершеним з моменту скоєння самого нападу. У разі вчинення розбою посягання відбувається на основний безпосередній об'єкт - право власності, на який насамперед спрямований цей злочин, та на додатковий безпосередній об'єкт, у зв'язку із посяганням на право власності, - життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу. Наявність додаткового безпосереднього об'єкта дає підстави для розмежування складів злочину, як у цьому випадку - розбою та грабежу. Однією з ознак, що характеризують розбій, є саме насильство, мета якого - намір одразу подолати опір потерпілого й попередити його протидію нападу. Агресивність, раптовість, небезпечність й спрямованість таких дій на подолання опору щодо особи, яка зазнала нападу, є відмінною ознакою. При розмежуванні грабежу та розбою визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілого, але й сам спосіб дії винних осіб.
У справі № 225/8066/19, в якій ВС ККС досліджував питання вчинення розбою за попередньою змовою групою осіб, суд зазначив, що домовленість (у контексті попередньої змови) досягається словами, жестами, умовними знаками, а іноді поглядами як за тривалий час до початку вчинення кримінального правопорушення, так і за кілька годин, хвилин чи секунд.
Вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього кримінального правопорушення декількома (двома і більше) суб'єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення.
Домовленість досягається словами, жестами, умовними знаками, а іноді поглядами як за тривалий час до початку вчинення кримінального правопорушення, так і за кілька годин, хвилин чи секунд. Початком вчинення кримінального правопорушення вважається початок виконання об'єктивної сторони. Усі погодження до початку замаху є попередніми. При цьому під час вчинення кримінального правопорушення кожен зі співучасників може вчиняти різні дії (подолання опору потерпілого, заподіяння тілесних ушкоджень, заволодіння майном), які спрямовані на досягнення єдиної мети.
Отже згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими до нього доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_5 , яке виразилось у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах є підтвердженою.
При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричасність підозрюваного ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Щодо існування ризиків.
Слідчий вказує на існування ризиків, передбачених п. 1 і п. 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
На обґрунтування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії застосованого запобіжного заходу, слідчим зазначено, що у слідства є необхідність проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, що загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованому йому злочину, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, ОСОБА_5 може перейти на нелегальне становище та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, які впізнали інших підозрюваних, а також на них самих. Зазначене свідчить про наявність достатніх підстав вважати існуючими ризики спроб умовлянь, погроз, підкупу та інших способів схилення до дачі необхідних ОСОБА_5 показань свідками, іншими підозрюваними, а також використання інших форм перешкоджання встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
У п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Отже слідчим суддею встановлено ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п. 1 і п. 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Висновки.
Слідчим суддею встановлена обґрунтованість підозри.
Крім того, слідчим суддею встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день існують.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, встановлено, що органу досудового розслідування дійсно необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій та враховується, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України; враховуються дані про особу підозрюваного; наявність ризиків, а, отже, слідчий суддя вважає, що хоча у підозрюваного і маються на утриманні малолітні діти 2019 та 2020 р.н. (які з його слів разом із їх мамою перебувають за кордоном), а також батько з інвалідністю ІІ групи 1967 р.н. та мати 1963 р.н. (зі слів), мається хронічна хвороба, застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім і не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Таким чином, клопотання слідчого підлягає задоволенню. У зв'язку з чим в задоволенні клопотання захисників про застосування підозрюваному запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою слід відмовити.
Щодо строку дії запобіжного заходу.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
В подальшому згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
Тому, оскільки ОСОБА_5 з його слів фактично затриманий 30.09.2022 о 13:00 годині, йому повідомлено про підозру 30.09.2022, яка 01.10.2022 року змінена, то досудове розслідування має бути закінченим до 30.11.2022 року, а тому саме до цього строку в межах 60 днів слідчий суддя може обрати запобіжний захід, тобто до 13 години 00 хвилин 28 листопада 2022 року.
Щодо застави.
Згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, окрім інших, також щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що ОСОБА_5 , який є співучасником злочину, вчинив кримінальне правопорушення кваліфіковане за ч. 4 ст. 187 КК України, яке виразилось у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах, що спричинило потерпілому ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді відкритого вогнепального перелому 1-го пальця правої кисті, вогнепального поранення правої кисті, забою правої легені. Після чого, застосовуючи фізичну силу, ОСОБА_9 вирвав з рук потерпілого ОСОБА_11 сумку, в якій знаходилися грошові кошти в розмірі 351 700 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 20.09.2022 року становить 12 861 176, 60 грн, що є особливо великим розміром, слідчий суддя приходить до висновку, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави ОСОБА_5 не визначати.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 392-393 КПК України -
Клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
В задоволенні клопотання захисників про застосування підозрюваному запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою - відмовити.
Строк дії даної ухвали - до 13 години 00 хвилин 28 листопада 2022 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1