Справа № 308/10335/22
у справі № 308/10335/22 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 9.08.2022 року.
31 серпня 2022 р. м. Ужгород
Вказаною ухвалою задоволено клопотання першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування екстрадиційного арешту ОСОБА_2 до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про видачу та фактичну передачу компетентним органам російської федерації, до 7.10.2022 року.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року вказану ухвалу залишено без змін.
Вважаю вказані ухвали незаконними, недоречними і неприпустимими з наступних підстав.
Це друга моя Окрема думка в даній справі (відносно ОСОБА_2 ). Перша була висловлена 4 серпня 2022 року при розгляді аналогічного питання про продовження застосування екстрадиційного арешту відносно ОСОБА_2 .
Не повторюючись детально в своїй мотивації, тезисно викладаю свої міркування відносно витрачання ресурсів державних органів України, зокрема прокуратури та суду, в умовах війни на виконання рішень репресивних органів держави-агресора.
По-перше:
В умовах сьогоденних реалій війни особисто я вважаю неприпустимим органам поліції, прокуратурі, установам виконання покарань і суду нашої держави витрачати свій ресурс і виконувати будь-які рішення репресивних органів держави-агресора рашистської федерації.
По-друге:
Держава-агресор расея втратила право на вимогу про екстрадицію осіб та зобов'язання Україні здійснити таку екстрадицію. Посилання прокуратури на те, що Європейська конвенція «Про видачу правопорушників» (Конвенція) є чинною на сьогоднішній день, не витримує критики з точки зору здорового глузду, законності та доречності дотримання такої в умовах війни з державою-агресором.
Європейська конвенція «Про видачу правопорушників» 1957 року підписана урядами країн, які являються членами Ради Європи.
Росія виключена з Ради Європи після повномасштабного вторгнення в Україну резолюцією Комітету міністрів Ради Європи від 16 березня 2022 року після 26 років членства.
Росія офіційно припинила бути високою договірною стороною Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод у зв'язку з виключенням з Ради Європи.
Про яке дотримання конвенції «Про видачу правопорушників» може йти мова з державою-агресором, яка позбавлена членства в Раді Європи і сама являється державою-терористом, визнаною такою ВРУ ?
По-третє:
Відносно конкретно даної справи щодо громадянина ОСОБА_2 , якою так переймається прокуратура, то юридичне обґрунтування підстав доцільності утримання ОСОБА_2 під вартою є недолугим.
Відносно громадянина росії ОСОБА_2 в росії порушена кримінальна справа за статтею «шахрайство», тобто за ненасильницький злочин.
Порушення кримінальної справи репресивними органами злочинної влади расеї свідчить скоріш доказом того, що ОСОБА_2 переслідується з політичних мотивів, як громадський активіст, - про що він і зазначає в своїх поясненнях і підтверджує письмовими доказами.
У ОСОБА_2 наявні міцні соціальні зв'язки в Україні, він являється багатодітним батьком, його дружина і діти отримали громадянство України, він має постійне місце проживання, звернувся до ДМС України про надання йому статусу біженця, строк дії його закордонного паспорту сплив.
Сам ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягався і не зацікавлений у порушенні процесуальної поведінки і втечі, законно перебуває на території України.
Ці обставини свідчать про відсутність ризику переховування ОСОБА_2 від органу досудового розслідування і суду.
Вважаю безпідставним і незаконним позбавлення волі ОСОБА_2 , який затриманий і перебуває під вартою з 17.11.2021 року, за наведених вище обставин.
Довготривале проведення екстрадиційної перевірки, яка незрозуміло в чому полягає, і незаконне утримання особи під вартою являється катуванням.
Зважаючи на викладене вище, а саме - конкретні документи і матеріали справи, дані про особу ОСОБА_2 , зважаючи на воєнний стан і правовідносини з державою-агресором, зважаючи на наявність набагато важливіших речей, якими б могли перейнятися прокуратура та суди України, вважаю доречним і законним припинити провадження в даній справі, а також стосовно інших екстрадиційних запитів рашистів і направити їх вслід за «рускім воєнним кораблем».
Суддя ОСОБА_4