Справа № 202/22/22
Провадження № 2/202/996/2022
Іменем України
22 серпня 2022 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Ісаєва Д.А.
за участю секретаря судового засідання Разнатовської А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат та франшизи,-
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 05 січна 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат та франшизи.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.01.2022 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків, а саме доплатити судовий збір у розмірі 84 грн. 40 коп.
13.01.2022 року до канцелярії суду надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої було усунено недоліки в казані в ухвалі суду від 10.01.2022 року.
04.02.2022 року позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві посилався на те, що 18.06.2021 року в м. Дніпро, перехрестя пр. Слобожанський та вул. Калинова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “Suzuki SX-4”, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , автомобіля “Chevrolet Aveo”, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . (далі-Винуватець ДТП, Відповідач-2), цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу застрахована в ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОІНС УКРАЇНА" (далі -ПрАТ ''СК''Євроінс Україна'', Відповідач-1), згідно поліса ОСЦПВВНТЗ №ЕР/204256211, який діяв на дату ДТП та транспортного засобу “Daimler Chrysler 316”, д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , власник автомобіля ОСОБА_1 (далі - Потерпіла особа, Позивач).
Вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.07.2021 року, справа № 202/3906/21, що змінена постановою Дніпровського апеляційного суду від 10.08.2021 року лише в частині пом'якшення покарання призначеного Відповідачу-2, в іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Позивача, “Daimler Chrysler 316”, д.р.н. НОМЕР_3 , чим завдані матеріальні збитки.
25.06.2021 року адвокат Демарчук М.В. як представник ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ ''СК''Євроінс Україна'' із повідомлення про ДТП, заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО ФОП ОСОБА_5 , заявою від ОСОБА_6 про анулювання всіх попередньо написаних заяв ОСОБА_1 , та надав весь необхідний пакет документів.
17.09.2021 року адвокат Демарчук М.В. як представник ОСОБА_1 направив до ПрАТ ''СК''Євроінс Україна'' постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10.08.2021 року відносно ОСОБА_2 , а також заяву на зміну напрямку виплати страхового відшкодування на рахунок Позивача.
01.10.2021 року Страховик (Відповідач-1) виплатив страхове відшкодування у розмірі 32577,17 грн., без узгодження такого розміру із Позивачем.
Позивач не погодився із розміром страхового відшкодування та 06.10.2021 року представник Позивача направивдо ПрАТ ''СК''Євроінс Україна''запит щодо надання документів на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди та вимогу щодо доплати страхового відшкодування згідно висновку експерта Дроздова Ю.В., складеного на замовлення Позивача.
ПрАТ ''СК ''Євроінс Україна'' доплату не здійснила, відповіді на запит-вимогу не надала.
06.10.2021 року представник Позивача направив скаргу до Національного банку України на дії страхової компанії щодо визначення розміру виплати страхового відшкодування.
Згідно відповіді Національного банку України від 05.11.2021 року, Страховик здійснив виплату страхового відшкодування на підставі звіту № 14775 від 27.09.2021 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ ''СЗУ Україна''. А також зазначив, що у випадку незгоди із розміром страхового відшкодування, рішення Страховика може бути оскаржено до суду. Копію звіту № 14775 від 27.09.2021 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ ''СЗУ Україна'', Національний банк України не надіслав.
Позивач зазначає, що суб'єкт оціночної діяльності ТОВ ''СЗУ Україна'' пошкоджений транспортний засіб автомобіль “Daimler Chrysler 316”, д.р.н. НОМЕР_3 не оглядав, представником Страховика, що здійснював особистий огляд автомобіля був аварійний комісар ОСОБА_7
ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Демарчук М.В. звернувся до судового експерта Дроздова Ю.В. для встановлення розміру збитку заподіяного в результаті пошкодження його автомобіля.
Судовий експерт ОСОБА_8 особисто оглядав пошкоджений транспортний засіб, робив відповідні заміри та фотографії та склав висновок № 2107/21 від 12.07.2021 року з урахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, Закону України «Про судову експертизу», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майнових прав», Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у держаних спеціалізованих експертних установах, комп'ютерної системи для складання ремонтних калькуляцій AUDATEX, типового формуляру AUDATEX по ідентифікації, запчастинам і працезатратам автомобіля, Довідника «Бюлетень авто товарознавця», даних мережі Інтернет.
Згідно висновку експерта Дроздова Ю.В. № 2107/21 від 12.07.2021 року, вартість матеріального збитку (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин), заподіяного власнику колісного транспортного засобу - автомобіля “Daimler Chrysler 316”, д.р.н. НОМЕР_3 пошкодженого внаслідок ДТП складає 54981,94 грн., без урахування складової ПДВ.
Без будь-яких вмотивованих підстав Страховик недоплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі: 19904,77 грн., що розраховується наступним чином: 54981,94. - 32577,17 грн. - 2500,00 грн де,
54981,94 грн. - вартість матеріального збитку згідно висновку експерта Дроздова Ю.В.;
32577,17, 10 грн. - фактично сплачене страхове відшкодування;
2500,00 грн- франшиза.
Оскільки 30.06.2021 року страховик отримав від позивача заяву про виплату страхового відшкодування та відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності наземних транспортних засобів» на протязі 15 днів, але не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування повинен був прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, тобто до 30.06.2021 року. Тобто за період з 01.10.2021 року по 26.11.2021 року ПрАТ ''СК''Євроінс Україна'' повинна сплатити пеню в розмірі 519,17 грн.
Окрім того позивач пославшись на вимоги ст. 625 ЦК України просив суд стягнути зі страховка на його користь інфляційні втрати та 3% річних. Оскільки основного зобов'язання складає 19904,77 грн., то за період з 01.10.2021 року по 26.11.2021 року з ПрАТ ''СК''Євроінс Україна'' підлягають стягненню: 3% річних в розмірі 92,00 грн. та втрати від інфляції в розмірі 179,14 грн. Також просив суд стягнути зі страховика витрати на оплату послуг експерта в розмірі 1800,00 грн.
Також позивач просив суд, стягнути з них на його користь з ОСОБА_2 франшизу в розмірі 2500,00 грн. Судові витрати розподілити відповідно до задоволених позовних вимог.
30.05.2022 року представник відповідача ПрАТ ''СК''Євроінс Україна'' через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, посилаючись на Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», заперечував проти задоволення позовних вимог стягнення недоплаченого страхового відшкодування, пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат та франшизи в повному обсязі.
30.07.2022 року представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив ПрАТ ''СК''Євроінс Україна'', в якому представник зазначив, що оцінювач ОСОБА_9 допустив порушення п. 8.5.10 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України авд 24.11.2003 року № 142/5/2092) та посилаючись на п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просив задовольнити позов в повному обсязі.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV(далі - Закон № 1961-IV ) та Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 1187ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала ч. 1 ст. 1166 ЦК України.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах,а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Пунктом 14 Постанови № 14 від 01 березня 2013 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Пунктом 3,4 частини 1 ст. 988 ЦК України зазначено, що страховик зобов'язаний: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.
Так, дійсно 25 лютого 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода з вини відповідача ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом “Chevrolet Aveo”, д.р.н. НОМЕР_2 . Дана подія була кваліфікована як страховий випадок та страховою компанією сплачено позивачу 01.10.2021 року страхове відшкодування в розмірі 32 577грн. 17 коп., однак позивач не погодившись з розміром спричиненої йому як власнику авто матеріальної шкоди та 12.07.2021 року звернувся досудового експерта ОСОБА_8 та отримав висновок відповідно до якого вартість спричиненої матеріальної шкоди власнику Daimler Chrysler 316”, д.р.н. НОМЕР_3 , складає 54 981,94 грн.
Пунктом 50, 51 Національного стандарту «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 10 вересня 2003 року N1440 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап,на якому здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.
Незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Пункт 34.3 Закону передбачає якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти (п. 34.4).
Так, ст. 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.
Частиною 6ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, з положень ч. 1ст. 81 ЦПК України, зокрема вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Ураховуючи те, що звіт № 14775 від 27.09.2021 року про оцінку вартості збитків не є належним та допустимим доказом, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню та з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь позивача підлягає до стягненню страхове відшкодування в розмірі 19 904,77 грн. та витрати на оплату послуг експерта автотоварознавця в розмірі 1800 грн.
Крім того, встановивши, що ПрАТ «СК «Євроінс Україна» належним чином не виконало зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій особі, тому наявні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 3ст. 530 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Отже, грошовим слід вважати зобов'язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.
Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. У зв'язку з чим доводи сторони позивача в цій частині підставні.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.06.2017 року № 6-282цс17 та підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18).
При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
У пункті 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ» від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам дано роз'яснення про те, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Крім того, у п. 36.5ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Таким чином, у межах задоволених позовних вимог з урахуванням того, що заява про виплату страхового відшкодування була подана позивачем 25.06.2021 року, яку страховик отримав 30.06.2021 року з відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь позивача за період з 01.10.2021 по 26.11.2021 рік підлягають стягненню: 3% річних в розмір 92 грн. та інфляційні втрати в розмірі 179,14 грн. та пеня згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону в розмір 519,17 грн.
Стосовно вимог позивача про стягнення на його користь з ОСОБА_2 франшизи в розмірі 2500 грн. суд зазначає наступне.
За приписами п. 36.6. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правоої відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу “Chevrolet Aveo”, д.р.н. НОМЕР_2 , згідно з полісом № 204256211, передбачено франшизу в розмірі 2500,00 грн.
Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню франшиза в розмірі 2500,00 грн.
Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини в контексті наведених вище норм діючого законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішуючи вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Частинами 1-5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Враховуючи наявні в матеріалах справи копії договору про надання правничої допомоги від 26 листопада 2021 року, укладеного між адвокатом Демарчук М.В. та Підпальним О.А., акту виконаних робіт, квитанції про надання послуг про сплату позивачем адвокату шести тисяч гривен на підставі вказаного договору, беручи до уваги заявлені позовні вимоги до кожного з відповідачів, суд приходить до висновку про те, що зі страхової компанії на користь позивача підлягають стягненню 5 900 грн. та із ОСОБА_2 в розмірі 100 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених позивачем на правничу допомогу.
Судові витрати розподілити відповідно до задоволених позовних вимог на підставі ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат та франшизи - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 22868348, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Василівська, буд. 102, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , яки зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти у розмірі 22 495,08 гривень, з яких:
- 19904,77 грн. - недоплачене страхове відшкодування, 519,17 грн. - пеня, 92,00 грн. - три відсотки річних, 179,14 грн. - втрати від інфляції;
- 1800,00 грн. - витрати на оплату послуг експерта.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , франшизу в розмірі 2500 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 22868348, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Василівська, буд. 102, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , яки зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати з оплати судового збору у розмірі 992,00 гривень та стягнути пропорційно до розміру позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» - 5900 грн та з ОСОБА_2 - 100 грн в загальному розмірі 6000 гривень на користь ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.А. Ісаєва