Справа №173/655/22
Провадження №2/173/469/2022
29 вересня 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.
При секретареві - Рудовій Л.В.
За участю: позивача - ОСОБА_1 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина в зв'язку з навчанням,-
20.05.2022 року до суду звернулася позивач, ОСОБА_1 , з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина в зв'язку з навчанням до відповідача, ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3
05.07.2022 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.07.2022 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилам спрощеного позовного провадження з викликом учасників розгляду справи на 08.08.2022 року.
08.08.2022 року розгляд справи відкладений до 29.09.2022 року в зв'язку з неявкою відповідача.
02.09.2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки відповідно до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.
В судовому засіданні 29.09.2022 року в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Згідно поданої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина в зв'язку з навчанням в розмірі ј всіх видів заробітку, щомісячно, до закінчення навчання, тобто до 30.06.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: в період з 2000 року по 2008 рік вона перебувала у шлюбі з відповідачем, ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син - ОСОБА_3 .
Після розірвання шлюбу з відповідачем вона уклала шлюб із ОСОБА_4 , та змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 ». За рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року шлюб між нею та ОСОБА_4 був розірваний. 29.11.2019 року вона уклала шлюб з ОСОБА_6 , та змінила своє прізвище на « ОСОБА_7 ».
До досягнення сином повноліття вона отримувала аліменти на дитину від відповідача, які вираховувались за його заявою за місцем роботи у ВПР ГПР ЧСП АРЗСП ГУ ДСНС Дніпропетровської області, де відповідач працює водієм -сапером.
Після досягнення сином повноліття відповідач перестав матеріально підтримувати сина, не зважаючи на те, що має таку можливість, а син потребує матеріальної допомоги.
З 01.09.2021 року син навчається у Дніпровському національному університеті ім. Олеся Гончара на факультеті прикладної математики. Навчається за рахунок коштів фізичних осіб. Термін навчання до 30.06.2025 року.
Серед обов'язкових витрат на навчання сина є: вартість навчання 13 100.00 грн., гуртожиток -6500.00 грн., проїзди до місця навчання та додому - 1000.00 грн.,, витрати на продукти харчування в місяць - 2000.00 грн., витрати на учбовий процес щонайменше 500.00 грн.., одяг сезонний та взуття в середньому 1000.00 грн.
Вона самостійно не в змозі в повному обсязі матеріально забезпечити сина в зв'язку з навчанням, що й стало підставою звернення до суду.
Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Згідно відзиву на позовну заяву позовні вимоги визнав частково. При визначенні розміру аліментів просив врахувати, що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в судове засідання не з'явився. Подавши заяву про розгляд справи у його відсутність, згідно якої не заперечує проти стягнення аліментів на користь матері.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 2000 року по 2008 рік, що сторонами не заперечується.
В період шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, в якому сторони записані батьками дитини.
В подальшому позивачка двічі укладала шлюб та змінювала прізвище, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, та копією свідоцтва про шлюб.
Син сторін на даний час є повнолітнім та продовжує навчання у Дніпровському національному університеті ім. Олеся Гончара на факультеті прикладної математики. Навчається за рахунок коштів фізичних осіб. Термін навчання до 30.06.2025 року, що підтверджується довідкою навчального закладу.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до п. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка син, які продовжують навчання.
Судом встановлено, що син сторін перебуває на утриманні матері та будь-яких заперечень проти стягнення аліментів на його утримання на користь матері не має. Таким чином позивач має право на звернення з даним позовом.
В зв'язку з навчанням сина позивачка несе витрати пов'язані з витратами на оплату за навчання, на проїзд, на харчування, купівлю одягу, взуття, на придбання канцелярських товарів, оплату послуг Інтернету та інші. Тобто позивач потребує матеріальної допомоги в зв'язку з навчанням сина.
Позивачем обрано спосіб захисту порушених прав у вигляді стягнення аліментів в частці від заробітку (доходу) відповідача, який передбачений нормами Сімейного кодексу України та з яким погоджується суд.
За вищенаведених обставин суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина в зв'язку з навчанням в частці від отримуваного відповідачем доходу.
Вирішуючи питання про розмір стягуваних аліментів суд враховує, що сторони є особами працездатного віку, тому мають можливість працювати, отримувати прибуток та матеріально утримувати сина в зв'язку з навчанням. Вирішуючи питання про розмір стягуваних аліментів, суд враховує також, що на утриманні відповідача перебуває малолітня дитина, що підтверджується копією свідоцтва про народження. На підставі чого суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на ім'я позивачки аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, яких на думку суду буде достатньо для задоволення потреб повнолітнього сина сторін в зв'язку з навчанням та компенсації частини затрат, які несе позивач в зв'язку з його навчанням.
Відповідно до ч.1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і(або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 СК України - До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Згідно дати реєстрації, позов поданий до суду 20.05.2022 року, відповідно стягнення аліментів потрібно починати з даної дати.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 992.40 грн.
На основі ст. 199, 200, 201, СК України, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 , 430 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина в зв'язку з навчанням - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в зв'язку з навчанням в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку ( доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 20 травня 2022 року і до 30 червня 2025 року включно, тобто до закінчення навчання.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави в сумі 992.40 грн.
Рішення в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду
Повний текст рішення виготовлений: 04.10.2022 року.
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 04.10.2022 року
Рішення набирає законної сили: 04.11.2022 року.