Справа № 211/2841/22
Провадження № 2-о/210/52/22
іменем України
"30" вересня 2022 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Скотар Р.Є., перевіривши заяву в порядку окремого позовного провадження адвоката Лівицького Олександра Миколайовича (50002, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 219/322), який діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Довгинцівсько-Металургійний міжрайонний відділ в м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (50086, м. Кривий Ріг, вул. Лерніда Бородича, буд.3) про встановлення факту, що має юридичне значення,-
До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 29 вересня 2022 року на підставі ухвали Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2022 року за підсудністю надійшла заява представника заявника - адвоката Лівицького О.М. про встановлення факту, що має юридичне значення, відповідно до якої просив суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з дитинства постійно проживав на території України з 24 серпня 1991 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2022 року, головуючим суддею у розгляду вказаної заяви визначено суддю Скотар Р.Є.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом 4 ЦПК.
Розглянувши заяву та матеріали, додані до неї, доходжу висновку, що вона подана з порушенням вимог ст.177 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481 грн.
Законом України «Про судовий збір», а саме п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 встановлено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (496,20 грн.).
Матеріали заяви містять клопотання представника заявника - адвоката Лівицького О.М. про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що заявник ніде не працює, оскільки не має паспорту, не може влаштуватися на роботу, тому керуючись ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», ст. 136 ЦПК України просить звільнити від сплати судового збору.
Розглянувши заяву та з'ясувавши фактичні підстави, суддя вважає, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, слід відмовити з таких підстав.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
На підставі ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто фактичною підставою для звільнення від сплати судового збору є такий майновий стан особи, що утруднює виконання цього обов'язку у повному обсязі у встановлений законом строк.
Зазначеними нормами встановлено, що суд, при звільненні від сплати судового збору, повинен врахувати майновий стан позивача.
Разом з тим, згідно роз'яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, відповідно до ст.8Закону №3674-VІ та ст.82ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ст.10ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору суддя не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивачем не наведено обґрунтованих доводів і не подано належних доказів на підтвердження його важкого матеріального стану, що перешкоджає сплати нею судового збору у встановленому законом порядку розмірі.
Крім того, нормами ЦПК України і Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачем.
Таким чином, підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.
Зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для ОСОБА_1 , який потребує судового захисту, не є перешкодою в його доступі до правосуддя.
Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.
Враховуючи вищезазначене, суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Лівицького О.М. про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.
Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних вище недоліків, а тому, заяву слід залишити без руху, а заявникові надати строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 294 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суддя,-
Заяву адвоката Лівицького Олександра Миколайовича (50002, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 219/322), який діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Довгинцівсько-Металургійний міжрайонний відділ в м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (50086, м. Кривий Ріг, вул. Лерніда Бородича, буд.3) про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху і надати заявникові строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Р. Є. Скотар