про залишення позовної заяви без руху
03 жовтня 2022 року справа № 580/4495/22
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ, Жашківського сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
27.09.2022 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) до УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 117; код ЄДРПОУ 37852733) (далі - відповідач 1), Жашківського сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області (19201, Черкаська область, Уманський р-н., м.Жашків, вул.Захисників України, 17; код ЄДРПОУ юридичної особи, якій належить підрозділ 37852733) (далі - відповідач 2) про:
визнання протиправними дій відповідача 2 (відповідь від 15.09.2022 №7116-158/7116.1-22) щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі паспортної книжечки;
зобов'язання відповідача 1 оформити та видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі паспортної книжечки.
Додатково просив: розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зазначив, що від сплати судового збору він та дитина звільнені на підставі п.7 ч.1 ст.5, п.14 ч.2 ст.ст.3, 8 Закону України «Про судовий збір». Обґрунтовуючи зазначив, що відповідачі безпідставно відмовили його синові у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Однак підлягає залишенню без руху.
Всупереч вимог ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач не надав до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) визначені розміри ставок судового збору.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закон №3674-VI). За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз.6 п.1 ч. 3 ст.4 Закону №3674-VI).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року розміром 2481грн.
З огляду на ціну позову та кількість заявлених вимог (одна вимога немайнового характеру) ставкою судового збору за його подання є 992,40грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 1 позовну вимогу).
Щодо підстав звільнення від сплати судового збору суд урахував.
Згідно зі ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Частина перша ст.8 Закону №3674-VI визначає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є правом суду за умови врахування майнового стану сторони.
Позивач не надав жодного доказу наявності у нього визначених наведеною вище нормою умов для відстрочення, розстрочення чи звільнення судом від такої сплати. То ж його посилання на вимоги закону не доведені.
Обов'язок сплати судового збору передбачає гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, а надання переваг у звільненні від його сплати окремим особам є порушенням такого принципу.
Відповідно до п.14 ч.2 ст.3 Закону №3674-VI судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Тобто, позовних заяв не стосується.
Згідно з п.7 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Отже, посилання позивача на звільнення їх від сплати судового збору на підставі п.14 ч.2 ст.3 та п.7 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI, не є обґрунтованим, оскільки вказані норми стосуються звернення із заявами щодо захисту прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, і не регулює питання звернень саме з позовними заявами.
Тому позивач має надати суду доказ сплати судового збору (оригінал платіжного документу) на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду за подання позову або обґрунтоване клопотання про відстрочення, розстрочення чи звільнення від такої сплати з відповідними доказами.
Згідно з частинами 1-2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вищевказані недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення її без руху. З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ст.ст.2-20, 46, 122-123, 133, 160-161, 169, 171, 243, 248, 295 КАС України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ, Жашківського сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачам.
Суддя Анжеліка БАБИЧ