Справа № 686/11154/22
Провадження № 2/686/4188/22
21 вересня 2022 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Мазурок О. В.
при секретарі Колісник Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в порядку ст. 247 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, представник Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду у справі №686/14502/21 в період з 29.05.2022 року по 06.06.2022 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, представник Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду у справі №686/14502/21 в період з 29.05.2022 року по 06.06.2022 року. Просить стягнути з Держави Україна на його користь 2000000,00 гривень моральної шкоди.
На обґрунтування свого позову вказав, що рішення суду в справі №686/14502/21 не виконано до сьогоднішнього дня. Моральна шкода, завдана йому полягає у порушенні його права на справедливий суд. Моральна шкода розрахована ним за його вільним волевиявленням з врахуванням рішень ЄСПЛ та буде справедливою сатисфакцією і ефективним юридичним захистом. Факт, з якими закон пов'язує наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, є порушенням його права на судовий захист невиконанням рішення суду. Обов'язок доказування не співмірності завданих йому моральної шкоди у відповідності до закріпленої в ЦК України презумпції вини особи, яка вчинила правопорушення, покладається на відповідача. Це означає, що особа вважається винною у завданні шкоди, невиконанні зобов'язання або іншому правопорушенні, оскільки не буде доведено іншого (ст.. 614 та ч. 2 ст.1166 ЦК). Відшкодування моральної шкоди і право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки закону, а саме ч. 1 ст. 23 ЦК України та ст.. 56 Конституції України. ЄСПЛ призначає суми компенсації моральної шкоди не менше ніж 500 євро. В свої постанові від 10.04.2008 року №21071/05 (п.49) «Васерман проти Росії» ЄСПЛ роз'яснює що «рівень компенсації не повинен бути нерозумним у порівняні з сумами, які присуджуються Європейським судом в подібних справах. Упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику визначену суму не менше ніж 500 Євро та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись, в якості відшкодування моральної шкоди; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави відповідача за курсом на день здійснення платежу.
Також ним понесені витрати: проїзд на здачу позову до суду у маршрутці №30 по вісім гривень=16 гривень, витрати часу-дві години вартістю один мільйон гривень кожна на написання тексту позовної заяви, одну годину часу на проїзд до суду, одну годину часу на проїзд з суду до дому, витрати паперу, електроенергії, картриджа - до двадцяти гривень. На написання касаційної скарги буде витрачено дві години часу вартістю один мільйон гривень кожна, на правову допомогу - п'ять тисяч гривень, поштові витрати в межах до п'ятдесяти гривень, витрати паперу, електроенергії, картриджу - до двадцяти гривень.
Позивач направив до суду заяву про слухання справи у його відсутність та підтримання позову.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Направив до суду відзив в якому вказав, що 28.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області з заявою про прийняття до виконання виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.02.2022 року по справі №686/14502/21 про стягнення з державного бюджету на користь ОСОБА_1 310000 гривень компенсації моральної шкоди.
Листом від 05.11.2021 року №04-20-08/1695 Головне управління Казначейства відповідно до п. 37 Порядку виконання рішень, надіслало пакет документів щодо безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди на користь ОСОБА_1 по справі 686/14502/21 до Державної казначейської служби України. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 на виконання пункту 9 розділу УІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Казначейство постійно звертається до міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності визначення у Законі про Державний бюджети України достатнього обсягу коштів за бюджетною програмою, що дозволило б виконувати судові рішення, гарантовані державою, у встановлені законом строки. Звернення казначейства до Міністерства фінансів України підтверджується листами від 06.09.2021 №5-05-1-05/18417, від 06.10.2021 №5-05-1-05/20584, від 04.11.2021 №5-05-1-05/227805. Міністерство фінансів є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову і бюджетну політику; відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України; визначає основні організаційно - методичні засади бюджетного планування; складає розпис Державного бюджету України згідно з бюджетними призначеннями та вносить зміни до нього. відповідно до постанови Верховного Суду від 30.04.2020 по справі № 804/2076/17: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), то спричинило порушення прав та інтересів особи». Отже, державною казначейською службою України вжито всіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на виконання рішення суду по справі №686/14502/21, що свідчить про відсутність бездіяльності державної казначейської служби України. Моральна шкода позивачем ніяк не обґрунтована та документально не підтверджена. Позивачем не доведено розмір шкоди та причинний зв'язок цієї шкоди з діями відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайоннного суду Хмельницької області від 20.12.2021 року у справі №686/14502/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Держави Україна в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди в задоволені позову відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 01 лютого 2022 року, рішення суду скасовано та ухвалено нове рішення, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, грошові кошти в розмірі 310000 гривень.
Статтями 167, 170 ЦК України визначено, що Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Згідно ч.2 ст. 30 ЦПК України - позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (частина четверта статті 38 ЦПК України у вказаній редакції).
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
За змістом ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” передбачено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з'ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки, що призвела до заподіяння шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов'язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).
У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.
Виконання рішень суду про відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, здійснюється відповідно до встановленого порядку. Зокрема, такі рішення виконуються органами Державної казначейської служби України у порядку черговості надходження виконавчих документів шляхом безспірного списання коштів державного бюджету у межах відповідних бюджетних призначень і наданих бюджетних асигнувань.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім'ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів тому, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, а тому в задоволенні позову до ОСОБА_1 до Держави Україна, представник Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду у справі №686/14502/21 в період з 29.05.2022 року по 06.06.2022 року слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.. 23, 1166 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, ст.ст. 4, 12, 81, 258, 354 ЦПК України суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна, представник Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду у справі №686/14502/21 в період з 29.05.2022 року по 06.06.2022 року відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги .
Позивач: ОСОБА_1 , проживає в АДРЕСА_1
Відповідач: Держава Україна, представник Державна казначейська служба України м. Київ вул. Бастіонна,6.
Повний текст рішення складено 03.10.2022 року.
Суддя: